Архів старих газет; Архив старых газет

Тов. Сталін правильно сказав, що в усіх цих труднощах у хлібозаготівлях, в незадовільному виконанні нами пляну винні ми самі, комуністи, а не колгоспники. Від того, як працюють, як керують комуністи, залежить і розвиток колгоспу і виконання пляну хлібозаготівель. Коли комуністи говорять твердо і ясно, що хліб державі треба здати в першу чергу, що його треба здати в отакі то строки, то колгоспники до цього прислухаються і йдуть за комуністами. Але, коли комуністи крутять, маневрують, коли комуністи нещирі перед своєю власною партією, а з такими «комуністами» стикалися у багатьох випадках, коли вони дворушничають, то чекати виконання пляну не доводиться, тут вимагати від колгоспників більше ніж від комуністів не можна.

Успіх справи залежить від нас самих, від комуністів, від нашої роботи. А працювали ми в галузі хлібозаготівель незадовільно, що призвело до провалу пляну і утворило додаткові труднощі у проведенні інших сільсько-господарських кампаній і особливо наступної весняної засівної кампанії.

Нам уже давно треба було для того, щоб забезпечити успіх весняної засівної кампанії, переключитися цілком і повнотою на готування до весни: на ремонт тракторів, на збирання насіння тощо. Ми ж через те, що забарилися з хлібозаготівлями, готування до сівби до останнього часу як слід не провадили. Особливо гостро стоїть у нас питання з насінням. Тут, як і в усьому готуванні до сівби, доведеться подолати великі труднощі, а подолати їх ми повинні будь-що, щоб впоратися з весняною засівною кампанією.

І ось, в зв'язку з усіма цими підсумками хлібозаготівель, ми повинні сказати, що критика нашої роботи, яку дав тов. Сталін у своїй промові на пленумі ЦК і ЦКК, сувора оцінка, яку дано в постанові ЦК ВКП(б) з 24-І - цілком правильна, другої оцінки бути не може. Стосується ця оцінка до всіх партійних організацій України. І, якщо ЦК визнав за потрібне вжити організаційних заходів щодо трьох вирішальних областей - Дніпропетровської, Харківської й Одеської, то він виходив з того, що, передусім, у цих основних областях треба швидко виправити помилки, а виправляти помилки треба, звичайно, з міцнішим, більш перевіреним, надійнішим керівництом, ніж було досі. Ці три області, у яких ЦК ВКП(б) вирішив змінити керівництво, є вирішальні, вони рішають долю сільського господарства України, вирішують справу хлібозаготівель, вирішують справу сівби. Ось чому ЦК ВКП(б) вважав за потрібне, передусім, зміцнити керівництво цих областей. Але я знову підкреслюю, що оцінка дана в постанові ЦК з 24-І стосується не тільки зазначених трьох областей.

Коли взяти інші наші області, то хоч зовнішні показники таких областей, як Вінницька й Київська, багато ліпші, але я думаю, що ніхто не скаже, що робота в них іде задовільно. Плян хлібозаготівель вони виконали, але ви знаєте, в наслідок яких обставин ми змушені були цим областям дати багато знижені пляни. І Вінницька, і Київська області не виконали ще тих завдань, які поставила перед ними третя партконференція в справі ліквідації проривів у сільському господарстві. Роботу і цих обласних організацій не можна назвати задовільною.

Я вважаю, що на нашому пленумі ми повинні розгорнути широку критику помилок і хиб нашої роботи в справі хлібозаготівель, у керуванні колгоспами і на цій основі більшовицької самокритики забезпечити рішучий поворот, що його від нас вимагає ЦК партії в керуванні селом, забезпечити перебудування всієї нашої роботи на основі вказівок тов. Сталіна.

Робота буде величезна й важка. Тов. Сталін говорив, що турбот про сільське господарство, про колгоспи в нас тепер стало більш, ніж коли переважали індивідуальні господарства, відповідальність комуністів у справі піднесення сільського господарства значно збільшується. Керування колгоспами - справа складна і вимагає від наших парторганізацій величезної практичної роботи. Потрібні не резолюції, не балачки, а повсякденна практична робота щодо проведення ухвал партії. Наші організації, наші комуністи, повинні, - говорив тов. Сталін, - знати чим живе колгоспник, знати все, щоб вчасно прийти на допомогу і запобігти небезпеці, яка загрожує колгоспові. Тов. Сталін особливо підкреслює, що:

«Центр ваги відповідальности за запровадження господарства перемістився тепер від окремих селян на керівництво колгоспу, на керівне ядро колгоспу. Тепер селяни вимагають піклування про господарство і розумного провадження справи не від самих себе, а від керівництва колгоспу, або вірніше, не стільки від самих себе, скільки від керівництва колгоспу. А що це значить? Це значить, що партія уже не може тепер обмежитися окремими актами втручання в процес сільсько-господарського розвитку, вона повинна тепер взяти до своїх рук керування колгоспами, взяти на себе відповідальність за роботу і допомогти колгоспникам вести своє господарства вперед на основі даних науки і техніки».

Ці вказівки тов. Сталіна мусить добре запам'ятати кожний комуніст. Партійна організація України і, насамперед, її керівні кадри, повинні зробити всі потрібні висновки з указівок тов. Сталіна і постанови ЦК ВКП(б) з 24 січня, мобілізувати всі свої сили на швидке виправлення своїх помилок, на рішуче перебудування своєї роботи та зміну метод керування колгоспами.

Зміна метод партійного керування повинна, передусім, означати встановлення від усіх керівних партійних органів, починаючи від ЦК КП(б)У до низових партійних осередків, суворого більшовицького контролю над роботою кожного комуніста, незалежно від того, яку він посідає посаду, серйозної критичної оцінки його роботи і рішучого виправлення хиб роботи кожного комуніста.

Всі можливості, щоб швидко виправити становище - у нас є. Сил у нашій більшовицькій українській організації - досить. Основне полягає в тім, щоб ці сили краще організувати, правильно розставити, піднести їх революційну пильність, бо «революційна пильність є та сама якість, яка особливо потрібна тепер більшовикам» (Сталін).

Ми певні, що партійна організація України зуміє, на основі постанов січневого пленуму і вказівок тов. Сталіна, на основі постанови ЦК ВКП(б) з 24-І - рішуче на ділі виправити помилки й хиби і своєю більшовицькою роботою забезпечити успіх весняної сівби. (Тривалі оплески).

(Кінець першої частини доповіді тов. Косіора).