На Дніпрельстані
Телеграми
Буде збудовано два мости. Є всі можливости розгорнути роботу. Відчувається брак кваліфікованої сили.
Запоріжжя, 18. (РАТАУ). Інженер Вінтер, що тепер перебуває в Кічкасі й безпосередньо керує роботами на Дніпрельстані, в розмові з кореспондентом РАТАУ освітлив всю ту групу основних проблем, що їх розвязано на сесії технічної ради Москви.
З основних проблем розвязано питання про будування двох мостів, що поєднують лівий та правий берег Дніпра з островом Хортиця. Міст буде двохшляховий та двохярусний. Ухвалено варіянт трьохкамерного шлюзу для потреб річного пароплавства.
Найскладніше було питання про план робіт. Обидва закордонних консультанти повині були подати докладний план будівельних робіт на Дніпрельстані, при чім це завдання виконала лише фірма «Сіменс Бауніон». Маючи на увазі недостатньо повне для порівняння розроблення проєкту Купера, а також довгий термін будівельних робіт за вказівками Купера, технічний відділ управління головного інженера почав розроблювати власний ескіз проєкту, маючи матеріяли обох консультантів.
Далі інж. Вінтер сказав, що оглянувши роботи на місці, він переконався в тім, що є всі можливости розгорнути роботи в масштабі відповідного завдання. Інженери фірми «Сіменс Бауніон», що тепер прибули до Кічкасу, а раніш були на будівництві в травні, були здивовані обсягом робіт, не зважаючи на майже відсутню механізацію цих робіт.
Інж. Вінтер вважає за небезпечний момент для дальшої організації робіт недостатньо добрий звязок з закордоном для оформлення замовлень на устаткування для Дніпрельстану. В цім питанні інж. Вінтер написав листа тов. Куйбишеву.
Другим серйозним питанням інж. Вінтер вважає справу про наймання робочої сили. Останніми днями виявляється брак кваліфікованої робочої сили для Дніпрельстану, а це може створити ускладнення при дальшому будівництві.
Що до будівельних матеріялів, то лісними матеріялами будівництво забезпечене цілком. Є лише потреба в інструментах і спеціяльних матеріялах.
Прибуває закордонне устаткування
КІЧКАС, 18. (РАТАУ). Почало прибувати закордонне устаткування для Дніпрельстану. Вже прибуло перших три вагони.
Цими днями в Кічкасі одкривається резервний митний склад, куди надходитеме все устаткування, що прибуватиме з закордону і там провадитимуться всі митні операції. Митний склад одкривається для того, щоб вантажі ці не затримувалися на прикордонній митниці.
Будується друге робітниче селище
КІЧКАС, 18. (РАТАУ). Розпочали будувати друге робітниче селище на лівому березі Дніпра. До зими закінчать будувати 50 будинків.
Наша відповідь буржуазії
Зміцнемо лави ТДО Авіохему. Збудуємо ескадрилю „Розрив"
3.000 карб на «Розрив»
МЕЛІТОПІЛЬ, 18. (РАТАУ). Місцеві залізничники постановили відрахувати денний заробіток в сумі біля 3.000 крб. на будування аероплану Мелітопільщини в ескадрилю «Розрив». Залізничники просять також уряд випустити позику оборони країни.
Збірають гроші на «Приазовський пролетарій»
МАРІУПІЛЬ, 17. (РАТАУ). Відкрився 2-й з'їзд профспілок Маріупільщини, на який прибуло 300 делегатів. З'їзд звернувся до трудящих Маріупільщіни з закликом підтримати розпочату місцевою редакцією кампанію збирання коштів на будування літака «Приазовський пролетарій».
З доповіддю про роботу ВУРПС виступив тов. Кузьменко.
Службовці відраховують
КИЇВ, 18. (РАТАУ). На заклик т. Петровського колективи службовців митниці й Шкірсиндикату відрахували 1% місячного заробітку до фонду будування ескадрилі «Розрив», замісць вінка на могилу тов. Іванова.
Окривиконком асигнував 1.000 карб.
ТУЛЬЧИН, 18. (РАТАУ). Окрвиконком асигнував 1.000 карб. до фонду будування аероплана «Червона Тульчинщина», що війде до ескадрилі «Розрив». Почали надходити внески від трудящих округи на цю мету.
Відповідь селян
КИЇВ, 18. (РАТАУ). Багатолюдний мітинг селян Возважівського району постановив у відповідь на провокаційні акти англійської буржуазії взяти активну участь в товаристві ТДО-Авіохем і в практичній роботі військово-спортивних гуртків.
Незаможники в лави ТДО-Авіохему
ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ, 18. (РАТАУ). Окружний пленум КНС постановив негайно почати збирати кошти серед незаможнього селянства на будування аероплану «Союз незаможника й середняка Дніпропетровщини у відповідь на розрив». Пленум звернувся з закликом до незаможнього селянства вступати до лав ТДО-Авіохему.
В резолюції на доповідь про міжнародній стан, пленум від імени незаможнього селянства Дніпропетровщини запевняє радянський уряд, що незаможники ладні на перший заклик уряду стати на передову лінію борців за здобутки Жовтня.
Від наших кореспондентів
Накладні, накладні, накладні!…
Успішне проведення директив партії про зниження вартости промислових товарів в значній мірі залежить від загального темпу зниження заводських видатків. Це можна дуже легко перевірити на досвіді 3-ї Одеської гарбарні. Собівартість продукції на цім заводі за останній час катастрофічно завмерла на однім місці. Пояснюється це, головним чином, «стабілізацією» величезних накладних видатків. Однак, обвинувачувати загалом адміністрацію заводу за незниження всіх накладних видатків було б несправедливо. До цього питання треба підійти обережніше. Поруч незниження видатків, з вини адміністрації, є й низка таких видатків, де причину «стабілізації» треба шукати в інших, від заводоуправління зовсім незалежних, обставинах.
До першої групи видатків, наприклад, слід залічити видатки на сировину. За останній час завод вживав усіх заходів до зниження кількости сировини, потрібної на одиницю підошви. Дальше зниження уже неможливе, бо воно призвело б до зовсім небажаних наслідків і відбилось би на якості продукції. Зрозуміло, що в данім разі зниження видатків на сировину повинно йти іншим шляхом, а саме зниженням купівельної вартости сировини. Крім того (це вже стосується адміністрації заводу) слід би звернути увагу на встановлення раціональнішого і тим то дешевшого асортименту сировини, що збільшило б кількість радянської сировини, яка тепер досягає тільки 25%, коштом американської сировини.
До цієї ж групи слід залічити і видатки на електроенергію, що досягають у середньому 3-4 кіловат на один пуд підошви. За минулий рік цілою низкою раціоналізаторських заходів пощастило зменшити видатки на електроенергію на 10%. Дальше зниження вже неможливе. До цієї ж групи треба залічити й видатки на чинбарські матеріяли, що досягають 15% загальної собівартости одиниці готового фабрикату і видатки на допоміжні матеріяли, що складають 2,35%.
Тепер звернемося до другої групи видатків. Вони величезні. Винуватити за них треба майже виключно адміністрацію заводу. Зношеність тепло-силового господарства спричинилося до надзвичайно високих видатків. Котли часто псуються і вимагають ремонту, підчас ремонту вони звичайно не працюють. Не важко уявити собі, як це «сприяє» зростові перепускної здатности заводу. Значно простіше було б зробити капітальний ремонт тепло-силового господарства, бо це на довгий час усунуло б неминучий тепер ремонт і зменшило видатки на паливо.
Те саме стосується і заводського ліфту, що має за собою досить солідний виробничий стаж. Робітники не раз скаржаться на те, що ліфт може вірватися, та спричинити до смерти кількох робітників. Адміністрація по свойому прислухається до голосу робітників, і кілька разів на місяць ремонтує ліфт, а ліфт все ж несправний. Далеко доцільніше було б зробити капітальний ремонт і цього ліфту.
Вартість робочої сили на третій гарбарні досягає 6,4% включаючи сюди і утримання конторського персоналу та адміністрації. І цю солідну цифру можна було б зменшити, головним чином, скороченням штату конторського персоналу. На заводі є чотирі стажери, що перебувають на виробництві без усякої роботи і через те є тільки нікому непотрібним баластом. Треба або знайти для них роботу або скоротити їх, бо їхнє утримання коштує чимало - 309 карб. місячно.
Видатки на командирування за останній час, коли не зросли, то в усякім разі і не зменшилися. Командирування тільки самого директора коштувало заводові біля 3 тис. карб. Це чимала цифра. На це треба звернути пильну увагу. Тільки усуненням всіх зазначених тут хиб можна буде знизити собівартість продукції.
А. Кр.
