Фінансова самооборона
Розмова з головою РНК Власом Яковлевичем Чубарем
Силкування консервативного уряду Англії створити для СРСР умови економічної ізоляції, загострює неодмінну потребу виконання нашої програми індустріялізації, покладаючися лише на самих себе, на свої внутрішні кошти. Зробити наш союз економічно самостійнішим - це посамперед означає створити промисловість, чиї галузі були б настільки розвинуті й розширені, щоб повнотою задовольнити попит внутрішнього ринку і не лишень конче потрібними товарами.
Однак, створити таку промисловість та цілковито переустаткувати теперішню промисловість, що вже працює, вимагає величезних коштів. Досить зазначити, що п'ятирічний план передбачає нові великі роботи коло електрифікації, будівництва нових заводів і т. д., на що потрібно міліярди карбованців.
Індустріялізації країни неодмінно вимагає залучення до справи капітального будівництва безліч коштів. А для цього поруч мобілізації осередпромислового нагромадження та здійснення режиму економії в управлінні державою, повинно також посилити заходи до концентрації роспорошених коштів населення, щоб залучити їх у формі вкладів до ощадних кас та посилити реалізацію позик.
З досвіду останнього часу (позика 1927 р.) система державних внутрішніх позик - це один з найкращих шляхів, щоб залучити вільні зайві кошти в ріжних шарів населення до планового використання їх.
Тепер у звязку із загостренням міжнародніх обставин справа дальшого розвитку державного кредиту набуває особливої ваги.
Кожний робітник, селянин, службовець мусить знати, що кожний карбованець, вкладений ним у позики, є справжнім засобом зміцнити фінансову оборону країни, і заразом закладає підвалини для піднесення народнього господарства й культурного рівня всієї країни, а тим то і його власного добробуту.
Вже тепер, в звязку з протестом з приводу останніх вихваток проти нас англійського уряду, широкі трудящі шари вимагають негайних урядових заходів до оборони Союзу, а також до фінансової самооборони.
Треба, щоб навколо майбутньої нової кредитної кооперації зосереджено увагу робітників, службовців, селян всієї радянської суспільности та радянських органів.
Неможна сумніватися, що трудящі зрозуміють величезне значіння державного кредиту, особливо за теперішніх умов і вони увіллються широкою хвилею в справу зміцнення нашого фінансового господарства.
Здійснення гасла «фінансова самооборона» зміцнить наше господарства та полегшить наше соціялістичне будівництво.
Поголовна участь у здійсненню цих заходів буде найкращою та найгіднішою відповіддю ворогам трудящих, що хочуть стати на перешкоді нашої мирної праці.
Розмова з наркомфіном УСРР т. М. М. Полозом
- Нашим досягненням в галузі державного кредиту за останні роки ми зобов'язані з одного боку - кращому добробутові населення, а з другого - більшому усвідомленню широкими колами радянського населення, особливо робітниками і селянами значіння державного кредиту, як важливого фактора в справі індустріялізації нашої країни і звільнення нас від залежности капіталістів. Це було доведено реалізацією останньої позики 1927 року в 100 міл. крб. Цю позику в як найкоротший термін було розміщено з лишком виключно за рахунок коштів населення.
Останні події в галузі міжнародніх відносин Радянського Союзу з капіталістичним світом надають державному кредитові зовсім виключне значіння, бо тенденції до фінансової блокади, що їх виявляють по відношенню до нашого Союзу капіталістичні країни, більше, ніж коли-б це не було, викликають потребу вишукати кошти для народньо-господарського будівництва, головним чином, в нашій власній країні.
Досвід попередніх кампаній в справі реалізації позик дає повну підставу гадати, що намічені державою нові кредитні операції зустрінуть як найактивнішу підтримку з боку найширших шарів населення.
Низка широких громадських зібрань виносить постанови про випуск позики фінансової самооборони. Це доказує, що широкі маси трудящих розуміють, що величезні - результати кампанії в справі фінансової оборони будуть солідною одсічю з боку Рад і збільшать певність на захищення миру, бо тим важче і небезпечніше буде для імперіялістів напасти на нас.
Раднарком
Постійна нарада для раціоналізації державного апарату
Востанньому засіданні Ради Народніх Комісарів затверджено положення про Постійну Міжвідомчу Нараду при НК РСІ, що її утворюється для допомоги раціоналізації апарату державних установ, спрощення й здешевлення його роботи, боротьби проти бюрократизму, а також для поліпшення форм звязку між центральними установами і з периферією.
Нарада ця поділяється на секції: поліпшення внутрівідомчої роботи, звязку народніх комісаріятів з вищими органами та між собою, звязку центральних установ з місцевими органами і населенням, стандартизації і пропозицій.
Постійна Нарада працює під головуванням члена Колегії НК РСІ УСРР і в складі представників народніх комісаріятів і центральних установ по одному від кожного. До роботи Наради притягується представників Центрального Правління та окрвідділу профсоюзу радянських і торговельних службовців, а також Ради наукової організації праці при НК РСІ. Роботою Наради керує Секретаріят, що його обирає пленум Наради. Постанови Наради подається на затвердження народньому комісаріятові РСІ.
Для здійснення своїх завдань Постійна Нарада підтримує систематичний і тісний звязок з органами окремих відомств для раціоналізації апарату (організаційні бюра, а де їх ще не утворено - організаційні наради), використовує їх досвід, а також допомагає ростові й зміцненню цих органів.
Призначення
Рада Народніх Комісарів ухвалила порушити прохання перед Президією ВУЦВК про звільнення тов. Миколаєва від обов'язків Заступника Народнього Комісара Охорони Здоров'я та тов. Храмова - від виконання обов'язків Заступника Народнього Комісара Фінансів (за призначенням його на Члена Колегії НК РСІ). Перед Президією ВУЦВК порушено прохання про призначення на Заступника Нарком Здоров'я - тов. Нагорного та на Заступників Наркомфінансів - 1-го тов. Арсона та 2-го - тов. Сиволапа.
Зміни в складі Колегій Народніх Комісаріятів
Рада Народніх Комісарів затвердила новий склад членів Колегій Народніх Комісаріятів УСРР в такому складі:
Народній Комісаріят Внутрішніх Справ - т.т. Канарський, Якимович, Владимиров і Гаврілін.
Народній Комісаріят Фінансів - т.т. Боєв, Пальчиковський, Мазлах, Голубятників і Горбунов.
Народній Комісаріят Робітниче-Селянської Інспекції - т.т. Пахомов, Мар'янов і Храмов.
Народній Комісаріят Охорони Здоров'я - т.т. Мурза, Пушня і Линиченко.
Народній Комісаріят Земельних Справ - т.т. Винників, Богуцький, Одинцов, Качинський, Шаляхін і Резніков.
Народній Комісаріят Освіти - т.т. Арнаутов, Бутвін, Войцеховський, Рабічев, Озерський, Радченко, Маркітан і Шуб.
Народній Комісаріят Юстиції - т.т. Подольський, Петинський, Мазуренко і Герасимов.
Народній Комісаріят Зовнішнього та Внутрішнього Торгу - т.т. Осадчик, Каган, Забельський і Плис.
Народній Комісаріят Праці - т.т. Фрейман, Кустелян і Биченко.
Народній Комісаріят Соціяльного Забезпечення - т.т. Багінський і Чайка.
Центральне Статистичне Управління - т.т. Авдієнко, Гуревич, Ротмістров і Просвірін.
Президія Вищої Ради Народнього Господарства - т.т. Адріянов, Бенчин, Косіор, Табаков, Маслов, Совцов, Фалькевич, Ломов, Заривайко, Тамарін, Генак.
