Архів старих газет; Архив старых газет

Товариші члени ВУЦВК'у, V сесія XII скликання вичерпала порядок денний своєї роботи. Сесія підсумувала великі досягнення як в промисловості, так і в сільському господарстві, й накреслила завдання на 1933 рік - перший рік другої п'ятирічки.

Члени ВУЦВК, що працюють на виробництві та керують промисловістю, в своїх виступах наводили приклади, як за роки п'ятирічки пролетаріят за проводом комуністичної партії побудував світові велетні, ґрунтовно реконструював старі підприємства та утворив зовсім нові галузі виробництва.

Чергові наші завдання лінією промисловости, про які говорилося у виступах, це - освоїти побудоване, опанувати техніку, посилити дисципліну, налагодити краще використання всіх засобів виробництва, аби виконати на кожній дільниці накреслені пляни соціялістичного будівництва. Вся країна рад повинна знати, що депутати робітників, селян, червоноармійців та трудової інтеліґенції, які з'їхалися на V сесію ВУЦВК, ретельно обміркували питання - яким чином на тлі рішень ЦК партії, поставити промисловість так, щоб вона задовольняла вимоги трудящих нашої країни щодо кількости і якости продукції, а також, щоб не було перевитрат. Робітники повинні знати, що в основному народній прибуток першої п'ятирічки йшов на промисловість, про що свідчать великі побудови і в Донбасі, і в інших місцях.

Представники Донбасу говорили, що на окремих дільницях у них не виконується плянів видобутку вугілля та витоплення чавуну, не додержуються накресленої за пляном собівартости тощо. Ми повинні зробити заклик до всіх робітників, а головно до шахтарів та металюрґів, щоб вони змили ганебну пляму відставання.

Треба відзначити, що досить слабенько у нас обговорювалося про розвиток легкої і особливо кустарної промисловости. Ми мусимо як слід наполягти на розвиток місцевої промисловости, для цього треба поширити права ОВК і РВК і дати більшу можливість розвитові кустарної промисловости. Вже багато колгоспів вступило на цей шлях, розгортаючи у себе виробництво будматеріялів тощо і це треба всебічно підтримати.

Щодо обговорення державного бюджету, то обов'язково треба підкреслити пропозиції про додержання фінансової дисципліни, заощадження коштів для держави, для всього соціялістичного господарства. На великий жаль, у нас ще багато робиться перевитрат, також як і є випадки розкрадання коштів. Треба все зробити, щоб зміцнити районний і сільський бюджет, тоді в районах буде більше агрономів, інженерів, архитекторів та інших спеціялістів, яких потребує всерайонне господарство.

Основним моментом у роботі V сесії було - обговорення питань сільського господарства і зміцнення колгоспів, боротьби в них з ворожими елементами, підвищення врожайности. Сільське господарство є база промисловости. Проте, ми маємо великі прориви в сільському господарстві. Багато промовців говорили про досягнення і про хиби в роботі колгоспів.

Ми маємо дуже яскраві приклади зразкової роботи сільрад і колгоспів, що доводять остаточну перемогу колгоспного ладу над старим приватно-власницьким господарюванням у сільському господарстві. Візьмімо броварівську сільраду, яка добре працювала, зміцнювала радянську демократію, регулярно збирала ввесь сільський актив, провадила збори по кутках, у наслідок чого має зміцнення колгоспу. Рік-у-рік росте товарність сільського господарства, збільшується вартість трудодня, росте бюджет сільради. Також добре працюють вам усі відомі колгоспники Безенчукського району (Середня Волга), які написали листа т. Сталінові про свої досягнення, або, наприклад, колгоспники Запорізького району, які відповідали безенчукським колгоспникам. Є ще ряд хороших сільрад з колгоспами, як наприклад Хорошанська Кадіївського району, «Маяк» Слов'янського району, Чапаївська Золотоніського району тощо.

Є і цілі райони, як тут говорив тов. Мерц від Спартаківського району, де налагоджено добре справу колективізації і виконано чесно всі державні завдання.

На великий жаль, є й такі райони на Україні, керівництво яких своєю зрадою робітничо-селянській справі прогреміли на цілий Союз, як, наприклад,: Оріхівський, Балакліївський, Кобеляцький, де було «раздольє» куркулям, де керівники партійних і радянських органів злигалися з куркулями, де забули про звичайну трудову дисципліну, більш того, де люди стали зрадниками радянської держави. Є у нас ще багато і таких районів, які мало знають село. Є такі міськради і РВК, які цілий рік не влаштовували пленуму, щоб разом з представниками сільрад обговорити всю господарську роботу по району, по колгоспах. Більше того, на засіданнях президії жодного разу не ставилося доповіді про роботу сільрад або колгоспів. У таких РВК або МР говорити про пляновість роботи на селі не доводиться.

У багатьох районах свого часу було проведено укрупнення колгоспів, без урахування господарської доцільности, проти бажання самих колгоспників. Ця гігантоманія наробила нам великої шкоди, бо цим порушувалася сівозміна, знижувалася врожайність, розорялося скотарство.

Члени ВУЦВК, що працюють у колгоспах та керівники районів у своїх виступах наводили приклади, як клясовий ворог куркуль та підкуркульник веде шалену роботу на підрив колгоспів, розкрадає громадське добро, по-хижацькому псує колгоспний реманент. Вождь нашої партії і світового пролетаріяту т. Сталін у своїй доповіді на об'єднаному пленумі ЦК та ЦКК ВКП(б) говорив:

«Боротьба за охорону суспільної власности, боротьба всіма заходами і всіма засобами, що їх дається в наше розпорядження законами радянської влади, є одне з основних завдань партії. Сильна й могутня диктатура пролетаріяту - ось що нам потрібно тепер для того, щоб розвіяти на порох останні рештки кляс, що вмирають і розбити їх злодійські махінації».

Отже, завдання партійних і радянських органів, як і всіх членів ВУЦВК'у, полягають в тому, щоб в практичній своїй роботі повністю забезпечити виконання настанов т. Сталіна і в першу чергу очистити колгоспи від куркулів, підкуркульників та інших ворожих елементів, що примазалися, продерлися в колгоспи.

Обсяг культурних завдань у нас значно поширився. Треба піклуватися за народнього вчителя, але наші вимоги, як до народнього вчителя, так і до вчителя середньої і вищої школи, так, як і в промисловості - краще засвоєння марксо-ленінського навчання, взагалі всієї науки. Треба сказати, що в галузі культурній у нас великий розмах. Наукою і вивченням техніки охоплено велику кількість людности, проте, щодо якости цієї справи ми маємо ще незадовільні наслідки.

Треба сказати, товариші, що на сесії критика й самокритика не так широко розгорнулася, як то було на попередній сесії. Наприклад, питання про апарат, про роботу радгоспів, про роботу облвиконкомів, РВК та сільрад, члени ВУЦВК'у в своїх виступах мало зачіпали. А між тим від того, як буде розгорнуто критику й самокритику залежатиме успіх роботи всієї радянської системи від областей, району і до села і знищення бюрократизму.

Партія зараз домагається того, щоб всі міські організації, особливо промислових центрів працювали так, щоб віддавали більше своєї уваги селу і допомагали йому не тільки на словах, а й на ділі, щоб скоріше зліквідувати прориви в сільському господарстві.

Робота сесії пройшла по-діловому. На жаль, багато членів ВУЦВК'у не було, вони залишилися на місцях для закінчення хлібозаготівель і підготови до весняної засівкампанії. Є, звичайно, і такі члени ВУЦВК'у, що неуважно поставились до своїх обов'язків бути на сесії, слухати доповіді и виступати, але в цілому сесія працювала по-діловому і треба сподіватися, що напруження сил партії і всієї радянської системи, а також й сесії ВУЦВК'у, забезпечать кращу організацію в колгоспі, правильний розподіл роботи поміж бриґадами, закріплення бриґад за відповідними ділянками роботи, вчасний ремонт реманенту, тракторів та збереження тягла. Зараз припинено хлібозаготівлі. Отже, всю увагу треба переключити на весняну кампанію з тим, щоб повністю і на строк зібрати посівматеріяли та засіяти накреслену за пляном засівплощу.

Ми одержали під час сесії кілька телеграм від зльотів колгоспників різних районів, що запевняють сесію і партію в тому, що вони зміцнюватимуть свої колгоспи і, зокрема, забезпечать виконання пляну збирання насіння і весняної засівкампанії. Але це не повинні бути тільки обіцянки; вони мусять перетворитися на діло, а це можливо тільки тоді, коли всі колгоспники будуть працювати так, як казала голова артілі - член ВУЦВК'у т. Кисельова з Велико-бурлуцького району. Її промова дуже яскрава й правдива і кожен колгоспник повинен добре працювати, маючи за зразок роботу колгоспників цієї артілі. Одноосібники також повинні про це знати і не підпадати під ворожий вплив куркульських та інших ворожих елементів.

Колгоспники, як і одноосібники, повинні добре пам'ятати, що неповне виконання плянів весняної сівби це - зменшення хліба, в першу чергу це погано відіб'ється на самих колгоспниках. От чому треба засіяти всі колгоспні і одноосібні лани, боротися за збір насіння, а також найкраще підготуватися до ретельного обробітку землі, щоб знищити бур'яни, підвищити врожайність і забезпечити добробут трудящих мас.

Я хочу закінчити словами тов. Молотова, який сказав на останньому пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б):

«Щоб виконати завдання цього року, першого року другої п'ятирічки, і, передусім, щоб справді підвищити продукційність праці в промисловості, щоб поліпшити якість промислової продукції й піднести врожайність колгоспних та радгоспних ланів, ми повинні своєю роботою забезпечити ще ширшу й активнішу мобілізацію мас навколо і за проводом нашої партії.

Вперед, ленінським шляхом за перемогу другої п'ятирічки».