Вступна промова тов. Калініна. - Обрано президію з'їзду. - Зі звітною доповіддю уряду СРСР виступив тов. Риков.
МОСКВА, 18. (ТАРС). О 6-й год. вечора 18 квітня у Великому Державному Академічному театрі відкрився IV-й з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Зала заповнюється задого перед початком засідання. Делегатські місця в партері, в ложах 4-х ярусів всі зайняті. В ложі дипломатичного корпуса - предстаники чужоземних держав, акредитовані при Радянському уряді. На трибуні в горішніх ярусах залі, відведених для гостей, розмістилися представники партійних, професійних і суспільних організацій. В ложах журналістів - представники чужоземної преси й органів радянської преси, центральних, радянських, крайових і губерніяльних газет. Делегати й гості вітають членів президії ЦВК, що займають місця на трибуні. Тов. Калінін, зустрінутий бурхливими оплесками, звертається до з'їзду з промовою.
Промова тов. Калініна
Товариші, за минулий період, від 3-го з'їзду рад Союза РСР ви безліч разів чули, що наша соціялістична промисловість, сільське господарство, радянське будівництво й культура зробили значний крок уперед. Це звичайно, вірно. Ви, делегати Союзного з'їзду рад, на власні очі, на власному досвіді це бачите і не тільки, як спостерігаючі, а й самі безпосередньо своїми зусиллями досягаєте всіх наслідків.
Найхарактернішою особливістю сьогоднішнього дня є те, що починаючи з руських білогвардійців і кінчаючи твердолобими консерваторами, хоча б Англії, ці успіхи стали всі визнавати.
Цей факт має більше значіння, ніж те, що ми всі надаємо йому. Цей факт відограє може більшу ролю, ніж можна думати.
Справді, товариші. Адже досі світова імперіялістична буржуазія тішила себе ілюзіями про безгрунтовність і внутрішню неспроможність радянського ладу. Слід визнати, що в цій справі добре таки попрацювали руські білогвардійці - від монархістів до меньшовиків включно, поширюючи найбезглудіші нісенітниці про Радянський Союз, призначаючи терміни падіння Радянського ладу і тим присипляючи світовий імперіялізм.
Так, матеріяльна сила, культурність, політична активність трудящих мас в Радянському Соціялістичному Союзі зростає волею самих трудящих, їхньою енергією до побудови соціялізму в нашій країні. Сама побудова соціялізму розвиває в масах ці якості. Ось у чому сила Радянського Союзу.
Не дарма все більше й більше приєднуються до рад видатні люде науки і техніки.
Зріст радянської соціялістичної держави визначає дорогу, ставить на ній шляхові віхи на завтрашній день усім, кого поневолено і експлуатують.
Зріст соціялістичної держави - це яскравий гарячий промінь сонця що розвіває темну тисячелітню історію безмежного знущання експлуататорів.
Товариші, від часу побудови єгіпетських пірамід і китайського муру до останніх китайських розстрілів тягнеться стрічка мук трудящих.
Робітники і селяне Радянського Соціялістичного Союзу не шкодуючи свого життя і сил рвуть цю стрічку. Ось чому так зростає серед імперіялістів ненависть до Радянського Союзу, ось чому арапник і батіг, багнет і куля стають звичайним методом управління в імперіялістів. Тільки цим можна пояснити несамовитість буржуазної преси, розгул наклепів на робітників і селян Союзу і той концерт шакалів, що влаштовується коло наших консульських будинків у Китаї. Але ми надто впевнені у своїй правдивості, щоб нервуватися, втрачати спокій від імперіялістичної світової зграї, що не вміє затаїти своєї лихоманки і намагається в своїй щоденній політиці в Китаї спиратися на бандитські зграї погромщиків.
Чим далі більший дух гніву, чим далі дужча боротьба колоніяльних і напівколоніяльних народів особливо в Китаї, цілком природньо викликають співчуття серед широких мас населення Союзу.
На грунті цього наші вороги вигадують легенди про нашу участь або нашу ініціятиву в цих рухах. Ми, виходить, є усюдисущі й всемогущі автори народніх повстань у ріжних частинах світу.
У буржуазній пресі з уст міністрів і політичних буржуазних діячів лунають заклики до хрестового походу проти рад, що створює напружене становище в міжнародньому стані. Нечуваний своїм нахабством є наскок на територію нашого повпредства в Пекіні, що його вчинила поліція Чжан Цзо-ліна як офіціяльно визнано й санкціоновано дипломатичним корпусом, солідаризація дипломатичного корпусу з нальотчиками, є краща агітація перед трудящими всього світу, що імперіялісти шукають приводу, щоб зірвати нашу боротьбу за мир, що вони всупереч волі і бажанню своїх народів намагаються порушити мир.
Ми боролися, боремося і надалі боротимемося всіма засобами за мир. Але ми не толстовці, не дрібно-буржуазні пацифісти. Ми прагнемо до миру, але, коли на нас нападуть, коли робітники й селяни відчують небезпеку, що загрожує їхнім здобуткам, ворог впізнає нас на власній шкурі, відчує силу революційних мас союзу, їхню спроможність боронитися і бити ворога. Ми з своєю силою боротимемося за мир, але неминучу небезпеку зуміємо сміливо й одверто зустрінути й відбити її від Радянського Союзу. Був час, коли 14 держав пішли проти рад. Тоді радянська влада була слабішою та проте, вона з успіхом відбила напад. Тепер радянська влада далеко дужча і коли вороги нападуть на нашу країну ради зуміють дати завзяту одсіч ворогам робітників і селян.
Промова тов. Калініна кілька разів переривається вигуками ухвали і закінчується під гучні оплески.
Вшанування пам'яти померлих членів ЦВК
Слово для пропозиції дається т. Єнукідзе.
Раніш ніж приступити до конструктування виконавчих органів з'їзду, каже тов. Єнукідзе, дозвольте згадати за тих, хто покинув живих. З часу ІІІ-го з'їзду рад Союза ми втратили таких товаришів: Михайла Васильовича Фрунзе - Народнього Комісара військових і морських сил, тов. Дзержинського - Голову Вищої Ради Народнього Господарства, тов. Красіна - Повноваженого представника СРСР в Англії, т.т. Тінштикбаєва, Урукбая, Калмикова Асланика Бабуковича, Локтєва Івана Миколаївича, Наумова Семена Галактіоновича, Корольова Григорія Кузьмича, Котовського Григорія Івановича, Блакитного Василя Михайловича й Кіорянакі Івана Миколаївича, що були членами Союзного ЦВК. Серед всіх 11 товаришів ми втратили видатних революційних діячів як от т.т. Фрунзе, Дзержинський, Красін і Котовський. Пропоную вшанувати вставанням пам'ять померлих товаришів.
Зала стоючи вислухує похоронний марш, виконуваний оркестром.
Вибори президії й мандатної комісії
Тов. Єнукідзе оголошує пропозицію комуністичної фракції з'їзду й наради безпартійних делегатів про кількісний і персональний склад президії з'їзду й мандатної комісії.
Оголошену тов. Єнукідзе пропозицію з'їзд приймає одноголосно. При читанні персонального складу членів президії, коли оголошується імена т.т. Бухаріна, Ворошилова, Калініна, Сталіна і тов. Рикова лунає грім оплесків, що переходять в овацію. З'їзд зустрічає гучними оплесками оголошення імен т.т. Молотова, Орджонікідзе, Петровського, Томського, Чубаря й цілої низки інших товаришів.
Склад членів президії з'їзду:
Агамали-Огли С. А., Адамович Н. А., Айтанов Н., Акжемал Ходжаєв, Амбарцумян С. С., Андрійов А. А., Артюхин, Асанашвілі Анастасія, Атабаїв К. С., Ахун-Бабаїв Ю., Балахнін С. М., Богданов, Боровиченко, Бубнов А. С., Буденний С. М., Буздалін, Бухарін М. І., Бухарцева, Ворошилов К. Є., Гаврилов, Гамарник Я. Б., Догадов А. І., Єнукідзе А. С., Жаворонков, Затонський В. П., Зейнап-Курт-Емінь, Зеленський І. А., Зубарев П. Т., Іванов А. В., Ікрамов А. І., Каганович Л. М., Калінін М. І., Калье, Кир-Назаров, Кіров С. М., Кисільов А. С., Клименко, Коваль Пелагея, Керьов, Колобков, Кемаров Н. Т., Косіор С. Б., Кравцов, Криницький А. І., Кубяк Н. А., Куйбишев В. В., Кульбешеров Б., Курц В. А., Лисовик А. Г., Локацков Ф. П., Любченко, Майєр, Мамед-Керім-Софі-Огли, Махарадзе Ф. Я., Мікоян А. І., Молотов В. Н., Муралов А. І., Мусабеков В., Мусратула Максум, Опошнянський, Орахелашвілі М., Орджонікідзе Б. К., Парахневич, Пархомов Н. І., Перепечко, Петровський Г. І., Прядченко, Рудзутак Я. Е., Риков О. І., Сажін, Саідкулов, Скрипник А., Смірнов А. П., Смірнов, Сталін І. В., Старий Г. І., Сулімов Д. Є., Томський Н. П., Угланов Н. А., Уханов Х., Файзула, Ходжаєв, Хранченко, Худай-Берієв, Цхакая М., Цурюпа А. Л., Чаплін Н. П., Червяков А. А., Чубар В. Я., Шубніков, Ейхе Р. І., Еліава Ш. З., Юлдашев, Якір.
Склад мандатної комісії:
Т. т. Киряков (голова), Ано-Мухамедов, Балашева, Буценко, Желунович, Іванов А. В., Козлов, Межлаук І., Наволкін, Пахомов Н. І., Петровський Д. І., Султанов, Гамід, Сухішвілі В., Шабдурасулева і Юркін.
Від імени президії з'їзду, тов. Чубар пропонує обрати головою з'їзду тов. Калініна.
Пропозицію приймають одноголосно й тов. Калініну з'їзд влаштовує овацію.
Під гучні оплески за секретаря з'їзду одноголосно обирається т. Єнукідзе.
З'їзд переходить до заслухання звітного докладу уряду. Слово дається т. Рикову. З'їзд зустрічає т. Рикова гучною овацією. На вечірньому засіданні т. Риков зробив доклад про зовнішню політику Радянського уряду. На ранковому засіданні 19 квітня з'їзд заслухає закінчення докладу т. Рикова.
Пленум ЦК ВКП(б)
Інформаційне повідомлення
МОСКВА, 18. (ТАРС). 13-16 квітня ц. р. відбувся пленум ЦК ВКП(б). В пленумі взяли участь члени президії ЦКК та члени центральної ревізійної комісії. Пленум обговорив кілька питань, що мають звязок зі з'їздами рад РСФРР і СРСР. Заслухавши та обговоривши повідомлення Політбюра про постанови, ухвалені ним у звязку з останніми міжнародніми подіями (події в Китаї та інші) пленум схвалив політику Політбюра в міжнароднім питанні. Пленум постановив скликати 15-й з'їзд ВКП(б) в другій половині листопада ц. р. і доручив Політбюру внести на розгляд наступного пленуму порядок денний з'їзду. Пленум заслухав також повідомлення бюра комфракції ВЦРПС про останні засідання англо-радянського комітету єдности в Берліні.