Архів старих газет; Архив старых газет

І. Завдання перевірно-звітної кампанії

1) Здійснюючи п’ятирічний плян соціялістичного розвитку народнього господарства за активної участи працівних мас у соціялістичній реконструкції промисловости та сільського господарства, що відбувається за умови широкого розгортання критики, самокритики і соціялістичного змагання та за загостреної клясової боротьби, – перевірка діяльности сільських і селищних рад а також звітування рад перед своїми виборцями набирає величезної ваги.

2) Перевірка роботи сільських і селищних рад та звітування цих останніх перед виборцями має здійснити громадську контролю над роботою рад, обізнати виборців з роботою рад, забезпечити широке розгортання критики та самокритики навколо роботи рад, як органів диктатури пролетаріяту, та виявити їхню ролю в господарсько-політичних кампаніях, господарсько-культурних процесах села, зокрема в реконтрукції сільського господарства.

Особливу увагу має перевірка скерувати на колективізацію сільського господарства і підготовку рад до майбутньої весняної посівної кампанії.

ІІ. Організація перевірки

Загальний порядок

а) перевірка діяльности рад і сільських організацій має проходити перед звітною кампанією – від 1 до 20 січня 1930 року;

б) перевірку проводять сільські і селищні ревізійні комісії;

в) по тих селах та селищах, де нема ревізійних комісій, перевірку покладається на спеціяльні перевірні комісії у складі 5 осіб – представників відповідних партійних, комсомольських, професійних і інших громадських організацій. Склад цих перевірних комісій затверджують РВК;

г) ревізійні як і перевірні комісії обов’язково притягають до перевірки членів секцій або комісій рад, представників місцевих громадських організацій і поодиноких активних виборців – наймитів, жінок бідняків та середняків, а також членів районних і окружних виконавчих комітетів, ВУЦВК і ЦВК СРСР, що мешкають на даній території.

Увага. Крім членів комісії, що мають ухвальний голос, інші особи, притягнуті до роботи, мають право дорадчого голосу;

ґ) ревізійні або перевірні комісії складають в межах термінів, встановлюваних від нищих органів, календарні пляни своєї роботи і погоджують ці пляни з сільськими радами й іншими сільськими організаціями;

д) ревізійні або перевірні комісії мають заздалегідь широко оголошувати про час та місце роботи комісій, щоб забезпечити можливість всім трудящим взяти активну участь у перевірці;

є) ревізійні і перевірні комісії перевіряють діяльність рад, їх президій, комісій або секцій та підприємств і сільських організацій, що безпосередньо їм підлягають (школи, хати-читальні, сельбуди, клюби тощо). Перевірку інших підприємств, господарських і кооперативних організацій, що є на терені рад, але безпосередньо їм не підлягають, комісії провадять лише тоді, коли справа, якою зацікавлена комісія, зв’язана з діяльністю рад, а перевіркою виконання доручень рад (наприклад, щодо правильного використання кооперацією фонду бідноти тощо).

Увага. Втручатися до адміністративної і оперативної діяльности сільських рад та організацій перевірні комісії не можуть.

е) для перевірки окремих установ, підприємств або окремих галузей діяльности рад ревізійні або перевірні комісії можуть настановлювати своїх представників з складу комісій, що мають проводити свою роботу з активом і представниками відповідних установ, що їх перевіряють;

ж) ревізійні і перевірні комісії мають в процесі своєї роботи обов’язково описувати протоколи своїх засідань, висвітлююючи в них результати перевірки, як це далі зазначається (розділ ІІІ). В актах треба стисло зазначати головні хиби, а також позитивні моменти в роботі рад або організацій, що їх перевірено, і конкретні пропозиції ревізійних або перевірних організацій як позбутися хиб і краще налагодити роботу. Акти мають підписати всі члени ревізійної або перевірної комісії.

В протоколах (форму додається) треба точно зазначити число членів комісій і представників організацій та й виборців, що брали участь у роботі, та які саме установи або організації перевірено. В тексті постанови належить фіксувати загальну оцінку діяльности перевіреної ради або установи та конкретно зазначати які хиби та зловживання виявлено;

з) комісії мають систематично висвітлювати в пресі і в настінних газетах хід і результати перевірки;

і) ревізійні і перевірні комісії мають обов’язково звітувати про результати перевірки на загальних звітних зборах, на кожній виборчій дільниці після звіту ради;

и) протоколи засідань та акти перевірки, по закінченні роботи, після співдоповіді на загальних звітних зборах, надсилають до райвиконкомів.

ІІІ. Що треба перевірити

Перевіряючи роботу ради або сільської організації, ревізійні та перевірні комісії мають звернути свою увагу на ці головні моменти:

1) як використовує рада свої пошинері права (щодо бюджету, адміністрування, розв’язання земельних суперечок тощо);

2) чи вірно проводила рада клясову лінію в своїй практичній роботі, зокрема підчас останніх господарсько-політичних кампаній і як вона організує наймитство, бідноту і середняцтво на рішучий наступ проти глитаїв і інших ворожих елементів;

3) як рада керує і практично працює навколо здійснення п’ятирічки до реконструкції промисловости і сільського господарства, яких заходів вона вживає та чим допомагає організації колективних об’єднань, кооперуванню людности тощо;

4) як рада провела осінню засівну кампанію і як вона готується до весняної засівної кампанії. Перевіряючи цю галузь роботи ревізійна комісія повинна звернути особливу увагу на роботу земельних комісій, виробничих нарад, аґроуповноважених, засівтройок, земельних громад; перевірити як проведено аґромінімум, як влаштовано очистку зерна, заготівлю насіння й реманенту, організацію супряги і всі інші заходи, визначені у постанові ВУЦВК та РНК про весняну сівбу, що надруковано у №301 – 302 “Вісті ВУЦВК” з 27 та 28 грудня 1929 р.;

5) як рада виконує господарсько-політичні кампанії, як-от: хлібозаготівлю, стягування єдиного сільгоспподатку, проведення самооподаткування, поширення позики індустріялізації, поширення ощадної справи тощо;

6) яку роботу провела рада до охорони праці, оборони інтересів наймитства і допомоги бідноті;

7) як проводила рада масову роботу (притягнення до практичної роботи жінок, молоді, членів КНС, наймитів і середняків), як розгорнуто роботу комісії або секції рад, як часто скликувано загальні збори виборців та які справи вони розв’язали; чи періодично звітували ради перед виборцями за свою роботу (по селищних радах – чи утворені депутатські групи, старостат тощо);

8) що зробила рада для організації соціялістичного змагання. Якщо підписано умову про соціялістичне змагання, то як її виконують і чи притягнуто до цього бідняцько-середняцькі маси;

9) яку роботу виконала рада в галузі культурно-соціяльного будівництва (досягнення і хиби);

10) як боролася рада проти бюрократизму та яких заходів вжито до раціоналізації апарату, режиму ощадження, зокрема щодо зменшення адміністративно-господарських видатків;

11) чи пляново розгортала рада свою роботу та як виконано накреслений плян роботи по окремих галузях;

12) чи регулярно і пляномірно засідала президія та й пленум ради та чи не підмінюють пленумів рад президії;

13) чи має рада свій окремий бюджет або прибутково-видатковий кошторис, як їх виконують; як використовують кошти земгромад і кошти, що надходять з самооподаткування;

14) який зв’язок і взаємовідносини встановила рада з місцевими громадськими і господарськими організаціями (земельними громадами, колективами, профспілками, КНС, СТВ і т. ін.). В чому конкретно полягала допомога ради в роботі цих організацій;

15) який зв’язок і взаємовідносини існують поміж радами та вищими органами влади – РВК та ОВК, допомога цих останніх в роботі рад (вислухуваня звітів рад, інструктування і робота прикріплених та уповноважених);

16) як ради здійснювали обслугування національних меншостей щодо мови, постачання літератури мовами національних меншостей, культосвітньої роботи серед національних меншостей і т. ін.;

17) характеристика соціяльного складу рад і працездатність її членів (їхня активність, ініціятива, особливо провідної верхівки – голів та секретарів сільрад, голів комісій рад).

18) характеристика технічного апарату рад і стану роботи цього апарату.

IV. Організація звітування рад перед виборцями

1) Звіт кожної ради треба збудувати так, щоб він обов’язково висвітлював всі галузі і моменти практичної роботи, перелічені в розділі ІІІ, та інші питання, що мають важне значення в житті даного села.

2) Порядок звітування рад перед виборцями має бути такий:

а) спочатку проводять збори окремих груп виборців за спеціяльним календарним пляном, що його опрацьовує рада спільно з сільськими або селищними організаціями.

Рекомендується проводити такі звітні збори окремих груп виборців: членів КНС разом з неорганізованою біднотою, жінок, молоді до 23 років і наймитів. Ці збори рекомендується проводити одразу всіх груп виборців по всій території сільради; в разі потреби (як-от за наявности великого числа жінок), можна проводити збори по дільницях або об’єднані кущеві збори, відповідно до кількости дільниць;

б) порядок денний звітних зборів окремих груп виборців встановлюється такий: індивідуальні звіти депутатів від даної групи виборців і звіт ради про ту галузь роботи, що найбільше стосується даної групи (на зборах бідноти – що зробила сільрада для оборони інтересів бідноти, як ув’язувала свою роботу з організацією КНС, як дотримувалася правильної клясової лінії тощо; на зборах наймитів – як сільрада обороняла інтереси наймитів; як вона притягала їх до участи в соціялістичному будівництві і т. ін.);

в) обговорення доповідей рад треба розгорнути так, щоб критикувати не тільки ради в цілому і окремі галузі їхньої роботи, але чималу увагу звернути і на критику роботи поодиноких депутатів.

Увага. Всі депутати, що не входять до складу вище перелічених груп виборців, звітують на загальних звітних зборах по виборчих дільницях;

г) після закінчення зборів окремих груп виборців, проводяться загальні звітні збори по виборчих дільницях.

3) Сільради мають звітувати перед виборцями по всіх чисто виборчих дільницях своєї території.

4) Селищні ради мають звітувати, крім виборчих дільниць, також і по великих промислових підприємствах.

5) На всіх загальних звітних зборах після доповіді рад мають обов’язково робити співдоповідь про результати перевірки діяльности рад і ревізійні або перевірні комісії.

6) Звітні збори слід проводити обов’язково за заздалегідь складеним календарним пляном, погодженим з відповідними організаціями і установами, щоб час звітних зборів не припадав на ті часи, коли призначено інші партійні, професійні або громадські збори.

7) Для участи на звітних зборах рад райвиконкоми мають заздалегідь призначати своїх уповноважених.

8) Про час і місце зборів ради повинні заздалегідь, не пізніше як за три дні до зборів, широко оповістити всіх виборців, використовуючи для цього місцеву пресу, настінгазети, сільвиконавців і актив, а також вивішуючи об’яви з повідомленням про час і місце зборів у приміщенні рад, клюбів, сельбудів, хат-читалень, крамниць, тощо.

9) Тези звітної доповіді ради треба заздалегідь обговорити й затвердити на пленумі або президії ради.

10) Всі члени рад виголошують звіт від імени своєї ради тільки за спеціяльним уповноваженням. Щождо індивідуальних звітів членів рад про свою роботу, то плян і порядок звітування визначає рада; поодинокі члени рад, що мають звітувати, повинні одержати відповідні короткі й вичерпливі матеріяли про діяльність даної ради, щоб вони могли відповідати на запитання виборців.

11) На всі запитання, поставлені від виборців з приводу звіту ради та співдоповіді ревізійної чи перевірної комісії, треба обов’язково на самих же зборах давати вичерпливу відповідь та, коли це потрібно буде, ґрунтовніше і докладніше опрацювати найважливіші господарсько-політичні запитання, поставлені від виборців на всіх звітних зборах даної території, відповідаючи на них через місцеву газету або настінгазету. Всі зауваження виборців на доповідь і співдоповідь рада мусить надалі використовувати в своїй практичній роботі.

12) На всіх зборах, де звітують ради, треба вести протоколи та додавати до них різні матеріяли як писані звіти, коли такі є, як і короткий зміст запитань доповідачам та й зміст дискусій над доповіддю, про соціяльний стан промовців за формами, як це зазначено в окремій інструкції Секретаріату ВУЦВК про облік результатів звітної кампанії.

V. Порядок звітування про результати перевірно-звітної кампанії

1) Про результати перевірно-звітної кампанії ревізійні або перевірні комісії і уповноважені РВК інформують за спеціяльними формами РВК. РВК подають загальну інформацію про результати звітної кампанії на своїй території не пізніш як 25 лютого 1930 року окрвиконкомам, а ці останні подають статистичні та політично-інформаційні звіти про результати звітної кампанії у всіх районах Оргінстрові ВУЦВК (не пізніше як 15 березня 1930 року).

Секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету М. ВАСИЛЕНКО

Завідатель Оргінстру ВУЦВК К. ГОРЛИНСЬКИЙ