Перед нами інтересний звіт більшовицького аґента т. „Закордонця", який пише так:
„10. мая 1919 р. приїхав я до села Острочани, камянецького пов. і скликав віче. Народ помалу збірався, на все таки досить численно.
Під час промови зауважив я дуже ворожий настрій селянства проти мене - а то завдяки аґітації якогось незнаного мені покищо козака „Петлюровця".
Народ не дав мені прямо говорити. Проти коммуни у них огірчення страшне. „У вас самого певно десятин з 300 землі!" кричали мені. „Всю власть ви віддали чужинцям! - Вони всім розпоряджують - і дорожнеча стала нечувана!".
Що се таке „революціонний комітет"? - Хто його вибирав? Хто давав йому владу в руки?
Коли за сіль заплатиш 30 карбованців, то дістанеш скільки схочеш, а як ви установили тарифу, і сіль має коштувати 2 карбованці, то її ніде не можна дістати, бо мовляв „дуже трудно підвезти"!
А де рахунок з тих грошей, які стягаєте з населення як контрибуцію? Де? - Так викрикували селяне.
А коли я їх поважно запитав, чи признають вони більшовицьку владу - вони мовчали - не зважаючи на се, що я їм се питання ставив щораз голоснійше і ще кілька разів.
„Церкви ви замикаєте, проти Бога виступаєте!".
Я їм оповістив, що скоро буде мобілізація - на що вони мені відповіли, що ні одного чоловіка не дадуть - і що більшовицька влада на ниточці висить. „Ви перепроваджуєте силою мобілізацію - а потім пишете, що се добровольці „в боротьбі за революцію"!
А коли я вкінці заявив їм, що незадовго прийдуть вибори в Совєт - зачали розходитися, сміючися з мене.
Гарнійший настрій в селі Гаврилівка - мимо сего, що там на місци волочиться і аґітує за „Директорію" 5 аґітаторів. (Імен їх покищо не знаю).
Тут просили мене селяне боротися зі спекуляцією - бо дорожнеча з кождим днем більша.
„Чому - кажуть - установили ви тарифу на хліб - а на мануфактуру ні?".
Подібні звіти слали з других сел инші аґенти, яких тут не наводжу, щоби не повторятися.
Не дивно, що статистика про політичне положення камян. повіту, зложеного з 15 волостей (а кожда волость, як відомо, складається з ряду сел), переслана кінцем київському правительству звучала дуже сумно. Ось вона:
Балинська волость: Більшовицьке життя з причини контрреволюційної аґітації не істнує. За контрреволюційними аґітаторами стежиться.
Маковська волость: Відношення селян недовірчиве. Намічається ворожий настрій проти жидів і комуни.
Баговицька вол.: Істнує 6 комітетів большевицьких.
Оринінська вол.: Зорґанізовано 2 партійні комітети і 8 читалень. Настрій населення недобрий. Відношення до совєтської власти неприхильне, се знова вплив „петлюровської" аґітації.
Городокська вол.: Зорґанізовано 4 боєві дружини і 2 партійні комітети. Село Поріче становить гніздо контрреволюції. Відношення до совєтської власти дуже недобре.
Куявська вол.: Лиса Гора і село Савінці отверто заявили, що власти совєтської не признають. Зорґанізовані раньше боєві дружини в числі 5 - не істнують. Настрій нам дуже ворожий.
Ольховецька вол.: Настрій середній. Положення на фронті дуже підкопало повагу нашої власти.
Должецька вол.: Населення противиться комуні - сильна аґітація проти жидів.
Бережанська вол.: Зорґанізовано 7 комітетів партійних і одну боєву дружину. Відношення до совєтської власти досить добре.
Смотрицька вол.: Настрій контрреволюційний, істнує один партійний комітет і волостний революціонний комітет.
Рихтецька вол.: Тому що волость лежить в полосі фронтовій, трудно було що небудь зорґанізувати.
Лянцкорунська вол.: Життя партійне слабе. Настрій супроти положення на фронті в части боязливий, в части контрреволюціонний.
Циківська вол.: Зорґанізовано 4 комітети партійні.
В Негині відношення до совєтської власти добре - зрештою настрій населення контрреволюційний!
Се короткий, але вірний образ Камянецького повіта за часів більшовиків.
Одно, що характеризує всі їх доклади, звіти і донесення, які відносяться до їх політичного життя - се правда. Все говориться там ясно, просто і коротко.
Причину неприхильности і навіть ворожого відношення населення до більшовизму стараються в кождім случаю ствердити - а ствердивши її, усунути.
(Далі буде).