Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Україна перед масовою сівбою

За останніми даними, в південних районах України колгоспи почали сіяти.

Окремі райони, як наприклад, Миколаївський, вже закінчили і надранню сівбу. Близько 20 районів Одещини і Дніпропетровщини розпочали масову сівбу. Це значить, що розгортання польових робіт по всій Україні - питання найближчих днів.

Весна застала деякі райони і організації України недосить підготованими.

Передусім щодо збирання насіння.

Це питання, питання про насіня є той оселок, на якому перевіряється боєздатність партійних організацій, розуміння ними розставлення клясових сил і завдань партійного керування селом. Той факт, що в досить великій кількості районів Одещини, Харківщини і Донецької области збирання насіння після надання державою насінної позики майже припинилося, говорить за те, що партійні організації цих районів нічого не зрозуміли, ніякої науки не скористали з усього попереднього досвіду роботи, зокрема, під час хлібозаготівель. Партійні організації цих районів пройшли повз цілком ясні і чіткі вказівки тов. Сталіна про особливості клясової боротьби на теперішньому стані колгоспного будівництва, про особливості куркульської тактики, і ніяких практичних висновків для себе щодо перебудування роботи не зробили.

Щоб зібрати насіння, для цього треба, поперше, збити міцний актив в кожному колгоспі і організувати роботу цього активу для збирання насінпозики, подруге з допомогою цього активу, спираючись на нього, рішуче натиснути на всі антиколгоспні, антигромадські елементи, що саботують збирання насіння, що ховають зерно від колгоспу. Це значить, що для успішного збору насіння потрібна найрішучіша боротьба з рештками куркульства, з його впливом у колгоспах, з куркульською аґентурою, боротьба сувора і нещадна, бо від її кінця залежить справа організаційно-господарського і політичного зміцнення колгоспів.

А що ми бачимо на ділі в багатьох районах Одещини, Дніпропетровщини і Донецької области. Не можна сказати, щоб вони не хотіли боротися з куркульськими і всіма антиколгоспними елементами. Не можна сказати, щоб вони не хотіли зібрати насіння. Але що за користь від цього хотіння, якщо куркуль все рівно дурить таких чудаків з партквитком у кишені і вони кінець кінцем, безпорадно розводячи руками, заявляють, що насіння в їх районі або колгоспі нема. Варто нагадати тільки одну обставину, один факт. Ті райони України, які по-більшовицькому розгорнули боротьбу з куркулем ще під час хлібозаготівель, за дві тільки декади грудня виявили прихованого куркульськими елементами хліба 704 тис. пудів. І це тільки в невеликій кількості районів. Хто ж після цього повірить, що райони, які припинили збирати насіння, скористали всі можливості, випробували всі засоби.

Насіння треба зібрати негайно і будь-що.

Право одержувати насінну позику мають тільки ті колгоспи, які по-справжньому, як цього зажадав всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників, розгорнули боротьбу проти шкідників, куркулів, шахраїв і злодіїв.

Той опортуністичний бешкет, який проявляють партійні, радянські і колгоспні організації деяких українських районів, відмовляючись від мобілізації насіння всередині колгоспів і сподіваючись одержати державну насінпозику, надалі зовсім терпіти не можна, бо в ньому закладені всі передумови зриву весняної сівби в цих районах.

Досить подивитися на ті цілком не гідні комуністів викрутаси, що їх застосовують деякі районні і колгоспні працівники, намагаючись всякими правдами і неправдами ухилитися від боротьби з куркульськими і антигромадськими елементами в колгоспах і як вони пнуться з шкіри, домагаючись тільки, як би «чистіше» ошукати державу. Для цього ширять такі теорії: «краще менше посіяти, але більше зібрати». Повторюються торішні маніпуляції з нормами висіву. Наприклад, у Знам'янському, Ново-Українському, Одеському та інших районах Одеської области місцеві керівники вже базікають про те, що норми висіву, встановлені Наркомземом - великі, що їх слід зменшити. Гуляють і такі теорії, що державі, мовляв, тепер однаково, скільки ми засіємо, аби тільки виконати зобов'язання з здавання зерна.

Всі ці право-опортуністичні балачки і проєкти в основі своїй мають одне: відмову виконати державний плян сівби, відмову від боротьби з куркулем, відмову від боротьби з ледарем, шахраєм, злодієм і шкідником, відмову від боротьби за зміцнення колгоспів. І доводиться дивуватися, чому партійні організації цих районів досі не знайшли сил і засобів, щоб рішуче організувати відсіч усім цим настроям, чому вони не домоглися масової боротьби в колгоспах проти куркульських і всіх антигромадянських елементів, чому вони не підняли проти цих елементів лють чесних трудівників, не організували їх, чесних колгоспників, так, як цього вимагав всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників. Хіба вони й досі не розуміють, що без рішучої боротьби з куркулем і антигромадськими елементами ні про яку масову активність рядових колгоспників і мови бути не може.

Коли взяти інші ділянки готування до сівби, то виявляється, що четверта частина тракторного парку України досі не відремонтована. При чому за точність і цих далеко не втішних даних про перебіг ремонту ручитися абсолютно не можна, бо встановлено чимало випадків безсоромного замилювання очей у подаваних зведеннях про ремонт тракторів і, зокрема, у зведеннях одеського Облзернотрактора. Жодна з областей ще повнотою не забезпечена двотижневим запасом пального для тракторів. І знов таки справа не в тім, що нема пального, а в тім, що замість більшовицької роботи для підготування до весни, триває опортуністичне ниття, тупцювання на місці, метушня, від яких терпить уся справа. Мало також зроблено і щоб підготувати робочу худобу до весни. Вказівки Центрального Комітету і уряду, вказівки першого всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників щодо догляду коня, місцеві організації, як правило, провадять в життя далеко незадовільно. В багатьох районах і особливо Одеській області ані перевірці складу кінничих, ані організації фуражних фондів уваги не віддано.

Пляни робіт весняної сівби має покищо тільки половина колгоспів України і в Харківській, наприклад, області тільки третя частина колгоспів. Над організацією праці багато районів і колгоспів ще фактично не працювали. Складу бриґадирів і бриґад не перевірено. Щодо літунів рішучих заходів не вжито, а для деяких районів і саме районів Дніпропетровщини та Одещини, це питання - питання про літунів - найсерйозніше питання. Тепер цілком очевидно можна встановити, що свавільні відлуки з колгоспів на час польових робіт - це діло рук куркульських і контрреволюційних елементів, один з видів куркульського саботажу весняної засівної кампанії. За дні, що лишилися до початку масової сівби ще багато що можна надолужити і виправити. Справа в тім, що на Україні чимало таких районів, багато сотень таких колгоспів, які зразково підготувалися до весни. Чимало добрих колгоспів і у відсталих районах. Чимало чесних ударників, чесних трудівників, випробуваних борців за колгоспи серед колгоспників, навіть найвідсталіших колгоспів. І вся справа в тім, щоб зрозуміти, нарешті, це розставлення сил у колгоспному селі і відповідно діяти.

Українські партійні організації далеко не зуміли цю величезну масу, цей величезний і випробуваний актив пустити в хід, пустити в діло.

Вивершення весняної сівби на Україні, кінець-кінцем, залежить від того чи зуміють партійні організації збити наявний колгоспний актив, збільшити його лави, організувати всіх трудівників проти антиколгоспних, антигромадських елементів, проти ледарів, шкідників, злодіїв, чи зуміють партійні організації домогтися, щоб голос колгоспного активу, людей відданих колгоспній справі звучав авторитетно і був вирішальним у колгоспі, чи зуміють вони, спираючись на цей актив, утворити загрозливу обстанову для найменшого прояву куркульського саботажу.

Цей основний політичний висновок час засвоїти, нарешті, всім партійним організаціям України і особливо відсталих областей. Треба негайно, як цього вимагає перший всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників, широко розгорнути масову роботу в колгоспах, оголосити призов ударників першої весни другої п'ятирічки, ударників кращої роботи, ударників високого врожаю. Треба негайно організувати соціялістичне змагання бриґад, колгоспів, МТС і радгоспів на краще проведення сівби і не на словах тільки, а на ділі.

Українські партійні організації одержали в свої руки таке потужне знаряддя для організаційної і політично-виховної роботи в масах, як політвідділи МТС і радгоспи. Тим-то цілком нетерпиме відставання і недостатність масової роботи на селі, що спостерігається до останнього часу, можна і повинно швидко вижити.

Політвідділи, організуючи все краще і чесне, що є в колгоспах і радгоспах, можуть, спираючись на допомогу територіяльних районних парторганізацій, домогтися вирішальних успіхів у завоюванні активної більшости в колгоспах і радгоспах.

Треба вдарити міцно і негайно на правих опортуністів, що засіли в деяких партійних організаціях і потурають куркульському саботажеві. Треба не на словах, а на ділі здійснити ту величезну відповідальність, що лягає на керівні партійні радянські і господарські органи українських областей. Зокрема, всі дані, які є, промовляють за те, що в Донбасі повторюють торішню помилку інших українських організацій, недооцінюючи питання сільського господарства, вважаючи, що Донецька область це область промислова і тому завдання керування сільським господарством є в цих умовах другорядне, малозначне.

І ще одне питання - загальне для всіх областей України і, особливо, для Київської, Харківської і Чернігівської. Мовиться про неприпустиме іґнорування одноосібника. Зі збором насіння, як і в іншій частині матеріяльного готування до сівби, одноосібний сектор України надто відстає.

Це пояснюється тим, що партійні організації України, як у центрі, так і на місцях забувають за одноосібника, скидають його з рахівниць. Досі не віддано хоч трохи серйозної уваги доведенню засівних плянів до кожного одноосібного двору. Нічого не зроблено, щоб організувати допомогу одноосібникам у ремонті реманенту, сортуванні і трієруванні насіння. Агроправил для одноосібників в ряді місць не встановлено, а там де встановлено, не доведено до двору одноосібника.

Зовсім занедбано масову роботу серед одноосібників. У небагатьох тільки районах пояснено одноосібникам закона про поставку зерна державі, підсумки роботи і відозву всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників. І як безпосередній наслідок такої помилкової політики трудящі одноосібники на Україні недосить підготовані до сівби.

Ще раз: хиби у готуванні до весняних робіт у багатьох районах України великі, але ці хиби не є така перешкода, яку не можна було б подолати. Про це говорять і перші звістки про розпочату сівбу. Скрізь, де колгоспи розпочали польові роботи, спостерігається трудове піднесення і багато міцніша трудова дисципліна ніж торік, дружній вихід на роботу, найсуворіше ставлення до ледарів і прогульників. Це значить, що активні сили колгоспів України день-у-день міцнішають і посилюють свою провідну ролю. Нема ніякого сумніву, що ця роля передових колгоспників-ударників, усього колгоспного активу зростатиме день-у-день у процесі розгорнення виробничих робіт.

І щоб ліквідувати всі ці хиби своєї роботи партійні організації повинні стати на чолі цього руху, цієї боротьби колгоспників-ударників проти куркульських і антигромадських елементів у колгоспах, стати на чолі трудового піднесення і тоді справу завоювання більшости в колгоспах і зразкове проведення весняної сівби буде досягнуто.

Колгоспи України будуть більшовицькими колгоспами.

«Правда».

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua