За проектом ВРНГ України передбачається організувати низку короткотермінових курсів при технічних вузах, щоб дати можливість технічним інженерам освіжити та поповнити свої знання.
Певна річ, що ці заходи потрібні і своєчасні, бо потреба підвищити кваліфікацію наших технічних інженерів давно вже настигла і стала невідкладним завданням. Проте, слід мати на увазі, що певна частина наших інженерів-технологів, інженерів-хеміків, механіків і т. д., що вже пройшли кількалітню практичну школу в цехах, майстернях та лабораторіях - зараз так перевантажена громадською роботою, що командирувати її на ці курси в скорому часі не можна буде. До того ж кількість таких досвідчених інженерів-технологів дуже незначна і тому, на нашу думку, неправильно буде брати на увагу лише цю групу. Це значить підвищити теоретичну кваліфікацію цієї невеличкої кількости спеціялістів, головна ж маса робітників з вищою технічною підготовкою, але передчасно відірвана від цеху, лабораторії і т. інш. на іншу роботу, буде втрачена для виробництва як технічна кваліфікована сила. Як відомо, справжній технічний інженер-хемік, технолог, механік і інш. може виховатися лише в заводських цехах, після довголітньої роботи, а не в кімнатах контор, трестів чи синдикатів.
Індустріялізація ж країни потрібує чималої кількости справді висококваліфікованих техніків (інженерів), що вміли б не тільки «керувати» й «наказувати» і навчати практично пристосовувати технічні знання. Але таких спеціялістів у нас дуже мало, на таких досвідчених висококваліфікованих фахівців великий попит, що його задоволити нині в нас нема чим. Спричиняється з цього нинішня практика використання молодих технічних сил. Справді ми нині маємо таке явище: скінчивши ВТУЗ'и молоді «інженери», відбувши як-небудь і де-небудь стаж (а то й без нього), поспішають піти з заводу, щоб «окопатися» в конторах ріжних господарських та державних установ.
В результаті багато молодих людей з вищою технічною освітою (інженерів) буквально декваліфікуються, як техніки, на ріжних роботах в галузі обліку, статистики, фінансів, економіки, калькуляції, раціоналізації, спеціяльних питань і т. інш. Тим часом, вища технічна школа готувала їх зовсім не для цього, бо для цих робіт підготовляє спеціялістів вища економічна школа (спеціяльні факультети Інституту Народнього Господарства).
Що ж лишається після такої практичної роботи від вищої технічної підготовки? Очевидно лише інженер з молоточками та кантами на картузі, але без знань і практичного досвіду в галузі технологічних процесів.
Ось чому одночасно з командируванням на курси для теоретичної докваліфікації досвідчених технологів, хеміків, механіків (інженерів) треба також енергійно взятися до відрядження на ці курси молодих інженерів, що працюють не на своїй роботі - щоб з них справді виросли через 5-6 років хеміки, механіки, технологи, будівельники, що так потрібні промисловості. Крім того, для тих, що закінчують ВТУЗ'и, треба буде встановити такий порядок проходження стажу, як це робиться хоча б в Німеччині, де майбутній інженер по скінченні ВУЗ'у не поспішає в трест, або наркомат, очепивши молоточки на картуз, а навпаки, бере молотка в руки і йде в цех, лабораторію, де власними руками, як звичайний робітник, виконує всі найголовніші роботи. Лише через 5-6 років він береться за керування технічною частиною підприємства.
Лише таким способом, ми забезпечимо країну своїми висококваліфікованими робітниками в галузі техніки, що так потрібні для індустріялізації.
П. Мисевра.
Всеукраїнський з'їзд Робітників Комунальників
Вчора ввечорі відкрився Всеукраїнський З'їзд комунальників. На почесних членів президії одноголосно обрано т.т. Сталіна, Кагановича, Рикова, Калініна, Петровського, Чубаря, Ворошилова, Томського, Бухаріна і Радченка.
Вітаючи з'їзд від імени Всеукраїнської ради профсоюзів секретар її т. Доронін каже, що наше міжнароднє становище сьогодні дуже загострилось. Буржуазія не може спокійно дивитись, як розвивається наше господарство, як поліпшується добробут робітничої класи. Вона намагається зірвати наше мирне будівництво. Через те, нашим професійним союзам, в такий рішучий момент треба особливо дбати про піднесення якости нашої масової праці, про повне наближення робітництва до союзних організацій. Організованій робітничій класі ніякий ворог не страшний.
Наркомвнусправ т. Балицький вітаючи з'їзд від ЦК КП(б)У і Уряду, зупинився на важливіших моментах сучасного міжнароднього становища СРСР.
В своїй постанові по докладу т. Балицького з'їзд запевняє радянський уряд, що імперіялістам не пощастило зірвати нашого будівництва. Робітники-комунальники обіцяють ще більше взятись до роботи над налагодженням нашого комунального господарства. З'їзд цілком і повнотою схвалює всі заходи Радянського Уряду, скеровані на береження миру. Але, одночасно він заявляє, що комунальники ладні у кожну хвилину стати в перші лави разом зі всією робітничою класою СРСР на оборону соціялістичної батьківщини.
З'їзд надіслав палкі привітання ЦК ВКП, ЦК КП(б)У, Червоній Армії і Флоті, ВЦРПС, і ВУРПС та ЦК союзу Комунальників.
Пленум Укркому союзу Нархарчування
В останню кампанію перескладання колугод основна увага союзних організацій була скерована на закріплення досягнутого рівня зарплати та підтягування відсталих груп.
Хибою кампанії було те, що організації мало дбали про підвищення продуктивности праці, не утворили на місцях відповідного для цього грунту.
Для робітників трудколективів ще досі не складено колугод, не врегульовано умов праці, хоча остання кампанія й дала можливість поліпшити побутові умови робітництва і певні гарантії, що їх буде проведено в життя.
Пленум обговорив також питання про пожвавлення масової економічної роботи. Останній час в цій ділянці були недостатнє керовництво Окрфіліями, брак інструктування та надто загальні питання, що мало цікавили робітничу масу. Ніякого обліку праці виробничих нарад та комісій немає. Де-які організації ще досі не виробили конкретного плану своєї праці. Через те зовсім не дивно, що робітництво ставиться до робітничих нарад байдуже.
На думку Укркому союзу в найближчому часі треба на порядок виробничих нарад поставити питання про роботу всіх підприємств громадського харчування даної округи, про механізацію та переустаткування їдалень, про раціональніше використання робочої сили, витрачування продуктів та інш. Треба повести рішучу боротьбу з ріжними загальними докладами, бо вони ніякої користи ні адміністрації, ні робітничій масі не приносять. Пленум радить скликати в найближчому часі міські виробничі конференції в Харкові, Київі, Дніпропетровському, Одесі, Луганському та Артемівському.
З виступів делегатів виявилось, що де-які господарники не використовують як слід ініціятиви робітників. Постанови виробничих нарад залишаються здебільшого на папері, хоч на нарадах адміністрація з ними й погоджується. Господарники иноді не беруть належної участи в роботі виробничих нарад і вважають їх зовсім зайвим інститутом. Надто мало втягнено до масової економічної роботи робітницю.
Черговий пленум ВУРПС'у
Президія ухвалила скликати на 29 липня 2-й черговий пленум Всеукраїнської Ради Профсоюзів. На пленумі слухатиметься доклад президії ВУРПС'у Наркомпраці, про охорону праці в промисловості, та доклад Наркомосвіти про його діяльність.
На 25 липня ВУРПС склика всеукраїнську тарифну нараду для обговорення багатьох важливіших питань біжучої тарифної практики.
Масова робота кас взаємодопомоги
На протязі цілого року йшла реорганізація кас взаємодопомоги на підприємствах.
Не закінчилась вона й по цей день. Союзна маса вважає, що основною причиною запізнення кампанії є те, що Укркоми своєчасно не виробили планів реорганізації, статутів і не утворили належної громадської атмосфери навколо роботи кас.
Масова робота їхня дуже послабилась, рівняючи з періодом до реорганізації. Ніякого значного поліпшення в праці кас взаємодопомоги не спостерігається. Членство в касах в багатьох союзах зменшилось. Це особливо помітно в союзі металістів, де воно зменшилось на 38%, будівельників - 8,7%. Збільшення помітно лише в союзі гірників на 5,4% та шкіряників - 2,2%.
Всеукраїнська рада профсоюзів вважає, що реорганізацію кас треба як мога скоріше закінчити, при чім союзні організації повинні піднести авторитет кас в очах робітничої маси.
ВУРПС порушує питання серед ВУЦВК, щоб надати касам взаємодопомоги право стягати заборгованість своїх членів в порядкові безсуперечного стягання. Одночасно, ВУРПС погодився з думкою союзів металістів і залізничників про те, що слід на великих підприємствах як досвід допустити реорганізацію кас взаємодопомоги в каси ощаднопозичкові. Передбачається налагодити кредитування кас з банків.