5 років Раппальської угоди
Обмін телеграмами між т. Літвіновим і Штреземаном
Телеграма т. М. М. Літвінова до д-ра Штреземана з нагоди 5-х роковин Раппало.
МОСКВА, 18. (ТАРС). «В день 5-х роковин з дня підписання Раппальської угоди, що поклала основу приязним взаєминам між Німеччиною та СРСР - я вважаю за свій приємний обов'язок привітати вас, п. міністре, так само як і німецький уряд. Уряди наших обох країн незмінно додержувались принципів Раппальської угоди, що особливо виявилось під час складання угоди з 12-го жовтня 1925 р. та берлінської угоди з 24-го квітня 1926 р. Уряд Союзу глибоко певен того, що зміцнення та розвиток приязної спільної праці між Німеччиною та СРСР цілком відповідає інтересам народів обох країн. Я непохитно певен, що принципи Раппальської угоди - а вагу їхню стверджено протягом 5-ти років - і надалі будуть за передумову до сприятливого розвитку радянсько-німецьких взаємин і для забезпечення миру, так потрібного народам цілого світу. Літвінов».
Телеграма відповідь п. д-ра Штреземана з нагоди 5-х роковин Раппало.
«За приязні слова, що з ними ви, п. народний комісаре, звернулись до мене з нагоди 5-х роковин договору в Раппало, я вам щиро дякую. Ви можете бути певні того, що думки, висловлені у вашій телеграмі, знайшли найжвавіший відгук не лише у мене, але й у німецького уряду. Поділяю вашу думку, що роспочата на основі Раппальської угоди і закріплена угодою з 12-го жовтня 1925 р., берлінською угодою з 24 квітня 1926 р., - спільна приязна праця між Радянським Союзом та Німеччиною служить інтересам обох країн і висловлюю щире побажання, щоб принципи, визначені в цих угодах, зберегли свою силу і в майбутньому та допомагали зберегти і загальний мир. Штреземан».
Урядова криза в Югославії
Неспроможні розвязати конфлікт з Італією
ВІДЕНЬ, 18. (ТАРС). Кабінет Узуновича в Югославії подався в одставку, покликаючись на те, що напруженість внутрішнього та міжнароднього становища Югославії вимагає сформувати новий уряд на основі ширшої коаліції ніж та, що на неї спирався нинішній кабінет. Серед югославських політичних кол гадають, що за головну причину одставки були суперечки серед кабінету в питанні про дальшу політику відносно Італії.
Ворожі відгуки італійської преси.
РИМ, 18. (ТАРС). Фашистська преса вважає, що до одставки югославського кабінету спричинилися не так внутрішні політичні причини, як нове загострення італо-югославських взаємин. На думку «Месаджеро», італо-югославські взаємини навряд чи поліпшаться і при новому урядові в Югославії.
В Італії кампанія проти Югославії тревала де-далі в гостріших формах. До італійського парламенту подано демонстративне запитання, чи не вважає італійський уряд за своєчасне зріктися всіх угод з Югославією, зокрема Раппальської угоди, як такої, що «її систематично порушувала Югославія на шкоду італійським інтересам».
Вражіння від ліквідації радянсько-швайцарського конфлікту
Коментарії швайцарської преси.
БЕРЛІН, 16. (ТАРС). Звістка про ліквідацію радянсько-швайцарського конфлікту для частини швайцарської преси була явно несподівана. Коментарі з приводу радянсько-швайцарської угоди, що були досі в пресі, мають вельми стриманий характер. Більша частина преси оцінює ліквідацію конфлікту, як зворот в політиці Радянського Союзу й підкреслює, що в угоді немає жодних вказівок про відновлення дипломатичних стосунків між СРСР та Швайцарією. Незважаючи на це, частина преси вже обговорює питання про утворення дипломатичних представництв СРСР в Швайцарії. Деякі газети, особливо ті, що виходять у французькій Швайцарії, висловлюють побоювання з цього приводу, інші вітають ліквідацію конфлікту.
Швайцарський уряд мотивує.
БЕРЛІН, 16. (ТАРС). У швайцарській пресі, крім офіціяльного повідомлення, про ліквідацію радянсько-швайцарського конфлікту, оповіщено також офіціозну заяву швайцарського уряду про підстави, що їх додержувався швайцарський уряд у переговорах. Ця заява, майже буквально збігаючись з коментаріями, оголошеними на шпальтах «Известий ЦИК», зазначає, що керовничі держави Ліги Націй були безпосередньо зацікавлені в тому, щоб Радянський Союзу був репрезентований на конференціях Ліги Націй. Через те, що радянський уряд відхилив відповідні запрошення, грунтуючись на тому, що радянські делегати не можуть перебувати на території Швайцарії, керовничі держави не раз порушували питання про потребу перенести місце скликання конференцій Ліги. Це в наслідок спонукало і швайцарських державних діячів стати на примирчу позицію. Швайцарський уряд вступив у безпосередні переговори з Радянським Союзом і утворив протокол про закінчення конфлікту, складений у відповідній формі.
Обмін ратифікаціями радянсько-афганської угоди
КАБУЛ, 18. (ТАРС). 10-го квітня біжучого року в Кабулі в міністерстві закордонних справ між заступником міністра закордонних справ Афганістану г. Шулим Садик-ханом та повіреним у справах СРСР тов. Соколовим відбувся обмін ратифікаціями угоди про нейтралітет та обопільний ненапад між СРСР та Афганістаном, підписаної 31 серпня минулого року в Пагмані в літній резиденції афганського уряду. Підчас обміну ратифікаціями представники дружніх держав виголосили привітальні промови.
Недовір'я Мекдоналдові
ЛОНДОН, 18. (ТАРС). Конференція англійської незалежної робітничої партії в Лейстері 312 голосами проти 14 затвердила постанову виконкому партії не ставити кандидатури Мекдоналда на посаду скарбника робітничої партії, куди разом з іншими організаціями входить незалежна робітнича партія. Незалежна робітнича партія досі завжди ставила кандидатуру Мекдоналда на посаду скарбника, але цього разу відступила від цієї традиції, зважаючи на прилюдні заперечення Мекдоналда політичної лінії незалежної політичної партії.
З'їзд французьких соціял-угодовців
ПАРИЖ, 18. (ТАРС). В Ліоні відкрився з'їзд французької соціялістичної партії. Ренодель і Поль Бонкур на з'їзд не приїхали, очевидно побоюючись, що їхніх пропозицій про блок з радикалами не буде прийнято. Представники лівого крила виступили проти діяльности Поля Бонкура в Лізі Націй і протестували проти порушення де-якими федераціями постанов партії, ухвалених підчас сенатських виборів (мова йде про підтримку соціялістами кандидатури Стейга в Парижі).
Фінська робітнича екскурсія в Ленінграді
ЛЕНІНГРАД, 18. (ТАРС). Фінська робітнича екскурсія в повному складі одвідала «Красний треугольник», оглядала всі майстерні, яслі, то-що. По обіді делегація відбула на майдан Жертв Революції, де поклала вінка на братерські могили з написом: «Героям руської Революції від фінських залізничників». Кладучи вінка, голова екскурсії Лунден сказав: «Робітники-залізничники ніколи не забудуть цього моменту. Вони роскажуть фінським робітникам, які великі наслідки дали жертви руської революції». О 5-й годині гельсингфорським потягом екскурсія виїхала до Фінляндії.
