Архів старих газет; Архив старых газет

(Дальше).

На засіданю з 28. ІІІ. промовляв дальше п. Темницький:

Причиною невдачі Директорії було те, що за гарними словами не йшли в парі діла. А відносини на Зах. Области? Не має ще 8. год. дня праці, охорони праці та обезпечення робітника.

Жадає знесення цензури, перепусток і воєнних доразових судів.

Наша політика мусить йти на ліво, на ліво і ще раз на ліво (д-р. Л. Бачинський: „віз перевернеться").

Голос забирає През. Д. С. д-р. Голубович. Його промову Рада приймила довготревалими оплесками.

Др. Голубович: майже усі бесідники станули на такім самим становищі в справі міжнародної політики України, на якім стоїть правительство. Акцію проти Державного Секретаріяту - розсіваючи вісти на скинення та усунення Секретаріяту - ведуть неодвічальні елєменти. Ні одна з партій, що заступленні в Українській Національній Раді, не попирає сеї акції. Наші війська зближаються до Київа.

Вчера на нараді Секретаріяту з Директорією і членами міністерства акцептовано в справі заграничної політики України становище Державного Секретаріяту як обовязуюче для цілої України. По заяві п. Безпалька, що соціяльні демократи невдоволені відповідю Дра Голубовича на заміти піднесені в дебаті - та по фактичних спростованнях п. Плиски і Дра Галіпа ухвалено серед оплесків вотум довіря Державному Секретаріятови. П. Т. Старух мотивує свій внесок на заведення свобідної торговлі. Бесідник вказує, що загальний голод змушує нас до заведення свобідної торговлі збіжем і худобою.

На засіданню деннім з 31. ІІІ. відчитує презідент Др. Петрушевич письмо Трудового зїзду в справі доповнення Укр. Нац. Ради 61. делєґатами Трудового зїзду. Ухвалено переслати то письмо до законодатної комісії і візвати її, щоб завтра І. IV. вона прийшла з відповідним внеском. Дальше ведеть ся дискусія над наглим внеском п. Старуха в справі вільної торговлі. Проти вільної торговлі виступають Др. Марітчак, П. Юрчинський і Володимир Темницький.

Натомісць посли: Дувіряк, Паневник, Сандуляк, Нагірняк, Королюк, Кулько, Дужий, Др Пачовський і Назаревич промовляєть за вільною торговлею. Вони змальовують нужду бідного населення, яке через замкнення повітів, через утруднення комунікації (перепустки і т. д.) не може навіть за гроші нічого купити і терпить крайний голод. Жадають безплатних перепусток для бідних, перепровадження строгої ревізії збіжа в повітах, які мають надвижку, усунення шикан та надужить підрядних орґанів військових та цивільних, впрочім заступають думку, що і при вільній торговлі можна би забезпечити армію, хоч би і реквізиціями. Начальник харчового уряду при Д. С. внутр. справ др. Ваньо говорить про орґанізацію та працю харчевих управ, зорґанізованих тим урядом. Констатує, що докладної статистики про стан харчів в краю не можна перепровадити - є одначе тої думки, що маємо стільки запасів збіжа, а передовсім картофлі, що можемо до нового вижити, треба одначе перепровадити вирівнання в окремих повітах, а тоді дасть ся харчева справа уреґулювати в цілім краю. Повідомляє накінець про найблизші зарядження харчевого уряду і про реквізиційні комісії, які мають сими днями розпочати свою діяльність. Тов. Д. С. В. С. Бубела звертає увагу, що армія примушена нераз іти проти заряджень харчевого уряду і реквірувати, бо впрочім не могла би прохарчувати ся. Він противить ся вільній торговлі. Після кінцевих виводів п. Старуха, що підтримує дальше своє внесення, ухвалено переслати на внесення п. Темницького, підтримне дром К. Трильовським відіслати внесок п. Старуха до комісії суспільної опіки з тим, щоби комісія прийшла з відповідними пропозиціями за три дні.

З черги приступає Рада до слідуючої точки дневного порядку - проєкту виборчого закона, про який реферує держ. секр. внутр. справ Др. Іван Макух. Референт підносить, що участь суспільности в правлінню є конечна; мусить бути одначе законно унормована. Наші повітові національні Ради, як і сама Нац. Рада, не відповідають потребам широких верств і не є речниками волі широких мас, бо виросли на румовищах старої австрійсько-польської адміністрації та самочинно. Не можемо тепер займати ся дальше латанням і мусимо унормувати нові основи нашого правління. Перша річ се громадський виборчий закон і поладнання питання двірських обшарів. Дальше закон про повітову адміністрацію і сотворення повітових селянських рад, які співділали-б і контролювали-б повітові правительственні орґани. Нарешті виборчий закон до Укр. Нац. Ради. Укр. Нац. Рада не могла ухвалити - як се зробили инші молоді держави - нового закона про Національне Зібрання, бо ми мали від самого початку нашого державного життя зі всіх сторін на карку ворогів. Плятформа виборча мусить бути як найширша. Проєктуєть ся активне виборче право від 21 року життя, пасивне від 25. Зрівнання обох полів, знесення курій і пропорціональність. Пропорціональність піднесе рівень партійного життя, а діфференція партійного життя лежить в національнім інтересі. Утворити маєть ся 12 виборчих округів (один для Буковини). Лемківщина має увійти в сяніцький округ. Техніка виборів проєктуєть ся на основі парляментарного виборчого закона з 1916 року. Виділ Ради має право іменувати заступників для занятих областей аж до змоги правильно вибрати посла. Військо також має взяти участь в виборах. В дискусії забрав голос Т. Старух, виступаючи проти пропорціональности. В обороні пропорціональности говорив др. Лев Бачинський. Проєкт відіслано до комісії виборчої реформи. На внесок соціял-демократів доповнено три комісії представниками партій.

(Дальше буде).