Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




1. Широко роз'яснити партійній організації постанову ЦК ВКП(б) і суть наших помилок

Для нас надзвичайно важливо, щоб парторганізація України, від ЦК, його пленуму і до останнього осередку правильно зрозуміла постанову ЦК ВКП(б), розібралась у тих помилках і хибах, яких припущено в роботі на селі і зробила б звідси всі належні більшовицькі висновки.

Мова йде не тільки про те, щоб про наші помилки знала і їх причини та характер зрозуміла вузька група керівного активу. Ні, вузькою групою, яка б дужа й міцна вона не була, не можна підняти всю парторганізацію на виправлення помилок. Цього не можна зробити, якщо вся парторганізація, як то кажуть, від мала до велика, не зрозуміє, не засвоїть, не розбереться в тім, що призвело до таких серйозних хиб у нашій роботі на селі і в зв'язку з чим ЦК визнав за потрібне ухвалити спеціяльну постанову.

З цього погляду, звичайно, цілком неправильна й глибокопомилкова була позиція пленуму харківського обкому і міськкому, який суттєво змазав політичне значення постанови ЦК ВКП(б).

Товариші! Постановою ЦК ВКП(б) з 24.І дано характеристику роботи не тільки зазначених трьох областей, а й роботи всієї нашої української парторганізації в справі організації й проведення хлібозаготівель. Тим то на цьому пленумі нам треба якомога докладніше розібратися в тому, що в нас було з хлібозаготівлями, чому тричі скорочений плян хлібозаготівель досі не виконано.

Чим пояснити цей неймовірний, нечуваний в історії України факт провалу пляну хлібозаготівель. Адже до такого низького рівня хлібозаготівель ми за останні роки не доходили.

В чому тут справа? Я мушу з усією категоричністю заявити, що ніякими об'єктивними причинами не можна виправдати таку цифру, як 255 млн. пудів хліба, заготованого цього року. Більшовики ніколи не заперечували і не заперечують об'єктивних причин. Об'єктивні причини, звісно, мають свій вплив і на них треба зважати, але я підкреслюю, що варто тільки уважно розглянути ці, так звані об'єктивні причини, щоб переконатися у цілковитій можливості виконати встановлений плян хлібозаготівель.

Говорять, що урожай був поганий. Якщо навіть прийняти цілком на віру цифри наших статистичних установ, а ці цифри основані на значно применшених даних фактичного обмолоту, то виходить, що урожай за цими даними на перше жовтня становить пересічно - 7,3 центнери з га, а минулого року урожай за цими ж таки цифрами був нижчий - 7 центнерів з га. Виходить, що за порівняльно кращого врожаю цього року ми заготували менше, ніж минулого року.

Як би ми не оцінювали врожай, навіть коли брати найбільш применшені дані, то й тоді знайти пояснення такому виконанню пляну хлібозаготівель, такій поганій роботі, в об'єктивних причинах неможливо. Звісно, труднощів в цьому році проти минулого було значно більше, та, проте, ми повинні визнати, що ніяких непереборних об'єктивних причин для виконання пляну у нас не було.

Якщо по-більшовицькому підійти до аналізи нашої роботи, до аналізи тих помилок і хиб, які було припущено в організації і проведенні хлібозаготівель, то слід прямо сказати, що висновки, зроблені ЦК ВКП(б), безумовно правильні.

Корінь всіх наших помилок і хиб полягає в тому, що ми, починаючи від ЦК КП(б)У і кінчаючи нашими низовими організаціями, не зрозуміли характеру труднощів, пов'язаних з новою обстановою на селі, не врахували особливостей хлібозаготівель в умовах оголошення колгоспної торгівлі, не мобілізували низові організації, насамперед їх керівний актив на подолання цих труднощів. В наслідок помилкової оцінки ряду чинників, нерозуміння нової обстанови, у нас в областях і районах утворилася свого роду атмосфера заспокоєння і благодушности, що, мовляв, виконання пляну хлібозаготівель, принаймні, в зменшених розмірах забезпечене. Ось ця благодушність, а звідси і самоплив у роботі мали місце в найвідповідальніший період хлібозаготівель, а це не могло, як найнегативніше не відбитися на виконанні пляну.

З вичерпною повнотою і винятково ясно наші помилки й хиби в роботі на селі викрив тов. Сталін у його промові на об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). На цих помилках ми повинні сьогодні спинитися особливо докладно, бо все, про що говорив тов. Сталін, стосується, передусім, і, головно, нас, України.

Тов. Сталін скритикував роботу на селі не тільки української партійної організації, а й інших організацій, в яких є такі ж самі, або майже такі хиби, як на Україні. Але для нас це мала втіха. Кому багато дано, з того багато й вимагається. Коли оцінюється роботу ряду партійних організацій, то, передусім, критику треба скерувати проти найкваліфікованішої, найбільшої організації, від якої ЦК може й повинно вимагати більше. Те, про що говорив тов. Сталін, стосується, передусім, до нас.

Товариші, в чім основні причини хиб нашої роботи на селі?

Тов. Сталін, аналізуючи нову обстанову на селі, викрив перед нами п'ять причин, через які хлібозаготівлі цього року проходили з багато більшими труднощами, ніж торік.

Ці п'ять причин хиб нашої роботи на селі, про які говорив тов. Сталін, я коротко тут нагадаю.

Перша причина - в тім, що ми не зрозуміли нової обстанови, в зв'язку з оголошенням колгоспної торгівлі хлібом. Колгоспна торгівля має величезне позитивне політичне й господарське значення в тому розумінні, що вона поширює базу товарообороту між містом і селом і утворює додаткові можливості поліпшити постачання робітникам, підвищує зацікавленість колгоспників поліпшити роботу колгоспу, збільшує його прибутковість. Але з другої сторони, колгоспна торгівля викликає в селянина, навіть колгоспника, бажання затримати цей хліб, сподіваючись продати його за ринкову ціну - вищу за державну. Тим то оголошення колгоспної торгівлі неминуче викликало збільшення труднощів у справі хлібозаготівель.

Як нам треба було до цього поставитися, які висновки ми повинні були зробити? Ми повинні були додаткові труднощі в справі хлібозаготівель перекрити відповідною роботою: з перших же кроків збиральної кампанії по-справжньому мобілізувати всі сили, організувати колгоспників на першочергове виконання своїх обов'язків перед державою, взяти під безпосередній контроль перебіг збирання, скиртування й обмолоту, встановити найсуворішу охорону хліба і максимально прискорити перебіг хлібозаготівель.

Ми ж, керівні працівники, починаючи з вищих і кінчаючи низовими, - зрозумівши позитивні сторони колгоспної торгівлі, не врахували нової обстанови, що склалася, не врахували неґативних сторін колгоспної торгівлі, не вжили в зв'язку з цим потрібних практичних заходів.

Друга причина полягає в тому, що з здійсненням суцільної колективізації, багато хто вирішили, що тепере все піде більш чи менш рівно, що щодо села турбот уже буде менше. Насправді ж, це як раз навпаки.

Раніше, коли переважало одноосібне господарство, індивідуальникові ні на кого було звалювати відповідальність за поганий засів, поганий врожай. Він знав, що коли погано посіє, погано збере хліб, то голодуватиме. Він сам дбав про своє господарство, про свій засів. А в колгоспі справа складається інакше. Турбот у кожного колгоспника, зокрема, стало менше, ніж тоді, коли він господарював індивідуально. Відповідальність за впровадження колгоспного господарства лягає, головно, на керівництво колгоспів, до якого треба добирати відданих партії людей, здатних організувати колгоспні маси і по-більшовицькому боротися за поліпшення господарювання в колгоспах. З переходом на колективне господарство, роботи і турбот у нас, у партійних, радянських організацій стало на селі в десятки разів більше ніж, коли переважало одноосібне господарство, а у нас цього не врахували, ходили коло та навколо, милувалися колгоспами, писали резолюції і вважали, що цього досить.

Третя причина в тім, що в нас багато товаришів вирішили, що раз колгоспи організовано - а колгоспи є соціялістична форма господарства - то все інше саме додасться. Випустили з уваги, що сама собою соціялістична форма ще не забезпечує соціялістичного змісту колгоспу. Найважливіше, найвирішальніше в тім, хто керує колгоспом, хто й як скеровує діяльність колгоспників - вчорашніх дрібних власників - з невижитою ще приватно-власницькою психологією. Ось цього в нас не зрозуміли. Наша благодушність, нерозуміння того, що сама собою колгоспна форма не ґарантує від того, що до керівництва колгоспів не пролізуть антирадянські люди, призвело до того, що в ряді колгоспів ворожим, куркульським контрреволюційним елементам вдалося, відповідно перефарбувавшись, захопити керівництво до своїх рук. А ми ходили коло та навколо і багато що, треба одверто сказати, проспали.

Четверта причина в тім, що ми прогледіли зміну форм і тактики боротьби клясового ворога, який від одвертої боротьби перейшов до саботажу, до підривної роботи тихою сапою. Ворог замаскувався, пристосувався, перефарбувався, набрав іншого вигляду - прикинувся «другом», «оборонцем» колгоспу і пролізши до колгоспу, він намагається посісти на такі посади як завгосп, комірник, рахівник, щоб зсередини провадити роботу проти хлібозаготівель, проти колгоспу.

Щоб розгледіти, спіймати такого клясового ворога, потрібне велике політичне загартовання і велика більшовицька пильність.

Наші ж працівники, особливо низові, скрізь і всюди були короткозорі, під носом у них чорт зна що творилося, їм здавалося, що поруч сидить друг, а на ділі це був найлютіший ворог; не організували наступу на замаскованого ворога, а в ряді випадків «комуністи» підпадали під вплив ворога, допомагали йому.

П'ята причина - недооцінювання ролі і відповідальности комуністів у справі колгоспного будіництва, в справі хлібозаготівель. Хто винен у всіх цих хибах нашої роботи на селі, хто відповідає за ці хиби? Цілком правильно зазначив тов. Сталін, що винні, відповідальні за це тільки ми - комуністи, і ніхто інший. Від якости нашої роботи, якости нашого керівництва залежить - чи працюватиме колгосп добре, чи погано, чи проведуть хлібозаготівлі добре, чи погано.

Такі є ті п'ять основних причин хиб роботи на селі, на яких загострив увагу цілої партії тов. Сталін.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua