Новий сільгоспподаток на Україні
Оповіщена сьогодні постанова Ради Народніх Комісарів УСРР встановлює норми прибутковости для головних і другорядних галузей сільського господарства, встановлює терміни сплати с.-г. податку та розвязує низку принципіяльних питань про порядок реалізації с.-г. податку в майбутнім 1927-28 році.
Як відомо найбільшим дефектом кампанії с.-г. податку в минулім році були ненормальності при оподаткованні спеціяльних галузей сільського господарства та нехліборобських заробітків.
Порядок оподатковання цих прибутків, встановлений Раднаркомом УСРР, дає змогу виправити торічні хиби в цій царині. Для більш деференціяльного підходу до оподатковання таких спеціяльних галузей, як садівництво та городництво, Раднарком установив такий порядок оподатковання цих галузей. Сади та городи з виключно споживчим характером, тоб-то такі, що задовольняють тільки споживчі потреби господарства і їхні продукти не реалізуються на ринках, оподатковуються, як правило, за нормами ріллі.
Зовнішні ознаки споживчого саду або городу такі: розмір площі саду та городу в господарстві (приблизно не більш як 100-125 кв. саж. на господарство), характер оброблювання городних культур, число овочевих дерев на одиницю площі саду, а також віддалення селищ від ринків збуту.
Сади та городи з напівспоживчим характером, тоб-то такі, що задовольняють частково безпосередньо споживчі потреби господарства і заразом частину продукції реалізується на ринку, можна оподатковувати трохи вище, рівняючи до норм десятини ріллі, але не більше як в 1,5 рази.
Товарні (промислові) сади та городи, в тім числі і поливні, а також сади-виногради і тютюнництво скрізь підлягають оподаткованню за спеціяльно підвищеними нормами прибутковости. Виняток дозволяється тільки для виноградників і тютюнних плантацій, коли їхня площа в господарстві не перевищує 40 кв. саж.
В зв'язку з тим, що в цім році спостерігалися випадки оподатковання за спеціяльними нормами польових баштанників у супереч змістові закону, Рада Народніх Комісарів УСРР підкреслила, що площа парового клину, що належить до плодозміну господарства з паровими культурами, в тому числі і баштанними в усіх випадках повинно оподатковувати за нормами прибутковости ріллі.
Головні зміни рівняючи до минулого року, Раднарком вніс у порядок оподатковання дрібної худоби - овець та свиней, а також пасішництва. Для заохочення розвитку дрібного скотарства та пасішництва для всіх господарств України встановлено крайнє число дрібної худоби та вуликів, при чім тільки прибуток від цих джерел, що перевищує це число, можна оподатковувати. Цей мінімум встановлено в розмірі одної свині в господарстві понад 5 місяців і двох перезимованих овець або, коли нема свині, - трьох овець.
Відносно пасішництва встановлено мінімум у розмірі десяти вуликів (рямкові і дупляки разом) на господарство. Крім того окремим окрвиконкомам надано право в окремих бідняцьких господарствах не оподатковувати дрібної худоби, навіть тоді, коли загальне число її перевищатиме встановлений Раднаркомом мінімум.
Для усунення значної розмаїтости оподатковання сільгоспподатком нехліборобських прибутків, як це спостерігалося в окремих округах в минулім році, Раднарком встановив такий твердий порядок оподатковання цих прибутків. При оподаткованні прибутків із заробітньої плати осіб, що не живуть у своїм господарстві, до оподатковуваного прибутку господарств додається 10% від усієї річної суми заробітку, а для осіб, що живуть у своїм господарстві - 15% від річного заробітку. Розмір заробітків, що підлягають оподатковуванню, не повинен перевищати 10%.
При такім порядку оподатковання заробітньої плати розмір податку від цього джерела для середнього господарства буде рівний розмірові прибуткового податку. Отже встановлений порядок оподатковання зарплати гарантує від можливого переоподатковання господарств, що мають прибутки від заробітньої плати з найму.
При вираховуванні оподатковуваного прибутку інших категорій нехліборобських заробітків встановлюються ріжні проценти від річної валової суми в залежності від роду промислу або ремесла, характеру його та числа нанятих робітників. При встановленні твердих процентів у ріжних категоріях промислової роботи, Раднарком АМСРР та окрвиконкоми повинні виходити із середніх процентів, встановлених Раднаркомом УСРР для України. Ці проценти коливаються від 15 до 40% в залежності від характеру промислового заробітку та числа нанятих робітників.
Для кооперованих кустарів і ремісників суму прибутку від їхнього заробітку, що підлягає оподаткованню, повинно знизити на 1/4 або 1/5 рівняючи до некооперованих таких самих кустарів і ремісників.
Пільгове оподатковання засівів цукрового буряка і підвищення віку великої худоби, передбачене основним законом про сільгоспподаток та пільги для дрібної худоби і пасішництва, встановлені Раднаркомом УСРР, змушують місця в цім році надто пильно ставитися до обліку об'єктів оподатковання. Можливість використання несумлінними платниками цих моментів нового закону, щоб затаїти худобу та щоб фіктивно збільшити площу засіву цукрового буряку, повинно всіляко паралізувати старанною перевіркою та попереднім затвердженням перед вирахованням податку взятих на облік об'єктів оподатковання.
Дальшим головним моментом у постанові Раднаркому є інший порядок надання податкових пільг бідноті. Хоч торік і було звільнено від податку на початку кампанії біля 22% всіх селянських господарств на Україні, але серед них були й такі, яким не слід було давати пільг. В цім році пільги надаватимуться не за розміром прибутку на їдця, а за прибутком на господарство. Крайній розмір неоподаткованого прибутку встановлений в основнім законі, поширюється на всю територію України, і крім того в роспорядження місцевих податкових комісій передається значний пільговий фонд. Коштом цього фонду звільнятимуться ті бідняцькі господарства, що на підставі підвищеного нормативного прибутку не підпадуть під неоподатковуваний мінімум. Цей фонд за дерективою Раднаркому повинно обов'язково використати повнотою перед тим, як настане перший термін сплати податку. Коштом неоподатковуваного мінімуму та фонду дана буде змога дати пільги не менш 25-26% всіх насправді бідніших селянських господарств.
Норми прибутковости, встановлені Раднаркомом, майже рівні торішнім нормам. За цих умов, коли об'єкти прибутку не зміняться, ми матимемо де-яке недонараховання податку рівняючи до минулого року в звязку з пільгами с.-г. характеру.
Це недонараховання мабуть буде компенсовано природнім зростом прибутковости сільського господарства і таким чином ми одержимо ту саму суму податку, що й в 1926-27 році.
В. Зотов.
„Панахидна економія"
Не ходить капіталістичний світ по стежках наших.
А коли навіть і підчепить під скруту якогось популярного гасла в нас, то й тоді зміст у те гасло вкладає свій.
От, хоч би - з режимом економії.
Слівце саме й Пуанкаре подобалося було. А реально воно обернулося в його на пораду робітникам - підперезатись на останню застібку і менше хліба їсти… хоч підперезані вони вже й так тугенько, і хлібом, завдяки ласці панській, не зловживають.
Подобалось, як видно це слівце й живим мощам пекінського уряду.
Але зміст у нього там вкладають знову таки свій, цілком оригінальний:
Пекінське міністерство закордонних справ проєктує ліквідувати китайські посольства в Австрії, Бельгії, Швейцарії, Португалії, Кубі та Мексиці. Посольства в СРСР, Німеччині, Голандії, Швеції, Норвегії, Данії, Бразілії та Чілі буде об'єднано з посольствами сусідніх країн.
Посольства у Півн.-Америк. Сполучених Штатах, Японії та Італії зостануться без змін.
І оригінально і, що не кажіть, примудро. Як там кажуть - «пристосовано до місцевих обставин».
Китаю, - не пекінсько-чжан цзо-ліновському, а справжньому - китайському, - від цього не гикнеться.
А пекінським живим небіжчикам, як не є - заощада: більш на подзвін зостанеться, душі за спасіння.
І справді: на віщо вони, - ті представництва в ріжних там Европах, коли «представляти» вже нікого.
А от у панів, своїх благодітелів - то інша річ.
По-перше - пам'ятай навіть на одрі смертному, кому маслаки твої належать і не зневажай імени його всує, а по-друге - це ж не дорого й коштує: коли хазяїна треба буде, то «представники» в його ж на куховарні собі мишку впіймають:
«Же ву прі бе-е-родному че-к е-ку».
Підупали Павел Миколаєвич.
Колись то було! Масштаби були!
Ніяких тобі Україн та Грузій усяких, а просто - «от хладных финских скал до пламенной Колхиды» - «Единая неделимая», і ні копійкою дешевше.
А коли мало, то на додачу ще Софію древньої Візантії з реставрацією Олегового щита на воротях її.
Та минулося. Доведеться тепер агітпропствувати попід вікнами у якихось там Латвій.
Та ще й обережненько, тільки від порога, голову в плечі втягаючи.
І не сильно і не державно. На прощу «в Ригу».
А Рига ще й вередує:
Колишній латвійський прем'єр Ульманіс, лідер селянської спілки, та лідер латвійських фашистів Берг нагадують про негативне ставлення Мілюкова до самостійности балтицьких держав і говорять про Мілюкова в недоброзичливому дусі.
І доводиться мовчати…
Та й те не допомагає:
Вчора (12-V) під час публічної лекції Мілюкова якийсь Андеркас ударив Мілюкова по обличчю. Газети заявляють, що Андеркас «мав рацію».
Звичайно, свої люди. Поб'ються й помиряться. Ми не вмішуємося у внутрішні латвійсько-емігрантські справи.
Але… яка рація сваритись? Одного ж хазяїна помиї їдять!
І на оборону єдино-неділимого Павла Миколаєвича виступає… соціял-демократія.
Я думаю, - пише чл. с.-д. Франції Дукурс, що після зміни обстановки в Росії Мілюкову належатиме видатна роля в справі об'єднання демократичних елементів країни. В нас немає причини негативно ставитися до Мілюкова.
Єдиний фронт. Соціял-мілюковський.
Як він стався, - чи то Мілюков обсоціял-демократився, чи то «соціяли» обмілюковились на всі 100% - це річ другорядна.
Видно ж ясно, що платформа єдина: «зміна обстановки в Росії».
Але ж яка прерозумовська дитина, дивіться ви: з усією вихваткою теж «бееродного чеаека» і до того - розумніша від самого Мілюкова.
Бо Мілюков у буферно-самостійницький колодязь плював, а вона в Мілюковський не плює: згодиться, мовляв, напиться.
Далекосяглий бееродний чеаек!
Але все таки - дурний.
Бо політичний колодязь мілюковський чорти батька зна чим наповнений.
Проте для зрадників - нехай. Як раз питво на їхній пиці!
Іона Вочревісущий.
