Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Загублена грамота

За англійську розвідочну поліцію знає кожен школяр з оповідань Конан-Дойля про пригоди Шерлока Холмса і кожен школяр пам'ятає, що в цих оповіданнях детективи зі Скотланд-Ярда відзначаються розумов, скільки ретельністю. Життя ствердило характеристику видатного романіста. Детективи Скотланд-Ярда вже кілька днів риються в столах до писання та канцелярських шафах Аркоса, в склепах та підвалах, і з ретельністю, гідної кращої долі, шукають того, чого не було, нема й не може там бути. Інспіровані газети лякають англійського обивателя ріжними страховищами: вони росповідають йому, що капосні більшовики мають собі до послуг і ховають десь там в Аркосі якийсь англійський державний документ - надзвичайний, виключний і навіть зворушливо важливий. На підставі заяви про такий жахливий факт і видано було судового наказа вчинити труса в Аркосі. Що то за документ, - поки що не повідомляється. Тому, кожен читач газети може його уявляти собі як хоче. Кожному пристойному й законопослушному англійцеві дається змога робити собі уяви в день і в нічних кошмарах про цей фатальний документ, що містить у собі найбільші англійські державні таємниці, захований більшовиками у таємничих сховищах Аркоса.

Глибокодумний і солідний «Таймс», не передбачаючи того, що він дає блискучий зразок класичного англійського гумору, надто серйозним тоном повідомляє, що детективи Скотланд-Ярда, не зважаючи на все своє пильнування, документа поки що не знайшли і, можливо, не знайдуть, бо його напевне спалено.

Це надзвичайно дотепна ідея. Ми можемо чекати, що міністер внутрішніх справ Джойнсон Гікс подасть парламентові, представникам англійських та закордонних газет, закордонним декламаторам, купу справжнього попелу, як доказ злочину, вчиненого керовниками Аркоса, як доказ пильно переведеного трусу. Можливо, буде притягнено наукові сили, що зроблять хемічну аналізу попелу і встановлять, що цей попіл і є від паперу того сорту, що вживається англійським урядом для писання документів екстраординарної державної ваги. І можливо який-небудь урядовий хемік констатує в попелі сліди саме тих чорнил, що ними англійський уряд виписує найважливіші державні таємниці. І всі запрошені - консервативні члени парламенту, твердолобі клубмени, відповідні журналісти, а також «видатні дипломати», ахатимуть, охатимуть, жахатимуться і скажуть, що вони цілком переконані злочинної діяльности більшовиків взагалі і Аркоса зокрема. І коли хто доведе, що папір цього сорту і ці екстраординарні чорнила продаються в першому ліпшому паперовому магазині, то цей доказ буде відкинено так само твердо, як було відкинено пропозицію ближче придивитись до «листа Зінов'єва».

Отже, ретельні детективи виконали завдання. Ніякого жахливого документа вони не знайшли, але їхню ретельність виправдано. Самий факт відсутности документа стає доказом його існування.

Досить історії з цією загубленою грамотою, щоб заздалегоди визначити якість тих «знайдених» документів, що про них уже пише консервативна преса. Один із цих «документів» характерний до такої міри, що його слід уже тепер відзначити. Ми говоримо про «список радянських агенств по всіх закордонних країнах». Що це за список - докладно не говориться. Може це є список радянських дипломатичних, консульських та торговельних представників. А може це такий же «список», як і той що його «знайдено» Чжан Цзо-ліновською поліцією в Пекіні? Дивний збіг! Англійському урядові замало шукати доказів більшовицьких інтриг та хитрих змов проти добробуту й розвитку англійського консервативного клуба та його урядового й парламентського відділів. Так само як і Чжан Цзо-лін, він хоче довести всім «чужоземним дипломатам», що більшовики провадять темні інтриги проти всіх урядів світу. І особливо важливим доказом ідентичности цих «документів» буде той факт, що більшовики зберігають викривні для себе папери в сховищах Аркоса, що, як відомо, що тижня одвідувались англійськими урядовими інспекторами і завжди були відкриті для англійської поліції. Хитрощі більшовиків цілком зрозумілі. Значно безпечніше зберігати виказові документи на виду у всіх у Лондоні, ніж, скажемо, де-небудь у Москві. Не так швидко мовляв кожен догадається. Але англійська поліція добре виконує свою місію. Коли вона не знаходить того, чого ніколи не було, і чого через це знайти не можна, то по замовленнях вона знайде те, чого не було, але що в особливих умовах все ж можна знайти. Наприклад, за допомогою кого-небудь з допоміжних робітників руської національности й емігрантської професії, запрошених для «перекладу з руської мови». Ми знаємо, що англійська поліція в цьому разі йде за блискучими традиціями, що їм світ уже зобов'язаний «листом Зінов'єва» та Чжан Цзо-ліновськими «інструкціями Комінтерна».


Заперечення дипломатичної недоторканості торгпредства

ЛОНДОН, 14. (ТАРС). «Сендей Таймс» повідомляє, що у відповіді Чемберлена на ноту Розенгольца буде одверто викладено погляд англійського уряду на створений стан та дано точне формулювання дипломатичного статусу (правового положення) Хінчука відповідно до англійського тлумачення артикулу 5-го торговельної угоди. За словами газети, відповідь Чемберлена буде підтримана авторитетом всього кабінету.

Перекручені тлумачення

ЛОНДОН, 16. (ТАРС). Агенство Рейтера повідомляє: «В палаті громад тов. міністра закордонних справ Локер Лемпсон заявив: «Ні торговельна делегація, ні співробітники делегації, ні її помешкання, ні голова делегації, як такої, не користають з дипломатичної незайманости. Голова делегації є офіціяльний агент, призначений на основі статті 5 торговельної угоди. Він користує з привілеїв, що їх зазначено в ст. ст. 4 та 5 угоди».

Член робітничої партії Тертл запитав, чи не може товариш міністра просто сказати, що офіціяльний агент користає з того, що в дійсності носить назву дипломатичної незайманости. Локер Лемпсон відповів, що він мав на меті офіціяльного агента, як такого, що не належить до офіціяльного списку і не користає з дипломатичної недоторканости».

Гікс бере ініціятиву в свої руки

ЛОНДОН, 15. (ТАРС). «Обсервер» поділяє той погляд, що де-які члени кабінету примушують Чемберлена піти на розрив.

«В тих колах, з чиєю думкою слід рахувати, пише газета, визнають, що дії Скотланд-Ярду та міністерства внутрішніх справ примушують міністра закордонних справ виступити з декларацією про його політику відносно СРСР в той момент, коли міністер має всі підстави не будити сонних псів. Певне й абсолютне мовчання, що його додержуються цими днями офіціяльні англійські кола, пояснюється тою дилемою, перед якою опинився кабінет через недостатнє погодження своїх дій. Незалежно від того, чи знайде поліція в Аркосі будь-які цікаві документи, чи ні, кабінет змушений розвязати питання, чи можна погодити дипломатичні зносини з СРСР з наскоками на офіціяльні радянські помешкання в Лондоні. Чемберлен не раз висловлював свій погляд на це питання. Тепер-же очевидно стару суперечку в кабінеті примусово доведено до кульмінаційної точки».

Наприкінці газета відзначає, що тепер не ясно, хто зробить головну заяву на завтрашньому засіданні палати Гікс чи Чемберлен.

Під натиском уряду

ЛОНДОН, 15. (ТАРС). Мідленд Банк офіціяльно спростовує повідомлення про угоду між ним та торговельним представництвом СРСР про кредит. Запитаний з цього приводу сер Алекс Сміт (Голова фередації машино-промисловців), заявив: «Категоричний характер спростовання ставить мене в трохи неприємний стан. Заяву про те, що угода відбулася, я зробив цілком певно, бо найбільше, що я міг припустити те, що не розвязані якісь другорядні технічні деталі».

Руські білогвардійці допомагали поліцаям

ЛОНДОН, 15. (ТАРС). «Сендей Уоркер» зазначає, що підчас трусу в помешканні Аркосу поліції допомагали руські білогвардійці. Це стверджується й заявами з інших джерел, де припускається, що руські емігранти допомагали перекладати документи.

Радість хунгуза

ЛОНДОН, 16. (ТАРС). Пекінський кореспондент газети «Морген Пост» заявляє, що Чжан Цзо-лін «радіє від повідомлень з приводу наскоку на Аркос».

„Рука Москви"

ЛОНДОН, 15. (ТАРС). Виступаючи вчора у Лондоні на мітингу «імперської ліги молоди», лорд Біркенгед заявив з приводу законопроєкту про професійні союзи: «як загальний страйк, так і страйк гірників викликала Москва і як ними вона керувала, так само як заколоти в Хіні, що їх теж підстроєно з Москви».

З приводу заяв лідерів робітничої партії, про те, що вони відмежовуються від комуністів, Біркенгед сказав: «Цілком безперечно, що всі заворушення в Англії починалися з зухвалих наказів з Москви і Кук слухався їх з рабською догідливістю, як той дурень. Безперечно також, що жоден з відповідальних лідерів робітничої партії, за винятком Спенсера, не насмілився навіть і рота відкрити».

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua