Приватний капітал у промисловості
(В президії ВРНГ)
Приватна промисловість цензова і нижче цензова займає визначне місце в загальній українській промисловості. Гуртова продукція її за 25-26 рік, як це виявилося з докладу на Президії ВРНГ досягала в 25-26 р. 242.406 тисяч карбованців, або 11% всієї усуспільненої промисловости. Питома вага приватної промисловости в 24-25 р. зменшилася на 1,1%.
Здебільшого приватники займають досить поважне місце у млинарській промисловості, їхня участь досягає 61,5% всієї продукції. Де-що збільшилася питома вага приватної металообробної і текстильної промисловості.
Приватний капітал дуже роспорошений по всій Україні, причому цікаво те, що він кидається здебільшого до тих галузей виробництва, що дають в короткому часі рентабельність, а саме на млинарську, шкіряну, олійну та ін.
Основна маса оборотних коштів приватної промисловости належить державним організаціям. 87,6% всього основного капіталу приватної цензової промисловости приватники орендують у держави, а в нижчій цензовій промисловості він складає 63%.
Відомості першого кварталу цього року про виробничу діяльність приватників вказують на повільне скорочення продукції приватної цензової промисловости. Як що порівняти перший квартал з четвертим 25-26 року, то гуртова продукція зменшилася на 20%.
Докладач вважає за доцільне притягати яко-мога ширше приватний капітал до промисловості, але основною умовою цього він ставить планове регулювання його, вибір певних галузей промисловости, де особливо бажаний розвиток приватної промисловости. Регулювання приватньо-цензової промисловости можливе та доцільне через систему орендних умов. Однак, слід мати на увазі, що не бажано допускати приватників до тих виробництв, що працюють на дефіцитній с.-г. сировині, або там, де вони конкурують з державними організаціями (махорочна, кондитерська, лаково-фарбова та інш.).
В галузі ж нижче цензової промисловости найдоцільнішим методом регулювання приватної промисловости, докладач вважає широкий розвиток кооперування кустарів. Через те, слід буде допомагати кооперованому кустареві, постачаючи його сировиною, та збільшуючи йому кредити.
Складаючи 5-річні плани розвитку місцевої промисловости треба мати на увазі як найширше притягнення приватного капіталу до неї.
Президія ВРНГ погодилася з основними думками докладача і запропонувала Управлінню державної промисловости накреслити конкретні форми і методи регулювання приватного капіталу, а також виявити всі можливості притягнення його до дальшого розвитку української промисловости.
Продукція української промисловости в травні
За попередніми відомостями ВРНГ, виробництво всієї української промисловости в травні розвивалося далеко краще, ніж в квітні. За цей період уся українська промисловість: республіканська, загально-союзна й місцева дали ріжної продукції на 68.297 тисяч карб., або на 2% більше попереднього місяця. Зокрема, загально-союзна промисловість виробила продукції на 42.325 тисяч карб., республіканська на 20.188 тисяч карб. та місцева на 5.784 тисячі карбованців. Цікаво підкреслити, що лише місцева промисловість на 2% менше продукції квітня.
З окремих трестів, що перевищили свою продуктивну програму треба вказати Південно-рудний трест (6%), Укрсилікаттрест (на 15%), Укртрестсільмаш (на 3%), Укрколійтрест (на 5%), Укршкіртрест (на 11%), Хемвугіль (на 12%). Недовиконали свої програми Укрсільтрест, Укртютюнтрест, Махортрест, Спиртотрест, Південмаштрест.
Більше уваги до пайщика кооперації
(Всеукраїнська організаційна нарада споживчої кооперації)
До цього час, каже представник Вукопспілки т. Ямпольський, ми надто мало уваги придавали матеріяльній зацікавлености пайщиків в робочій кооперації. Сьогодні немає фактичної ріжниці між пайщиками й непайщиками, бо ввесь крам - дефіцитний і недефіцитний видається кооперативами за одинаковою ціною всім громадянам. Це безумовно одна з основних причин, що гальмує дальше кооперування робітництва й селянства. З другого боку, сама кооперація не виробила окремих форм, щоб утворити певне матеріяльне стимулювання для притягнення пайщиків до кооперації.
На нашу думку - каже докладач, треба кожному пайщикові видавати премію на забор продуктів в розмірі 15-20% від прибутків. В тих випадках, де це можливо, треба частину прибутків використовувати на ріжні громадські потреби. Крам дефіцитний слід в першу чергу відпускати пайщикам, при чому треба виробити особливі форми кредитування сільської бідноти. Звичайно, каже докладач, одного матеріяльного стимула і зацікавлености тут далеко недостатньо, трудящі маси прагнуть бачити в кооперації певний засіб для піднесення свого матеріяльного і культурного стану.
Споживча кооперація, каже інструктор Вукопспілки т. Ходченко, в свому докладі про масову культосвітню працю серед пайщиків, надто мало коштів і зусиль витрачала на розвиток масової кооперативної праці. В минулому році на Україні витрачено на це по всій споживчій кооперації біля 3 міл. карб., але реальних наслідків в цьому майже непомітно. Тому вступаючи на новий шлях громадсько-кооперативної праці, кооперація повинна як найширше використати масову кооперативну роботу, щоб підняти культурний рівень не тільки своїх активних робітників, але і всіх пайщиків. З цією метою треба використати клуби, сільбуди, червоні кутки при кооперативах, влаштовуючи в них бесіди, доклади на ріжні кооперативні теми. Кооперація повинна організувати окремі курси при Вукопспілці, Райсоюзах для піднесення кваліфікації всього кооперативного активу. Спільно з профсоюзами треба влаштовувати при кооперативах гуртки рахівництва, товарознавства то що, до яких слід втягати як найбільше торговельних робітників.
Винахідники і раціоналізація виробництва
Нагороди за раціоналізацію виробничих процесів
Токареві прокатного цеху Сталінських державних заводів тов. Полякову видано 41 карб. 50 коп. премії за запропоноване ним влаштовання підкладки, щоб держати різці на вальці токарному варстаті. Цінність цієї пропозиції полягає в безпечності підчас роботи, бо підкладка не дає випадати різцеві.
Механік електроцехуст. тов. Мерхильнич одержав 100 карб. премії за пропозицію підземного каналу, що усуває газ з приміщення електростанції. Цінність цієї пропозиції полягає в тому, що не треба встановлювати додаткового вентилятора, що коштує біля 500 карб.
Слюсар залізничного цеху тов. Боровицький одержав премію в розмірі 56 карб. 55 коп. за приладдя для росточки гнізд інжекторів та вентелів.
Слюсар тартаку тов. Бондаренко зробив пристосовання до лісопильної рами для роспилки рейок трьохкутнього січення, за що йому видано 58 карб. премії. До цього пристосування рейки різали циркульною пилкою і за одну робочу зміну виготовляли їх до 400 штук. Після того, як ввели це пристосовання, їх стали різати на лісопильній рамі і зараз виробництво в одну зміну досягає трьох тисяч штук. Крім того, полегчала праця робітників.
Робітник дротово-цвяхового заводу «Інтернаціонал» в Запоріжжі тов. Спіцин удосконалив ізложниці, через що збільшилася продуктивність їх з 1.500 штук пломб на день до 7 тис. штук, що за півроку дає економію 1.265 карб. 60 коп. Постановою комісії сприяння робітничому винахідництву тов. Спіцину видано премію в розмірі 63 карб. 25 коп.
Апаратчик Наумовської гуральні тов. Куйда удосконалив апарат Барбе для перегону бражки. За це видано йому премію в розмірі 75 карб.
Фонд сприяння робітничому винахідництву
За наказом ВРНГ УСРР усі трести та підприємства повинні зорганізувати фонд допомоги робітничому винахідництву та удосконаленням. Фонд цей складається з відрахувань сум заводоуправління 1/15% суми рівній зарплатні робітників та службовців данного підприємства та певних процентів відрахувань з реальної економії, що має підприємство від пристосовання тої чи іншої пропозиції.
Таким чином на сьогодні, по ріжних підприємствах фонд допомоги робітничому винахідництву досягає таких розмірів: Донвугіль 81.000 карб., Укртекстильтрест - 1800 карб., Укрспиртотрест - 826 карб., Укршкіртрест - 3.500 карб., Коксобензол - 1.555 карб., Укртютюнтрест - 2.200 карб., Укртрестсельмаш - 11159 карб., Укрметалотрест - 1.066 карб. Решта підприємств має незначні суми.
На підприємствах трестів виділено також експертні комісії для розгляду заяв та пропозицій робітників. Фонди є в повному роспорядженні підприємств і витрачаються за постановою експертних комісій.
Невикористаний винахід
Асистент Терапевтичної Шпитальної клініки Одеського Медінституту С. Х. Бабаєв винайшов апарат для введення до легенів туберкульозних хворих повітря - так званий апарат для наложення штучного пневматораксу. Проведена експертиза під керовництвом директора державного тубінституту визнала за апаратом доктора Бабаєва такі переваги: його портативність (невеликий розмір та вага) та можливість, завдяки новій конструкції коромисла і чотирьох-ходового крану та пружинного стоперу, автоматично переключати сосуди та проводити назначення до плеври сосудів невеликого обйому велику кількість повітря. Крім того, апаратом легко може орудувати одна людина. Цікаво, що до цього часу ні одна з медичних установ не спробувала використати цей винахід.
Варстат для механічного виробництва цегли із сухої глини
Тов. Везенко винайшов варстат для механічного виробнцтва цегли із сухої глини. Проведена низкою інженерів експертиза визнала, що загальна ідея будови варстату правильна, але щоб його можна було пристосувати для практичної роботи на заводі, варстат треба трохи переконструювати. Одеський Хемсільтрест згодився закупити варстат у винахідника, а реконструкцію варстата провести за свій рахунок.
Автоматичний апарат для розливу рідин
Л. Н. Клейман винайшов автоматичний апарат для розливу. Апарат цей дуже потрібний для вживання в аптеках, як автоматичник розливчик лікарств, що зараз розливаються ручним способом. Апарат значно полегшує і спрощує роботу. Виділена Аптекоуправлінням експертна комісія визнала апарат тов. Клеймана за цілком придатний до практичного вжитку.
