Закріпити здобуте, рушити вперед
Світова криза прирікла капіталістичні країни не тільки до безупинного економічного занепаду, а й до найглибшої культурної деградації, справжнього здичавлення. Буржуазія не в силах опанувати продукційні сили сучасного людства і ставить перешкод дальшому розвиткові науки й техніки. Ученого, дослідника, інженера, винахідника чекає від буржуазного суспільства глузлива й непримиренна ворожнеча кожен раз, коли вони намагаються посунути вперед техніку виробництва. Навіщо, адже й теперішній виробничий апарат капіталістичних країн навантажений ледве наполовину. Буржуазії більше не потрібні письменні, досвідчені робітники, адже й так понад 50 млн. людей безробітні. Величезне скорочення витрат на народню освіту, звільнення вчителів, скорочення і руйнування шкіл - таке є звичайне, «побутове» явище по всіх капіталістичних країнах.
Шлях розвитку Радянського Союзу є діяметрально протилежний і в галузі економіки, і в галузі культурного будівництва. Бурхливий розвиток продуктивних сил соціялістичної промисловости й сільського господарства з надзвичайною силою стимулює культурне піднесення трудящих мас людности. Бо він з одної сторони створює для цього міцну матеріяльну базу. А з другої - він сам зумовлений піднесенням культурного рівня трудящих, зростанням кадрів для різних галузей соціялістичного будівництва.
У величезному спискові наших досягнень за першу п'ятирічку не на останньому місці є наші здобутки в галузі народньої освіти. Саме протягом першої п'ятирічки за ініціятивою тов. Сталіна було розпочате й успішно здійснене загальне обов'язкове навчання, що являє собою «величезну перемогу не тільки на культурному, а й на господарському фронтах». Закріплюючи здобуте ми ідемо далі до прискореного запровадження загального навчання в обсязі семирічки.
Протягом першої п'ятирічки ми провели також величезну й вельми плодотворну роботу з перетворення Радянського Союзу на країну суцільної письменности. Десятки мільйонів людей в радянських республіках ліквідували свою анальфабетність. На Україні до Жовтневої революції на кожну тисячу чоловіків припадало тільки 365 письменних, а жінок було тільки 117 письменних з тисячі. 1932 року 97% всієї дорослої людности України - письменні. Це значить, що знищена віковічна темрява і безкрайня обмеженість світогляду мільйонів трудящих, що перед величезною масою робітників і селян відкриті всі шляхи до активної участи в державному, господарському й культурному будівництві.
Такий велетенський культурний рух мас не має прикладів в історії. Звісно, він потребував для свого успіху швидкого створення дуже великої сітки навчальних пунктів, цілої армії ліквідаторів неписьменности. Ця складна справа була повнотою розв'язана за найширшою участю і допомогою радянської громадськости. Товариство «Геть неписьменність» являє собою тепер справді дійову армію культурної революції, що нараховує до 1 млн. членів. Товариство своїми силами навчило 848.000 неписьменних. Загалом близько 90% пляну навчання неписьменних здійснюється неплатно, силами цього товариства та профспілок, комсомолу, колгоспів.
Отже, рух ліквідації неписьменности почерпує свою силу, свій розмах і темп у могутній хвилі громадсько-політичної і культурної активности керованих комуністичною партією трудящих мас, що є найпотужнішим рушієм цілого соціялістичного будівництва.
Наші успіхи в ліквідації неписьменности справді разючі. Але ми зовсім не думаємо на цьому заспокоюватись. Дедалі більші вимоги ставить перед нами розворот соціялістичної будови, проблеми другої п'ятирічки. Ліквідувати неписьменність - цього тепер замало! Свідомим будівникам соціялізму, учасникам грандіозної технічної реконструкції країни, працівникам соціялістичного виробництва потрібно багато знань, ширший обрій. Ми ставимо завдання загального обов'язкового навчання дорослих в обсязі не менше чотирьохрічки. Ми повинні ліквідувати малописьменність. І ми уже поточного навчального року робимо досить серйозні кроки в цьому напрямі. За контрольними завданнями в 1932-33 році ми маємо охопити навчанням у виробничо-політехнічній школі для дорослих - без відриву від виробництва - 1.741 тис. чоловіка. Та ще й ліквідувати «хвости» неписьменности, залучивши до навчання решту 750.000 анальфабетних.
Близько 2½ мільйони дорослих прийдуть до навчальних закладів ліквідації неписьменности і малописьменности в 1933 році!
Ставлячи перед собою таке ґрандіозне завдання, ми, як і досі, розраховуємо, передусім, на сили радянської громадськости, на найширше піднесення місцевої ініціятиви, активности і самодіяльности в культурній революції. Що ми не помиляємося в цих розрахунках свідчать не тільки підсумки п'ятирічки, а й теперішня діяльність багатьох міст і районів, які по-бойовому поставились до своїх завдань, широко залучили маси, пов'язали цю роботу з виконанням господарсько-політичних завдань і вже в грудні минулого року на 80-95% реалізували накреслені пляни. Це Луганське, Сталіне, Ніженський, Житомирський, Вовчанський, Кремінчуцький, Полтавський, Глобинський та чимало інших районів - усіх не перелічити.
Але, на жаль, не ці райони характеризують загальний перебіг ліквідації неписьменности і малописьменности в перші місяці поточного навчального року. В багатьох і багатьох районах, підприємствах, в ряді громадських і професійних організацій панує самозадоволення від успіхів. «Головне, мовляв, зроблено, а там далі піде якось самопливом». Знайшлися райвиконкоми (Грушківський, Сахновщанський, Велико-Писарівський), які під «благовидною» причіпкою відмовились провадити «місячник лікнепу». Дніпропетровська та Одеська область, не закінчивши ліквідації неписьменности, фактично зняли справу лікнепу з порядку денного. Треба відзначити й дивовижну байдужість та бездіяльність ряду профспілок, особливо вугільної та металюрґійної промисловости, що охопили навчанням трохи більше половини неписьменних і малописьменних в своїх лавах. Чимало послабили роботу й комсомол та РОБОС, а вони виставляють основну масу культармійців.
На фронті лікнепу треба домогтись нового, масового піднесення. Нічим невиправданим є послаблення уваги до цієї справи від радянських органів, від міських і сільських рад. Ще далеко не все зроблено. Треба закріпити позиції лікнепу. Треба такими самими темпами, як ми боролись за ліквідацію неписьменности - подолати малописьменність. Загальне обов'язкове навчання дорослих озброїть знаннями нові й нові мільйони учасників соціялістичного наступу, формуватиме нові численні кадри будівничого активу, величезною мірою зміцнить основну виробничу силу будованого безклясового соціялістичного суспільства.
