Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Краєзнавство та національні меншості на Україні

В останні роки краєзнавство, що відіграє величезну ролю в розвиткові виробничих сил Радянської України, починає набирати більшої ваги і що до національних меншостей на Україні.

Краєзнавство дореволюційної царської Росії часто або не знало про існування тих чи інших «чужородних» національностей, або хоч вивчало їх, то лише щоб остаточно русифікувати; робили все, що допомагало їхньому винародовленню. В умовах радянської влади та будівництва соціялізму краєзнавство має зовсім іншу установку та цілі. Пригнічені й затуркані за царизму національності починають тепер показувати своє обличчя. Їх вивчають уже не за-для «чистого наукового інтересу», а щоб допомогти їм ліквідувати їхню економічну відсталість, полегчити можливість безболізного переходу до соціялізму.

Потреба організувати справу краєзнавства серед національних меншостей почувається тепер ще й тому, що в даний момент обслуговування національних меншостей по лінії радянській та культурній набрало глибшого характеру (утворення національних районів та відкриття шкіл з навчанням національною мовою і т. д.). Переведення будь-яких економічних або культурних заходів вимагає всебічного вивчення даної національности, бо лише на базі серьозно і науково розроблених матеріялів можна одержати позитивні результати в тій чи іншій переведеній практичній роботі.

А такий матеріял і може дати всебічне вивчення краю та національних меншостей з усіма їхніми специфічними особливостями. Наприклад, неможливо організувати як слід боротьбу за усунення відсталих форм ведення сільського господарства серед відсталих національностей, коли не вивчено причин такого явища. Дуже тяжко розвинути культуру тієї чи іншої національности (особливо, коли вона не має письменности), без дослідження, напр., діялектів мови то-що.

По де-яких округах України (Волинь, Першотравенське, Умань і т. д.) окружні нацменбюра поставили перед собою низку краєзнавчих завдань, висунутих потребою правильнішого та успішнішого переведення найпотрібніших практичних заходів що до нацменшостей.

Український Комітет Краєзнавства в біжучому році, спільно з ЦК нацмен при ВУЦВК'у вирішили об'єднати краєзнавчу роботу, що її досі провадили розрізнено на місцях. Для цього при Українському Комітетові Краєзнавства організується відповідні секції, з участю представників центральних нацменорганів, що допомагають комітетові в вивченні економіки, побуту та мови національних меншостей. Зокрема - запрошено наукові сили до участи в керовництві краєзнавством серед нацмен.

Не зважаючи на те, що вже тепер краєзнавство по де-яких місцях відограє значну ролю в справі радянського та культурного будівництва, серед нацмен воно все ж лише починає розгортатися. Треба поставити собі за мету зробити краєзнавство серед нацмен одним з найважливіших завдань краєзнавчих та нацменорганів, відвівши йому відповідне місце в загально-краєзнавчій роботі в УСРР.

На місцях, поруч притягнення культурних сил, треба зацікавити питаннями краєзнавства і притягти до цієї роботи широкі трудящі маси національних меншостей.

В справі вивчення треба в першу чергу поставити такі питання, що можуть для нас полегшити переведення практичних заходів, важливих в даний момент для економічного та культурного розвитку національних меншостей. Всебічне вивчення національних районів, дослідження соціяльно-економічних стосунків нацменсела, росту усуспільнення в економіці нацменшостей, поруч розроблення історичних матеріялів - це основні питання, що навколо них повинна проходити краєзнавча робота серед нацменшостей.

Отже, цілком величезна роля краєзнавства в справі відродження національностей, що перебували під царським та капіталістичним гнітом. Правильно поставлена серед них краєзнавча робота, мобілізація ініціятиви місцевих, громадських та культурних сил і притягнення уваги та інтересу з боку самих нацменшостей, дуже сприятиме їхньому національно-культурному піднесенню.

С. Ялі.


До міжнароднього дня кооперації

Кооперативний рух по всіх країнах світу святкуватиме 2-го липня свій міжнародній день. Що-року це святкування охоплює чим раз більші маси. В нашій робітниче-селянській державі беруть активну участь у підготовці та переведенні цього міжнароднього свята не тільки маси кооперованого населення та робітників кооперації, а й широка партійна та радянська суспільність. Бо кооперація у нас є дітищем Жовтневої революції, бо радянська робітниче-селянська кооперація ввійшла в плоть і кров нашого соціялістичного будівництва.

В цей день підведення підсумків будівництва кооперації, перевірки її лав, її досягнень - партійно-радянська суспільність та маси кооперованого населення мають надійне мірило в руках: вони вимагають ясної відповіди, як, рівняючи до попереднього періоду, наблизилася радянська кооперація до здійснення заповітів Ілліча, що дав кооперації новий прапор.

Велика епоха соціялістичного будівництва звязана з перемогою та зруйнованням усього старого суспільно економічного ладу, вона вся скерована на утворення нової культури, нового ладу громадських та господарських стосунків. Будівництво соціялізму вимагає повсякденної перемоги безлічи явищ та елементів капіталістичної системи господарства, а також ідеології та морали в громадському, господарському та особистому житті, в мистецтві, культурі і т. д., що їх породило це господарство.

Радянська кооперація, як одна з підвалин соціялістичного будівництва, повинна пройти той же тяжкий і славний шлях внутрішнього переродження до соціялізму, шлях перемоги в собі пережитків капіталістичної епохи.

На нинішній міжнародній кооперативний день кооперація виступає як пасивна сила великого соціялістичного будівництва. Низкою обставин та утворених для неї умов розвитку радянська кооперація уже перемогла гегемонію приватно-капіталістичної ринкової стихії і, являючи собою усуспільнену форму товарообороту та організації селянського господарства, значно підвищила загальну вагу соціялістичних елементів народнього господарства країни.

Та ця зовнішня пасивна роля кооперації в соціялістичному будівництві країни не дала ще відповідного відсвіту в рості елементів соціялізму в середині самої кооперації, не призвела ще до обертання кооперації на активний фактор соціялістичного будівництва.

На протязі найближчих років весь кооперативний рух у нас буде занятий розв'язанням саме цього найголовнішого завдання. І в міжнародній день кооперації радянський відділ її, найсильніший, що має безмежну перспективу росту, що володіє «таємницею» необмеженого розвитку, завдяки дивовижно простим і ясним завданням та шляхам, що їх відкрив геніяльний Ілліч, - повинен знову з особливою увагою та силою підкреслити ті сторони кооперативного будівництва, що стоять ще на перешкоді обертанню кооперації на активний фактор соціялістичного будівництва.

Далеко не так стоїть справа за кордоном Радянської держави. Дрібно-буржуазна, «нейтральна», «надкласова» кооперація капіталістичних країн, що не цурається класово-революційних метод роботи, що сіє пацифістські ілюзії серед міліонів кооперованого населення, що базікає всяку нісенітницю про співробітництво клас, - виявляє з кожним роком чим раз більшу внутрішню нестійкість.

П'ятдесять міліонів кооперованого населення, переважно робітничого, не можуть довго задовольнятися «надкласовою» нісенітницею кооперативного Альянсу. В нинішній обстановці наростання боїв між пролетаріятом і буржуазією, і безупинного наступу буржуазії проти робітників усіх країн і всього світу, проти країни пролетарської диктатури та будівництва соціялізму - Радянського Союзу - кооперативний рух революціонізується, дає росколину, що незабаром неминуче обернеться на безодню між масами кооперованого населення і реформістськими та консервативними ватажками кооперації.

Грандіозні успіхи радянської кооперації, що нею керує комуністична партія, поставили її що-до масштабу операцій та маси кооперованого населення на перше місце серед усіх країн світу. Бурхливий зріст кооперації в Радянському Союзі, випередивши на протязі якихсь 5-6 років кооперативний рух капіталістичних країн, що нараховує багато десятиліть існування, утворив для радянської кооперації небувалий авторитет серед міліонів робітників Західної Европи. Ці міліони робітників чим раз одвертіше і з більшим захопленням висловлюють своє відношення до радянської кооперації.

На конгресі французької кооперації в Німі, що минув цими днями, делегати руської та української кооперації були об'єктом бурхливих овацій. Це відношення до радянської кооперації набрало рис братерської демонстрації солідарности ще більше за стінами конгресу.

Кооперативні делегації західно-европейських країн, що відвідують нас, виконують обов'язок, покладений на них масами кооперованого населення. Під натиском цих мас реформістські ватажки західно-европейської кооперації починають офіціяльно поговорювати про утворення лівого блоку в Альянсі та про активнішу орієнтацію на радянську кооперацію.

Конгрес англійської кооперації, що допіру відбувся в Англії, в позачерговому порядкові обговорив і одноголосно прийняв резолюцію солідарности з радянською кооперацією та встановлення з нею тісних ділових стосунків. Ця резолюція була відповіддю на розрив дипломатичних та торговельних стосунків з нами твердолобих консерваторів.

Всі ці факти дуже знаменні, хоч можна сміливо стверджувати, що ватажки міжнародньої кооперації зроблять усе можливе, щоб од цих виявлень братерської симпатії до нес не сталися будь-які зміни в справжній політиці Альянсу.

Однак, ледве чи пощастить цим ватажкам ще довго прикриватися під впливом обстановки революційними фразами, щоб насправді провадити ганебну політику угоди з буржуазією та фактичного усування радянської кооперації від впливу на міжнародню кооперативну політику Альянсу. Це лицемірство не тільки швидко виявиться, але ще з більшою силою штовхне міліонні маси кооперованих робітників на шлях революційної солідарности з радянським кооперативним рухом, щоб обернути Альянс на активне знаряддя пролетарської політики.

А. Генкін.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua