Переведення національної політики на Харківщині
V Пленум Харківського Окрпарткому
На вечірньому засіданні пленум заслухав доклад т. Марченка про переведення національної політики на Харківщині.
Центральним питанням нашої національної політики на Україні, каже тов. Марченко, було запровадження в життя украйнізації. В цій галузі ми вже маємо значні досягнення. Не лише на селі, а й в місті є досить широко розгорнута сітка шкіл соцвиху, де навчання провадиться українською мовою, а також значно поширену й зміцнену сітку організацій української культури, як-то театри, клуби, ріжні гуртки то-що.
Що-до партійного й профсоюзного апарату, то їх теж в значній мірі украйнізовано. Останнім часом кількість українців у окружному партійному апараті збільшилася з 36,4% до 42,2%, в районах - з 30% до 41%, по бюрах, цехосередках - з 37% до 40%, сільських осередків - з 56,7% до 66,4%. По комсомольському апарату процент українців досягає 60%. Що-до профсоюзів, то процент українців в них становить 42,9%.
Все це є найяскравішим покажчиком великої роботи, що її провадить партія, розвязуючи національну політику.
Але поруч з цими досягненнями є й хиби та недоліки. Увага партосередків до національного питання ще недостатня. В цій галузі, каже т. Марченко, треба відзначити два основних ухили. Деякі осередки нацменроботу цілком вважають за справу нацменсекції ОПК і в свою чергу деякі комуністи з нацменшостей ухиляються іноді від вивчання політграмоти, то-ще своєю рідною мовою. В роботі профсоюзів що-до нацпитання теж є недоліки. Можливо, що надалі роботу деяких клубів доведеться провадити мовою тих нацменшостей, що їх об'єднує клуб.
В свій час, говорить т. Марченко, Ларін порушував питання про те, нібито у нас на Україні пригноблюється російське населення та його культура. Це неправильно. Ми даємо повну можливість забезпечення культурних потреб російського населення. Школа, преса, клуби й радянський апарат в сільрайонах з більшістю росіян працюють російською мовою.
В справі правильного розвязання національної політики, каже докладач, перед нами багато завдань. Ми мусимо посилити роботу по просуненню української книги та газети в маси, посилити боротьбу з антисеметизмом, пояснюючи широким верствам робітниче-селянських мас контрреволюційний зміст антисиметизму й т. інш.
Закінчуючи свій доклад т. Марченко вказав на те що нині культурна робота серед нацменшостей набуває бойового зміста. Її ми мусимо провадити шляхом, що їх накреслено в квітневих постановах політбюра ЦК КП(б)У.
По докладу т. Марченка розгорнулися дискусії, де взяло участь багато товаришів.
Ми, - кажуть промовці - своєю національною політикою обеззброїли наших класових ворогів. Нині ми мусимо звернути увагу на хиби, які у нас є в цій справі. Ці хиби в першу чергу полягають не в національній політиці, а в практиці переведення національної політики.
До питань національної політики ми часто густо підходимо формально. Нам треба не лише втілювати в робітниче-селянські маси українську мову, а й поглиблювати знання української культури.
Після прикінцевого слова т. Марченка, пленум ухвалив резолюції по всіх докладах. В резолюції по докладу т. Петровського пленум приєднався до постанов пленуму ЦК КП(б)У. Під кінець засідання пленум ухвалив ввести до бюра окрпаркому т. Соловйова замісць т. Гвоздева.
Принципи складання бюджету Харківщини
Доклад тов. Барановського
Вчора на ранковому засіданні пленуму Харківського Окрпаркому з докладом про принципи будови бюджету Харківщини на поточний рік виступив т. Барановський. Минулий рік, каже докладач, ми мали бурхливий зріст нашого господарства. Нині, ми входимо в реконструктивний період.
Роспорошувати увагу по всіх галузях нашої промисловости ми не можемо. В першу чергу слід вибрати низку підприємств, зосередити на них увагу і вкласти в них найбільші кошти.
Складаючи бюджет, ми повинні виконати директиву партії і найбільшу увагу партії віддати питанню загального навчання. Будівництво шляхів, впорядкування їх то-що, також потрібують від місцевого бюджету міліонових витрат.
Що до податків т. Барановський вказав на те, що основну масу податків збирається в містах. З цих податків 75% видається на районні бюджети і лише 25% лишається для міста.
Торкаючись перспективи розвитку місцевої промисловости, докладач сказав, що місцевій промисловості поки що доведеться розвиватися на власні кошти.
В минулому році, каже докладач, на побудову шкіл було виділено 300 тис. карб., цього року 550 тис. карб., а на майбутній рік на побудову шкіл передбачається витратити 400 тис. карб. На житлобудівництво було виділено біля 10 млн. карб., але тут слід зауважити, що надалі ми гадаємо житлобудівництво майже цілком передати до рук житлокооперації.
Дискусії по докладу тов. Барановського
По докладу тов. Барановського в дискусіях брало участь низка товаришів. Здебільшого промовці торкалися питання шляхового будівництва, медичної, ветеринарної справи на селі, питання зарплати і т. інш.
Т. Г. І. Петровський, що взяв участь у дискусії, зупинився на низці моментів на яких треба зосередити увагу, складаючи бюджет. Наші бюджети, каже тов. Петровський, повинні будуватися так, щоб не послаблювати темпу розвитку промисловости і в той же час задовольняти потреби робітниче-селянських мас.
Поруч з індустріялізацією країни треба всіляко сприяти розвиткові середньої й дрібної промисловості в районах, згідно з директивами партії, що їх давалося в цій справі. На селі, каже тов. Петровський, перед нами стоїть величезне завдання пропаганди та сприяння розвиткові культур, потрібних нашій промисловості.
Після дискусій та прикінцевого слова тов. Барановського пленум заслухав доклад тов. Левченка про єдиний с.-г. податок.
Перед тиражем 1-ої Державної позики
Радіограма тов. Г. І. Петровського
В скорому часі в Одесі повинен відбутися тираж 1-ї державної позики. В звязку з тим тов. Петровський звернувся до Одеського, Миколаївського, Херсонського Окрвиконкомів та РНК АМСРР з такою радіограмою: «В звязку з майбутнім тиражем в Одесі 1-ї державної позики, організуйте увагу радянського суспільства на вколо кампанії фінансової самооборони Союзу. Основне гасло: «Загостреність міжнародніх обставин вимагає зміцнення фінансової оборони країни, шляхом концентрації вільних коштів населення»… Дайте максимальну допомогу фінансовим органам.
Ескадриля „Розрив"
До всіх осередків ТДО Авіохем, підприємств, установ та окремих осіб
Харківська Окружна Рада ТДО Авіохему просить всі осередки ТДО-Авіохем, організації та установи (адміністрацію, фабкоми, місцкоми) і окремих осіб:
1. Всі кошти, що їх відраховується на побудовання ескадрилі «Розрив», вносити негайно на біжучий рахунок Т-ва в Харківському держбанку №1756 (Новий Пасаж) або безпосередньо до каси Окружної Ради (Майдан Тевелева №1 Аероклуб) від 9 год. ранку до 5 год. вечору.
2. Про всі постанови загальних зборів, де було і буде переведено ті чи інші відрахування на побудовання ескадрилі «Розрив» негайно сповіщати Окружну Раду, Майдана Тевелева №1 Аероклуб ім. Ілліча.
В Центральній Комісії Національних Меншостей
Огляд роботи польських сільрад
Вчора відбулося засідання Центральної Комісії Національних Меншостей при ВУЦВК'у під головуванням тов. Саулевича. Центральна Комісія розглянула питання про огляд роботи польських сільрад. В звязку з тим ухвалено звернутися до ВУЦВК'у з проханням затвердити комісію для переведення огляду польських сільрад в такому складі: Голова Комісії - тов. Буценко; члени комісії - т.т. Саулевич, Лазоверт, Линок (член ВУЦВК'у, голова Селецької сільради, Шепетівської округи), Мазур (кандидат в члени ВУЦВК'у - селянка Проскурівської округи), Звитовецький (голова Жовтневої сільради, Бердичевської округи), Дестергієва (ЦКНС), а також представники Оргвідділу ВУЦВК'у, Наркомосвіти та Наркомзему.
Обслідування асирійського та вірменського населення
Центральна Комісія Національних Меншостей ухвалила перевести обслідування матеріяльного стану та культурного рівня асирійського населення, що живе на Україні. Таке обслідування дасть можливість встановити певні методи, потрібні для поліпшення їх стану, організації їх в артілі то-що. Ухвалено також обслідувати в Харкові стан вірменського населення.
П'ятиріччя польської газети «Серп»
24 червня ц. р. минає 5 років існування польської селянської газети «Серп». В звязку з тим Центральна Комісія Національних Меншостей ухвалила звернутися до всіх окружних бюр національних меншостей з проханням вжити заходів для поширення газети в польських селах через уповноважених національних меншостей і культосвітні комісії сільрад.
