Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------



Хлібороб, 1905 рік, 12 листопада, №1
 

Хлібороб

Число 1 12 грудня року 1905

Селянська часопись

Виходить що тиждня у Лубнях. Передплата за два місяці 30 коп. Окреме число коштує 5 коп.

Учитеся брати мої

Думайте, читайте!

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь!

(КОБЗАРЬ)

До читачів

Вважайте, що «и» треба вимовляти як «ы», a “є”вимовляти як «йе»

Від редакціі.

- Дещо

сторінка 1

від 3-го Грудня (Ноября)

- Царський маніфест


Украінський нарід з давніх-давен уважав, що без волі слова й друкування (печатання) не може бути ані науки, ні осьвіти.

Через те колись на Украіні вільне було кажному обговорювати усякі громадські й політичні діла, а також вільне було мовою украінською друкувати усякі книжки чи про віру, чи про науку, чи про політику. Ніхто нікому того не забороняв, ніяких перешкод не робив.

Отже так було колись давно.

А ось вже мало не двісті літ, як панує у нас на Україні зовсім иньший лад, иньші закони, инші звичаї.

- Про вольности громадянські

Сторінка 2

Виборчим правом зветься право людей оббірати з поміж себе таких виборних, котрим вони доручають виконати свої думки й бажання про зміну законів. Се право для тих людей, які сами оббірають виборних, зветься активним або діяльним правом, а для тих, якіх оббірають на виборних зветься пассивним або недіяльним правом. Оббірані заступники звуться послами.

Зараз на часі у нас стоіть справа виборів до Державної Думи се б то парламенту, як зветься така Дума по других державах за кордоном.

Яким же способом найкраще обібрати послів до Державної Думи?

- Що таке виборче право


Перші дні волі, святоі народньоі волі, за яку так довго боролись, якоі так палко жадали усі зрабо-вані та обездолені люди, охмарились братоубивчою війною. Як се сталося? Хто винен тому, що в перші дні після оголошення Царського Маніфесту, коли усяка людина повинна була радити і славити волю, на усьому простори України, а також у Московщині та в Польщі пролилася крів безневинних людей, жертв народньоі темноти? Як се трапилося, що замість радости та втіхи давно жадана воля принесла з собою смуток, руйіну та смерть.

- Правда про розбоі….що останніми часами діялися по багатьох городах

Сторінка 3

Спустіла знов моя вязниця,

Я знов зостався в ній один.

Пропав, розвіявсь людський голос

І зник, як мрія, зник, як дим.

І знов на голос мій, як перше,

Луна, як демон, як мара,

В пітьмах невидимо регоче,

Ридає, стогне і вміра.

І знов лежу, як прокаженний,

Забутий, кинутий всіма.

І тьма мій дух оповиває

Глуха, порожня і німа!

Холодна ж ніч, як ворон чорна,

Крізь грати лізе, завива,

- На спогад товаришеві в тюрмі


Часопись «Наша жизнь» так оповідає про те, як був написаний і підписаний Царем Маніфест 17 Падолиста (Октября). Після того як замирили з Японцями і Вітте повернувся в Петербург вельможі почали радитися про нові і кращі порядки у нашій державі і в громадському життя, або, як тепер скрізь кажут – про конституцію. Все це мабуть би й зосталося тільки балачкою як би за це діло не взявся Вітте, которий довів Царю, що нарід не задовольнений старим ладом і що його треба поновити. З цими його порадами згодилося багато людей і в Петербурзі і по всій Державі і навіть за кордоном.

- Істория маніфеста 17 Падолиста


х – У той день, як вийшов маніфест про констітуцію у Петербурзі сила люду радіючи повиходила на вулиці. Спочатку зібралися біля Технологичного Інституту, потім пішли до Казанського собору, кажуть газети тисяч 100 було люду, а відтіля до університету. Усюди де зупинялися, являлися промовці промовляли.

- Звістки з Петербургу


Одеська студентська украінська громада, як пишуть у Кіев.Отк. (ч.299), постановила, що треба домагатись задля Украіни автономиі, себ-то, щоб на Украіні був свій сойм (Дума), який би правував і порядкував усіма справами украінськими, як от судами, школами, господаркою краєвою, краєвим урядом (правительством), то що при тім автономія має бути на демократично-федерацийніх нидевалинах. Це останнє означає, що порядкуватиме ділами увесь нарід, складаючи одну спілку разом з усіма народами, що живуть у Росиі.

- Звістки з Одесу

Сторінка 4

Цими днями почне виходити у Киіві щоденна часопись украінськоі демократичне-радикальноі партиі під назвою «Громадське Слово». Редактором має бути Єфремов, а головними співробітниками відомі украінські діячі Б.Грінченко, Е.Чикаленко, В.Леонтович і другі.

х – Ходить чутка, що революційна украінська партия (Р.У.П.) також незабаром починає видавати Украінською мовою «Робітничу часопись».
 

- Звістки з Киіва


Усі дні після оголошення маніфесту у Варшаві, як і в Петербурзі, багацько люду ходило по вулицях, співали польські пісні, промовляли. Найбільш усього говорилося про потребу задля Польщі окремого сойму (Думи) у Варшаві, щоб той сойм завідував усіма польськими справами: про суди, школи, хозяйство крайове, крайовий уряд. Се зветься крайовою автономією. Але кажна маніфестация на вулиці не проходила спокійне. Полиція з військом раз у раз розгонила людей, не даючи ім збіратись. Було й так, що били шаблями маніфестантів.

- Звістки з Польщі


Коли сто тридцять літ перед цим держави поділили між собою Польщу, укупі з частиною Польщі, одійшла була під Австрию і частина нашоі Украіни. Зветься тая частина – Галичиною. Там живе нашого люду украінського більш, як три миліона. Той лад державний, який у нас теперь заводится, у Галичині заведений вже давно ще з року 1861 усякі справи громадські державні рішают там виборні народом посли. Тилькі вибірають тіх послів не загальним і не рівним і безпосередним правом, бо виборче право галицьке ( і австриіське) дуже плутане.

- Звістка з Галичини


У понеділок 7-го у залізничному депо відбулася збірка робітників. Поміж присутніми на збірці робітники пізнали переодягненого поліцейського. Обурені вони вигнали його відтіля. Тоді він побіг у город і покликав москалів. Вони оточили депо і не пуськали нікого відтіля виходити. Тоді робітники заявили, що як іх не випустять, а також не заберуть війська з дорожньоі теріториі (землі) – вони покинуть роботу (почнуть страйкувати). Начальство залізниче признало, що все це трапилося через непорозуміння. Робітників зараз випустили з депо.

- Лубенське життя
Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua