Хроніка
Проситься всіх Галичан і Буковинців, Українців з Камінця і околиці, котрі мають в своїх серцях хоч троха любови і вдячности до своїх героїв, зявитися на засновуючі Збори „Галицько-Буковинського Укр. Червоного Хреста", філії Укр. Черв. Хр. в середу (не вівторок, як було оповіщено) 8-го с. м. о 2-гій год. по пол.
Збори Галичан відбудуться дня 9. Х. 1919 о 3 годині по пол. з денним порядком: 1) Зложення звіту президії, 2) вибір контрольного комітету, 3) вибір членів до постійного комітету для виселенецьких підмог.
Другий часопис для Галицької армії. Можемо поділитися з читачами відрадною вісткою, що невдовзі пічне НКГА видавати у Винниці ще оден часопис для армії. Це дасть змогу „Стрільцеви" краще розвинутися, бо відтяжить його від великої части матеріялу.
Незабаром має вийти військовий ілюстрований тижневик „Прапор України". Видання Культурно-Освітнього відділу Г. У. Г. Ш. Тимчасова адреса редакції і контори: вул. Т. Шевченка, 2 буд. Духовної семінарії, Культурно-Освітн. відділ.
Митрополит Андрій Шептицький обходив 20 вересня с. р. 20 літній ювилей пастирської діяльности.
Про причину уступлення пос. Липинського мовчить тутешня преса, а навіть уряд не дав себе „спровокувати" колишнім нашим запитом. Перамиський „Український Голос" уважає головною причиною димісії Липинського це, що він не годився з внутрішньою політикою теперішнього уряду. Так уступив оден з найрозумнійших наших представників за границею.
Полковник Казимир, Павло бар. Гужковський помер у Львові.
Діти пишуть! „Вперед" дістав таке письмо від дітей посла Т. Старуха: Доносимо вам, що дня 18. вересня арештовано нашу маму, по котру приїхали польські жандарми з Бережан. Куди її вивезли не знаємо, просимо, щоби ви довідалися. Нас пятеро лишила мама без опіки. Наймолодше з нас має 6, а найстарше 13 літ. Татка нема, бо виїхав, а ми зістали, як сироти. Просимо дати вістку в часописі, де мати знаходиться.
Українські „надужиття" над Поляками вийдуть друком на зарядження польського сейму, аби вибілити перед світом бандитську ляцьку совість зі закидів масового убивання Українців. В тій книжці будуть залучені фотографії поломаних і помасакрованих російських полонених, яких Поляки по смерти „винародовили" на польських мучеників. - Галицький уряд повинен негайно випустити в світ свою обширну публікацію тих всіх матеріялів про ляцькі звірства, які тільки в малій части згадала наша преса, а які передовсім тепер потрібні нашій париській делєґації.
Заборона відправи українському священству. „Промінь" пише, що вища церковна влада в Київі заборонила 13-ти укр. священикам відправляти в церквах за те, що вони почали правити на укр. мові!
Арешт Ангела. Укр. дневник „Промінь", що виходить в Київі, подає, що в Київі арештовано отамана укр. повстанців з Чернигівщини Ангела.
Китайські війська, як доносять з Сибірі, лучаться з більшовиками проти Япанців.
Дрібні вісти. Щодо більшовицької крізи в Польщі, повідомляють з Навен, що сильна партія соціялістів в Польщі працює спільно з комуністами. - Фінляндське правительство признало самост. Литви.
Початок занять на Університеті. Сьогодні 7 жовтня, в Університетській церкві буде відслужений молебень перед початком занять. Після молебня прочитають вступні лєкції: На правничому факультеті (ауд. ч. 1.) прив.-доц. Лебідь-Юрчик „Бюджет України". Прив.-доц. Е. Завадський та прив.-доц. В. Геринович „Ґеогряфічне положення України". - В середу, 8. жовтня читатимуть: Астроном-наглядач О. Алєвич „Еволюція соняшної системи на підставі сучасних поглядів". 4. год.; прив.-доц. П. Гаморак „Елєментарна структура живих істот". - 5 год.
Оперативний звіт Штабу Головного Отамана
з дня 6. жовтня 1919.
Добровольчий фронт: Жива ворожа розвідча діяльність треває дальше. На південь від Христинівки напали наші рухливі частини на ворожу позицію, завдали ворогові важкі, кріваві втрати та полонили курінного команданта.
Більшовицький фронт: Без змін.
За Ґен.-квартирмайстра Долєжаль підполк.
Телєґрами
Кривда Ляхам
УПБ. Навен, 3. Х. (радіо). Польський комітет у Львові, до якого належать князі церкви, бурмістри, політики та инші визначні особи, оголошує поклик до народів антанти, в якім Поляки жаліються, що Жидам признано права національної меншости в Польщі, хоча ані в Анґлії, ані в Америці вони такого права не мають (бо це держави, а Польща це організація грабіжників і погромщиків. - Ред.).
Зовсім як у нас…
УПБ. Навен, 3. Х. (радіо). З Ковна доносять, що литовська поліція арештувала цілий ряд польських шпіонів та агентів. Сконфісковано величезну масу агітаційних писем. З документів виходить, що Поляки хотіли викликати ґенеральний страйк на Литві в тій ціли, щоби при вибуху неспокоїв обсадити мілітарно Литву. В цілій Литві відбуваються зібрання з протестами. Протести проти польської інвазії передано мировій конференції.
Буде ратифікований
УПБ. Навен, 3. Х. (радіо). Вість про ратифікацію Версальського мирового договору французькою палатою приймають в Німеччині без коментарів, бо ніхто не сумнівався, що не вважаючи на опозицію проти договору, фран. послів прийме його. Так само, помимо противних донесень, в Німеччині є певні, що американський сенат ратифікує договір з огляду на безмірні трудности, які виринуть для держав антанти, на випадок відкинення договору і нових мирових переговорів.
Антанта і більшовики
УПБ. Москва, 4. Х. (радіо з Курська). В архангельських газетах поміщена отся телєґрама з Парижа. Найвисша союзна рада веде переговори з Болгарією в справі 9000 крісів російського калібру. Французькі військові власті мають намір вислати те оружжя до Константинополя і відправити на анґлійських кораблях Денікінові. В обмін на те Денікін постачить союзникам збіжжа.
УПБ. Москва, 4. Х. (радіо). З Роттердаму звідомляють до „Фосіше Цайтунг", що після приїзду з Москви Булліт післав Вільзонови, Лянзінгови і полк. Говсови телєґраму, викладаючи условини мира совіт. правительства. Говс відповів йому телєґрамою, що Америка готова на тих условинах заключити мир з більшовиками. Рівночасно заявив Говс, що президент так зайнятий виробленням мирових договорів, що не може зайнятися російським питанням.
Проти кого?
УПБ. Навен, 4. Х. (радіо). З огляду на те, що Денікінські війська скоро зійдуться з польськими, Денікін видав до своїх військ наказ, в котрому взиває свою армію уважати Поляків союзниками. Польська військова місія прибула вже до головного штабу Денікіна, щоби випрацювати плян спільної воєнної акції.
Редагує Комітет. З друкарні Б. Вайнбавма, черенками „Стрільця".
