Всеукраїнська агрономічна нарада
Перспективи розвитку ринкового скотарства на Україні
17-го червня спеціяльно виділена нарадою окружних агрономів комісія заслухала доклад тов. Йоффе про перспективи та заходи, що до розвитку ринкового скотарства на Україні.
В сучасний мент, у загальній проблемі реконструкції та піднесення сільського господарства, каже тов. Йоффе, ринкове скотарство набуває величезного значіння. В умовах трудового господарства нашої країни, ринкове скотарство може бути чинником радикальної реорганізації сільського господарства і значного піднесення його сталости, продукційности та прибутковости.
З точки зору розвитку ринкового товарового напрямку в сільському господарстві на першому місці стоїть молочне велике рогате скотарство. Ця галузь сільського господарства перевищує зараз на Україні 1916 рік на 12%. Кількість коров на Україні збільшилася за період 1916-1926 років на 30%. Проте, не зважаючи на абсолютний зріст великої рогатої худоби відносний кількосний його розвиток значно відстає від природнього зросту населення (приріст худоби на 12%, природній приріст населення біля 20%).
Поруч з тим слід зазначити, що за дореволюційних часів Україна довозила молочні продукти (до 450 пудів руського масла). Після революції Україну можна вже зарахувати до районів молочної промисловости. Так за останні роки ми маємо буйний розвиток спеціяльної молочарської кооперації на Україні. В 1923-24 році у нас було 387 маслярень, в 1924-25 році - 422 та в 1925-26 році - маслярень. Молочне господарство на Україні розвинено головним чином в лісостепу, де зосереджено до 44% всього числа підприємств, що переробляють молочні продукти. Загальна продукція селянського молочного господарства в 1926-27 році складає 251 міл. пудів, з яких товарова частина перевищує 34 міл. пудів, або 13,5%. Велика місткість внутрішнього масляного ринку, наявність чудових на дійво груп молочної худоби, значні кормові ресурси в багатьох районах, здатність сільського господарства швидко мобілізувати потрібні для його перебудови ресурси і т. д. - все це, на думку докладача, забезпечує молочному господарству на Україні такий темп розвитку, що дасть значні лишки молочних продуктів для експорту. Так, загальна гуртова продукція молока до 1930-31 року збільшиться до 352 міл. пудів, або на 32%, а товарове молоко до 61 міл. пудів, тоб-то на 77%.
Поруч з молочним у нас розвивається також м'ясне велике рогате скотарство. Так, розмір гуртової річної продукції м'яса великої рогатої худоби в 1926-27 році складає 13,6 міл. пудів, або 41% загальної продукції м'яса на Україні. Товарові лишки цього м'яса складають 75%.
Свинарство України, що до 1924 року в процесі свого відновлення досягло 95% норми 1916 року, дуже скоро наткнулося на неорганізованість збуту продукції і в дальших роках виявило тенденцію до скорочення. Проте, нині ми вже маємо основні фактори, що можуть і повинні в найближчий час сприяти піднесенню цієї галузі сільського господарства. (Поширення культури картоплі, буряку, кукурудзи то-що, сприятливі умови світової кон'юнктури і т. д.). Перспективний план передбачає збільшення числа свиней за п'ятирічний період у лісостепу на 25%, по степу на 100%, а зріст гуртової продукції м'яса з 12 міл. пудів збільшиться до 16,2 міл. пудів, або на 35%.
Останній 1926-27 рік слід вважати за поворотній в галузі кількосного зросту вівчарства на Україні (особливо в районі Полісся), бо екстенсивні форми, що в них розвивалася ця галузь, не сприятимуть в найближчі роки його розвиткові. Через те заходи, що до збільшення товаровости вівчарства, треба проводити переважно в напрямку якісного поліпшення його продукції. Щоб підвищити товаровість продуктів вівчарства і пристосувати його до задоволення сировиною потреб текстильної промисловости, слід спеціялізувати завдання в цій справі по окремих районах.
Чільне місце серед українського скотарства займає також промислове птахівництво. Крім того, що збут яєць і м'яса зростає весь час на Союзному ринкові, експорт продуктів птахівництва, що за часів господарської руїни припинився, за останні роки швидко відновляється і в найближчий час стане величезною статею в нашому експорті продуктів скотарства. Через те, птахівництво обіцяє стати досить значною галуззю в економіці господарського життя населення і помітною статею прибутків у його бюджеті.
Закриття наради
На вечірньому засіданні пленум агрономічної наради ухвалив низку заходів що-до розвитку ринкового скотарства на Україні. Крім того ухвалено також резолюції по інших докладах, що їх запропонували виділені комісії. На цьому Всеукраїнська нарада окружних агрономів закінчила свою роботу.
Закриваючи роботу наради, з промовою виступив тов. Шліхтер.
Роботу агрономічної наради, каже тов. Шліхтер, ми закінчили. З того матеріялу, що його тут пророблено, я бачу, що нарада багато зробила для того, щоб здійснити політику Наркомзему в сільському господарстві. Я радий, що погляди Наркомзему не росходяться з практикою агрономії на місцях. Ви тільки внесли де-які поправки до наших пропозицій, згідно з ріжними вимогами місцевого господарства. Наша спільна мета - це колективізація сільського господарства, як єдиний шлях до соціялізму. Український уряд зараз дуже цікавиться роботою Наркомзему та його органів на місцях. У вересні буде зроблено доклад про колективізацію сільського господарства та будівництво радгоспів. Так, ми повинні дати звіт перед робітниче-селянським урядом про те, чи йдемо ми вперед, чи стоїмо на місці. Тим часом ми ще багато де-чого не знаємо, що робиться на місцях. Лише через вас ми можемо довідатися, як проходить робота в галузі реконструкції сільського господарста на Україні. Звичайно, ми знаємо, що ті чи інші досягнення в сільському господарстві у нас є, але ми не можемо на них зупинитися - і повинні йти далі вперед. Такий закон революції.
Аероплан „Студент Революції"
Всеукраїнське бюро пролетарського студентства разом з Харьківським Окрбюро ухвалило приступити до будування бойового аероплану коштами всього українського студентства «Студент Революції». Для проведення грошового збору обрано окрему комісію. З свого фонду ЦБ пролетстуду зробило перший внесок 100 карб.
Перспективи постачання палива для промисловости
(У Президії Держплану)
Фактичне добуття Донецького палива у першому півріччі цього року досягало 769,5 міл. пуд., перевищуючи накреслений план на 3,4%. Витрата палива на власні потреби шахт досягала 9,6% загального добуття, не виявляючи ніякого зменшення в порівнянні з попереднім роком. За планом другого півріччя в Донбасі передбачається добути біля 775,6 міл. пуд., з них на шахтах Донвугілля 597,8 міл. пуд. і на шахтах Південсталі - 112 міл. пуд.
Проте, як виявилося з докладу зав. секції енергетики т. Яницького досить кепська справа з вивозом Донецького вугілля. За перше півріччя з Донбасу вивезено замість 625 міл. пуд., лише 596. Цей недовіз пояснюється здебільшого браком запасів комерційного вугілля на шахтах та сніжними заметами. Проте, як передбачають, вивіз вугілля у другому півріччі перевищить вивіз першого півріччя.
Поруч з тим промисловість, водогін, електростанції, заготовляли для своїх потреб ще дрова та торф. Загальна сума заготовок дров на Україні досягне 281,5 тис. куб. сажн. Вже в першому півріччі заготовлено біля 50 тис. пуд. й дуже можливо, що ввесь річний план до кінця року буде виконано.
В наступному році в Донбасі за орієнтаційним планом передбачається видобути 1,812 міл. пуд. вугілля, при чому на потреби України витрачається біля 585 міл. пуд.
Вивіз із Донбасу досягне не менше 1,4 міліарда пуд. вугілля.
Практика першого півріччя вказує на те, що промисловість не відчувала будь-якого недохвату палива в своїй роботі, залізниці успішно справлялися з вивозом донецького палива, не зважаючи на те, що запаси порожніх вагонів дуже обмежені.
Президія Держплану визнала, що в другому півріччі слід особливу увагу звернути на підсилення добуття вугілля в Донбасі, зважаючи на сезон заготовок палива промисловости, транспорту й населення. Одночасно президія звернула увагу всіх органів Донбасу на максимальне використання штибу на підприємствах. Зокрема запропонувало Південсталі вивчити можливість заміни коксу в домнах антрацитом кращих марок.
