Аеропланобудівництво на Україні
Розмова з тов. Андреєвим
Інженер Е. С. Андреєв - голова постійної комісії досліду аеропланів цивільного сполучення та член Наукового Комітету при Управлінні Військової повітряної флоти РСЧА, що прибув з Москви до Харкова на пробу аероплану українського конструктора інж. Калініна, в розмові з нашим співробітником докладно повідомив про своє вражіння від нового аероплана системи цього українського конструктора.
Ще півтора роки тому, - пригадує т. Андреєв, - я був на пробі аероплана конструкції Калініна на Ходинському аеродромі в Москві. Аероплан Калініна вже тоді зацікавив управління Військової Повітряної флоти, акційне т-во «Доброльот» та Авіохем, як перший аероплан радянської конструкції, що дозволив використати стару систему мотора «Сальмсон» у 160 кін. сил. Цей мотор, до речі, тоді доживав свої дні на утилізаційних складах, бо не було змоги його використати.
Поруч цього тоді ж було відзначено й недорогу вартість цього аероплану. Аероплан коштував щось біля 12 тис. карб., що, звичайно, було набагато дешевше, ніж закордонні аероплани, аналогічні за своєю вантажоздатністю, як от «Дорньє-комета №2». Тоді ж акційне т-во «Доброльот» купило аероплан т. Калініна і почало його експлоатувати. Пригадую ще тоді в розмові з т. Калініном виникла думка використати конструктивний досвід Калініна й надалі, провадячи серйознішу конструкцію для сильніших моторів, рівних моторам закордонних аеропланів, зокрема для використання мотору «B. M. W.».
Як я довідався, спочатку цього року ця думка вже перетворилася в життя й т. Калінін побудував новий тип свого аероплана - тип «К 2». Як голова постійної комісії для випробування аеропланів я на початку травня цього року був командирований до Харкова для випробування цього нового аероплана. Новий аероплан, рівняючи з попереднім типом, свідчить, що Калінін, як конструктор розвинувся в серйозну силу, бо, коли в першій конструкції було, порівнюючи, багато недоліків, то в тій конструкції, що оце ми випробували, треба було б вже чеплятися, щоб знайти ці недоліки.
Ознайомлення з чертежами та деталями аероплана свідчить про вдумливе розроблення як всього аероплана, так і його відповідальних частин і навіть дрібних деталей. Перш за все потрібно відзначити таке. Коли при розробленні першої конструкції подекуди т. Калінін ішов навпомацки, то при розробленні конструкції «К 2» чуття та здатність конструктора були добре підкріплені науковими дослідженнями. В цій манері роботи т. Калінін вже наблизився до нашого відомого конструктора інж. Туполева. У його помітна та сама наукова аналіза, та сама ретельна лабораторна перевірка досягнень. В наслідок цього нова конструкція аероплана не уступає закордонним системам і навіть перевищує їх, коли зважити на ті труднощі, що їх довелось перемогти конструкторові, от як той «примусовий асортимент» матеріялів, що його мав у своєму роспорядженні конструктор. Зокрема, дур-алюмінові профілі, що вживалися для відповідальних деталей крил, не зовсім задовольняли розрахункам і передбаченням конструктора й примушували його брати те, що було під руками. Очевидно, все ж, що аероплан «К 2» створила вперта праця, бо цьому аеропланові не можна закинути будь якої недосконалости.
Звертає увагу надзвичайно оригінальна конструкція метальового крила з полотняною обтяжкою. Т. Калініну вдалося зберігти еліптичну форму крила, що дає кращі аеродинамічні наслідки в порівнянні з іншими формами крил і що для багатьох конструкторів є непереможною, й дати дуже хитроумну конструкцію. Аероплан у польоті показав свою добру здатність до управління, невибагливість до аеродромів і повну безпеку посадки навіть при бічному вітрі. Височінь 3 тис. метрів, що її досягнуто при пробі 16-го травня, не є межею для аероплану, бо при пробному польоті на височінь мотор «вередував» і не давав потрібної сили.
Але не тільки в конструкції цього аероплана є заслуга т. Калініна. Молодь, що проробила з т. Калініним у конструктивному бюрі, багато чого навчилася і вбрала в себе звички метальового аеропланобудівництва, утворився кадр кваліфікованих робітників, визначилося потрібне для метальового аеропланобудівництва устатковання заводів і багато неясних місць у цій справі нині вже не будуть закордонними секретами. Зважаючи на досягнення т. Калініна, вже можна говорити про те, що аеропланобудівництво з великим успіхом може розвиватись і на Україні. Для цього потрібно, щоб союзна промисловість серйозно поставилась до досягнень своїх конструкторів і, зокрема, Україна повинна взяти найжвавішу участь у розвитку радянського аеробудівництва.
В даному разі треба рахуватися з тими труднощами, що виникнуть спочатку. Але ці труднощі можна буде легко усунути, коли під аеропланобудівництво на Україні буде підведено основну виробничу базу, що не тільки сама будуватиме аероплани, але й постачатиме аеропланобудівництво потрібними напівфабрикатами. На мій погляд, така можливість є. Я пригадую, як кораблебудівельний завод «Марті» в Миколаєві в 1920 р. за часів гострої кризи в постачанні Червоної повітряної флоти аеропланами, побудував з уламків цілком новий гідроплан «М 9» і побудовав його значно краще, ніж будували спеціяльні аеропланобудівельні заводи. Ще тоді виникла думка утворити на цьому заводі виробництво аеропланів.
Я гадаю, що й нині, закінчив т. Андреєв, Південмаштрест міг би взяти участь в аеропланобудівництві, коли не безпосередньо, то в усякому разі постачаючи для цього напівфабрикати, а Південсталь звернула б увагу на виробництво труб та профільних прокатних матеріялів.
М. Л.
У профсоюзах
VII окружний з'їзд профсоюзів Харківщини
Вчора в помешканні державної опери відкрився VII Окружний з'їзд профсоюзів Харківщини. Після вступного слова голови ХОРПС тов. Гвоздьова було обрано президію в складі 39 чол. Серед членів президії т.т. Радченко, Кубасов, Гулий, Буздалін, Завіцький, Гвоздьов, Соловйов, Іванов та інш. До почесної президії одноголосно обрано т.т. Петровського, Сталіна, Калініна, Рикова, Томського, Бухарина, Ворошилова, Молотова, Рудзутака, Орджонікидзе, Куйбишева, Кагановича, Чубаря, Постишева та Якира.
З привітанням від ЦК КП(б)У виступив тов. Петровський.
- Передаючи комуністичний палкий привіт од нашої партії, я бажаю вам успіху в вашій роботі. Професіональні союзи в СРСР притягають широкі робітниче-селянські маси до соціялістичного будівництва країни. Перед партією та радвладою стоїть складне завдання індустріялізації країни, раціоналізації виробництва, зниження цін, боротьби з бюрократизмом в господарському й державному апараті, а також підвищення якости продукції. Ці завдання є справою життя та смерти робітниче-селянської держави і тільки при активній участі профсоюзних організацій ми зможемо їх розвязати. Коли ми не звернемо на це всю нашу увагу, не прикладемо всіх зусиль для здійснення цих завдань, то капіталістичні держави одержать над нами економічну перемогу. Наші профсоюзи повинні також як найкраще культурно обслуговувати своїх членів. В промислових центрах слід будовати робітничі клуби, відкривати вечірні робітничі університети.
Що року росте й міцніє наша соціялістична промисловість. Коли ми раніш складали однорічний план розвитку нашої промисловости, то нині ми вже складаємо 3 і 5-ти річні плани. На цьому з'їзді ми повинні вирішити, як найкраще професійні організації братимуть участь у соціялістичному будівництві Радянського Союзу. Постанови VII Окружного з'їзду профсоюзів Харківщини повинні бути зразковими постановами для всіх окружних з'їздів Української Соціялістичної Республіки.
Далі з'їзд вітали від окружної партійної організації тов. Кубасов, від Окрвиконкому - т. Буздалін і представники низки великих підприємств Харкова, що в своїх привітаннях відзначали зріст та зміцнення профсоюзних організацій, підвищення заробітної плати робітників, а також зупинялися на участі профсоюзів у капітальному будівництві промисловости.
Відповідаючи на привітання, голова ВУРПС'у тов. Радченко говорить, що наші міжсоюзні з'їзди, що проходитимуть по округах України, повинні звернути свою головну увагу на обслуговування широких профсоюзних мас та на участь профсоюзів у соціялістичному будівництві.
Наприкінці засідання з'їзд висловив протест проти нахабного нападу англійської буржуазії на радянське торгпредство, а також надіслав привітальну телеграму китайському пролетаріятові, що бореться за своє визволення, Комінтернові, ЦК ВКП, ЦК КП(б)У, Профінтернові, ВУРПС'у, ВЦРПС та Червоній Армії.
Хемічна промисловість України
Всеукраїнський з'їзд робітників хеміків
Останніми роками хемічна промисловість України стала розвиватись прискореним темпом.
Гуртова продукція її в минулому році досягала 39.789 передвоєнних карб., а в цьому році - 57.078 карб., або на 43% більше. Значно повільніше йшов розвиток продукції порцелянної та шклянної промисловости, що торік досягав - 9.326 тис., а в цьому 14.266 тис. карб. Та не зважаючи на такий помітний зріст української хемічної промисловости, вона ще відстає від хемічної промисловости Західної Европи й Америки. За останні два роки на капітальні роботи хемпромисловости було витрачено біля 33 міл. карб.
Собівартість продукції, - каже голова ВРНГ тов. Сухомлин К. В., в свойому докладі про стан та перспективи хемпромисловости, ще надто висока і перевищує встановлені для неї розміри. Так собівартість 6,6% бикарбонату на 4,4%, хлорного вапна на 20%, санітарного фаянсу - 15%. Але треба згадати, що де-яке зниження на другорядні продукти спостерігається. Причин підвищення собівартости продукції досить багато, - тут і нераціональне використання апаратури, і перебільшення робочої сили на заводах, нерегулярне постачання сировини та досить високі цехові накладні витрати.
Чергове завдання - підвищити продуктивність праці
Не зважаючи, - каже тов. Сухомлин, на механізацію хемічного виробництва, що сприяє продуктивности праці ми ще досі спостерігаємо де-яке відставання її від росту зарплати. Торік приміром продуктивність праці в середньому збільшилась на 14%, а заробіток робітника на 16-43%. Раціоналізація на хемічних підприємствах розвивається, але досить повільним темпом. Отже треба яко мога скоріше підсилити раціоналізаторські роботи. Треба більш використовувати активність та самодіяльність робітничої маси, що в цьому напрямку виявляється.
Які найближчі перспективи хемічної промисловости? Протягом останніх двох років ми збудували на Україні два нових шкляних заводи, почали будувати ще один шкляний завод в Київі та суперфосфатний завод. Але будова ще не закінчена. За перспективним 5-річним планом передбачається закінчити не тілько початі вже роботи, але і відкрити низку нових підприємств. Передбачається поширити де-які старі заводи, перемінити їхнє спрацьоване устаткування, та побудувати низку нових заводів. Зокрема миловарені заводи, новий содовий завод, шкляний завод у Лисичанську, порцеляновий завод у Донбасі, суперфосфатний, завод фарб, а також налагодити виробництво ріжних хемічних виробів. На нове капітальне будівництво в районі Донбасу передбачається витратити біля 70 міл. карб.
Хемічна промисловість на Україні має забезпечену сировинну базу і тому на її розвиток в найближчих роках слід звернути як найбільшу увагу.
Делегати з'їзду в своїх промовах зазначали, що вже повнотою використано всі консервовані хемічні заводи на Україні і через те вже нині гостро стоїть питання про будову нових заводів та реконструкцію старих. На думку делегатів капітальні роботи ведуться безпланово, не дають належного ефекту та крім того дуже обмежені. Треба збільшити імпортне устаткування для хемічної промисловости. У нас, - кажуть делегати, немає кваліфікованих хеміків, а ВРНГ не подбало, щоб прискорити відкриття Рубежанського хемічного технікуму. Собівартість продукції висока і її треба за всяку ціну знизити. Наші господарники не мають плану проведення раціоналізаторських робіт, накладні витрати перевищують встановлені норми і т. д. Треба яко мога скоріше впорядкувати роботу місцевої хемічної промисловости й забезпечити її потрібною сировиною.
