Державна опера
1-й Бетховенський концерт.
17-го квітня відбувся перший симфонічний концерт Бетховенського циклу, що його концертове бюро Державопери організувало в звязку із 100-ми роковинами з дня смерти композитора.
Перед концертом відбулася урочиста частина - засідання Бетховенського комітету, до складу якого увійшли предстаники Наркомосвіти та ріжних музичних установ, а також окремі діячі мистецтва.
Тов. Приходько у вступній промові, перед відкриттям циклу бетховенських концертів, висвітлив ролю музики, взагалі, й, зокрема, значіння творчости великого композитора, як певного соціяльного чинника. Особливо промовець підкреслив високу активність музики Бетховена, що живилася ідеями Великої Французької Революції.
Далі тов. Козицький деталізував де-які з тез попереднього промовця, а також навів кілька цінних біографічних даних з життя композитора, що характеризують його як громадянина своєї доби.
Після урочистої частини відбулася концертова.
Під керуванням народнього артиста В. І. Сука, спеціяльно запрошеного на бетховенські свята до Харкова, було виконано 3-тю симфонію Бетховена, так звану, Героїчну, увертюри - «Фіделіо» й «Леонору» №3.
3-тю симфонію Бетховен спочатку назвав - «Бонапарте», бо він її присвячував Наполеонові, що в його уяві був виконавцем заповітів Великої Французької революції. Однак, після коронації Наполеона, автор, страшенно обурений, знищив присвяту Наполеонові, написавши замісць неї - «пам'яти великої людини». Це маленька історична справка, що має значіння для характеристики композитора. Взагалі ж, важливо те, що Бетховен втілив в цій симфонії дух героїзму, він в ній малює ідеальну на його погляд людину - з одного боку безмежно відважну й, з другого, надзвичайно ніжну. На цих контрастах - як найбільше виявленої активности й елегічної пасивности й побудовано всю симфонію.
Героїчна симфонія, що й нині є незрівняним зразком майстерства в галузі музичної форми, в свій час була таким незвичайним явищем (тут насамперед, цілком новим була грандіозність її форм, величезний розмах розробки, нерозривний звязок окремих частин), що сучасники навіть не зуміли її одразу оцінити як слід, характеризуючи твір «як наслідок дикої і нестриманої фантазії». Але це було лише непорозуміння, бо на ділі героїчна симфонія є одним з найяскравіших і наймогутніших проявів генія Бетховена.
Дирижер В. І. Сук провів симфонію надзвичайно майстерньо, вразивши манерою вільного, широкого й ясного викладу музичного матеріялу. Звертала на себе увагу велика закінченість фразировки. Дирижер у великій мірі виявив почуття художньої міри, що до темпів, росподілу звучности окремих оркестрових груп, контрастів форте й піано й т. інш. Слід відзначити, що оркестр в його руках є цілком слух'яне знаряддя.
Далі було виконано увертюри «Фіделіо» й «Леонору» №3.
Бетховен написав лише одну оперу «Фіделіо» й вона - один із найцінніших музично-драматичних творів 19-го століття. Проте, Бетховен не зумів щасливо вибрати лібрето для своєї опери й воно обмежувало розмах його творчої фантазії. Композиторові мимоволі доводилося перенести значну частину музичного змісту до увертюри опери. І от він написав їх аж кілька. До них і належать виконані «Фіделіо» й «Леонора» №3 (спочатку опера мала назву - «Леонора»). Коли «Фіделіо» більше відбиває в собі риси звичайної оперової увертюри, то «Леонора» №3 дає вже картину глибокого патосу боротьби й духовного напруження. Про неї Р. Вагнер навіть казав, що вона в більшій мірі, ніж сама опера «Фіделіо» змальовує драматичний конфлікт і характеризує дієвих осіб.
В. І. Сук блискуче провів «Фіделіо», а в «Леонорі» дав зразки яскравої динаміки й справді живого драматизму.
Наприкінці, слід ще відзначити велике старання оркестрового колективу, що як найсприятливіше відбилося на виконанні.
Allegro.
Мистецька хроніка
♦ Гастролі театру ім. Франка в Полтаві. Колектив Держтеатру ім. Франка гастролює тепер в Полтаві. Незабаром театр закінчить свої вистави і переїздить до Києва. В Київі театр обслуговуватиме робітничі клуби та околиці.
♦ Єврейський театр в Одесі. Вистави Єврейського театру в Одесі проходять з успіхом. В клубі єврейських Педкурсів відбулося урочисте шанування театру. Представники ріжних організацій висловили побажання, щоб постійною базою театру стала Одеса, або в крайньому разі, щоб він обслуговував Одесу що-року протягом 3-4 місяців.
♦ Концерти піяніста Когана. 19-го квітня в Будинку вчених о 8 1/2 год. вечора відбудеться концерт піяніста Г. Когана. В програмі Бетховен і Ліст.
20 квітня в Будинку Літератури ім. Блакитного о 9-й год. вечора - концерт-лекція Г. Когана на тему «Музика 18-го століття в освітленні марксизму».
♦ Загальні збори «Утодіка». Загальні збори Українського Товариства Драматургів і Композиторів відбудуться в середу 27-го квітня. Повістка денна: 1) Доповідь правління, 2) Доповідь ревізійної комісії і 3) Поточні справи.
