Головна база відпочинку Донбасу - перший всеукраїнський будинок відпочинку (ВБВ) ім. Артема в Святогорському виросла в приміщеннях колишнього святогорського монастиря, в похмурих, сірих, типу касарень, будинках.
Десятирічна робота ВБВ коло організації робітничого відпочинку йшла поряд з реконструкцією старого фонду і будівництвом нових корпусів, водолікарні, їдалень і т. д. Святогорський будинок відпочинку посідає одне з перших місць у Союзі своїм масштабом (2.500 ліжок капітального і таборового типу), організацією і популярністю серед широких робітничих мас.
Добрих два десятки тисяч робітників, переважно вугільників Донбасу, щороку вивозять з будинку ім. Артема запас свіжих сил - наснага для нового року соціялістичної праці.
Кілька тисяч підлітків та школярів устигають свої відпустки і перерви скористати на перебування в здорових і бадьорих таборових умовах.
Завдання повного обслуговування робітників провідних галузей Донбасу організованим відпочинком стало на ввесь зріст. І як першочерговий захід для здійснення цього завдання накреслено розвинути та розширити святогорську базу відпочинку.
Державний інститут проєктування міст УСРР (ДІПРОГРАД) закінчив і здав уже ескізний проєкт плянування бази організованого відпочинку в Святогорському. Опрацьовують проєкти водогону, каналізації, електро та теплопостачання, закінчено проєкти головних будівель, клюбів, стадіонів тощо.
Загальний масштаб нового будівництва визначається в 3.500 ліжок. Отже, потужність будинку відпочинку ім. Артема треба довести до 3.000 ліжок. Такого масштабу бази робітничого відпочинку немає ще ніде в Союзі і вже, звичайно, неможливо в капіталістичних країнах.
Таборовий сектор будинку відпочинку виростає до 2.000 ліжок і, таким чином, десятки тисяч комсомольців і піонерів пройдуть тільки за літній період.
Нарешті, нова організаційна структура бази відпочинку, передбачаючи спеціяльний дитячий сектор - на 400 дітей віком 1 - 6 років, розв'язує складну проблему відпочинку робітниці матері.
Виселок обслуговного персоналу на 3.300 чоловік вивершує систему цього майже 10-тисячного міста, що виникає серед сторічного бору.
Мальовнича місцевість Святогорського на обох берегах р. Дінця, близько 1.000 га соснового і ялинового масиву на лівому березі та примхлива композиція крейдяних скель і лісу на правому - все це дає право, в умовах відповідної організації, сподіватися на утворення в Святогорському радісного, сонячного і справді соціялістичного комбінату відпочинку.
За проектом Дніпрограду нова база відпочинку розташовується в лісовій гущавині системою окремих ланок-виселків по 500 відпочівників у кожному.
Інтереси спокійних здорових обставин для відпочинку вимагають якнайбільшого віддалення виселків один від одного. Зелена смуга між ланками на 300-400 метрів розв'язує це питання якнайкраще.
Величезна площа бору дозволяє якнайбільше розрідити залюдненість: на 1 … площі припадатиме 4.5 чоловіка.
Спальний корпус - це двоповерховий будинок, кімнатами на 2, 3 і 4 чоловіка. Широке використання скла и орієнтація корпуса на південний-схід забезпечить відпочівникам достаток вранішнього сонця, а світлі просторі кімнати, широкі балькони й архітектурне лице будинку покликані створити загальний радісний тон, на якому розгортається робота коло організації відпочинку.
В межах своєї ланки-виселку відпочівник має всі види елементарного обслуговування: їдальню з відкритою верандою розраховано на одночасне обслуговування всіх відпочівників ланки, так само і залю для глядачів у кіноклюбі, який матиме силу різноманітних гурткових і масових розваг.
Нарешті, фізкультура - репрезентована тут всіма її видами: далі для вранішньої ґімнастики взимку запроєктовано в кожному спальному корпусі, а в центрі території кожної ланки широку площу відводиться під спортивні майданчики.
Поряд устав «місцевого значення» проєкт передбачає широкий розвиток централізованого обслуговання всієї бази відпочинку лінією культурно-освітньою, лінією фізкультури та водного спорту.
Основна маса центральних культустанов концентрується в Паркові Культури - організованій частині лісу, площею близько 500 га, яка своїм розпологом і оригінальністю складових її елементів, краща за усі теперішні сади й парки курортів Кавказу й Криму.
Проєктуючи Парк Культури Діпроміст особливо підкреслив загальну організацію бази, як бадьорости і здорових веселощів. Стадіон з трибунами на 10.000 глядачів поєднали з будинками саносвіти, промисловим музеєм Донбасу, літнім кіно, театром малих форм. Багато музики.
Поряд розваг і спорту не забули й серйозної масової культроботи.
З найцінніших та ориґінальних об’єктів майбутнього будівництва, що входять до системи Парку, треба окремо сказати про Термен-Паласт.
Термен-Паласт - басейн для плавби взимку з проточною водою, гарячим піском, спеціяльним обігрівальним приладдям і світловою апаратурою - «гірським сонцем» та «у-віолями» (склом, що крізь нього проходить ультра-фіялкове проміння).
Термен-Паласт компенсуватиме тим, що відпочивають взимку, річку, пляж та сонце й значення його, як потужного оздоровчого чинника для відпочівника-гірника (особливо підземного робітника) ніяк не можна недооцінювати.
Влітку для водного спорту призначається Дінець та озеро, яке мають з'єднувати з ним. На березі річки проєктується велика веслувальна та плавальна станція. У майбутньому з вивершенням шлюзування Дінця, можна буде організувати плавучий будинок відпочинку з Центральною туристською базою в Святогорському.
Організація справи харчування в такому складному і великому комбінаті, як запроєктована база, становить великі труднощі і єдино раціональний і економічний спосіб розв'язати це завдання є організація потужного промислового підприємства - харчокомбінату в складі фабрики-кухні - заготівельної, з складською мережею, хлібозаводом, холодильником і т. ін.
Нарешті виселок обслуговного персоналу з його триповерховими житловими корпусами, з усуспільненим сектором, яслами, дитсадком і школою становить так само один з важливих елементів майбутнього будівництва, яке має забезпечити 1.800 трудящим з їхніми родинами культурні умови існування.
Цілком природньо, що всю територію нової бази треба каналізувати, постачити водою, виходячи із збільшених норм водоспоживання (460 літрів на 1 відпочівників, замість нормальних для міста 200 літрів), теплофікувати будинки та довести енерґетичну базу до потужности на 2.500 клв.
Будівництво, що його запроєктував Діпроміст за завданням Цустраху, потребує звичайно багатомільйонних капіталовкладень і спорудити такого типу і масштабу здравницю не можна за один-два роки.
Проте, коло реального здійснення цього проєкту заходилися вже поточного року і основну масу капіталовкладень у будівництво будинків відпочинку на Україні Головсоцстрах УСРР віддав саме на святогорське будівництво.
В усякому разі, незалежно від строків вивершення цілого будівництва, ґрандіозність задуму - створити справді соціялістичні форми робітничого відпочинку, цього величезного завоювання Жовтневої революції - повинна притягти уваги робітничої громадськости не тільки Донбасу і Союзу, але і пригноблених робітників Заходу, засуджених на примусову працю і на вимушений «голодний відпочинок».
Старший економіст Діпроміста - Н. Цукернік.
Старший архітектор - Байдалінова.
Старший інженер - Міхайлов.