Архів старих газет; Архив старых газет

Укрколгосп, затверджуючи оперативно-виробничий плян машино-тракторних станцій і великих механізованих колгоспів, накреслило ряд заходів для розвитку їхньої діяльности, зокрема для посилення розвитку скотарства в цих колгоспах. Намічано підвищити процент товарности продуктивного скотарства в кущових об’єднаннях з МТС, зокрема в районах промисловости розвиток скотарства в цих районах повинен базуватися на засадах усуспільнення індивідуальної худоби в районах діяльности МТС і на засадах контрактації молочної продукції. За рахунок кредитів колективного сектора буде задаволено пляни маш.-тракторних станцій і великих колгоспів.
Всю потребу в пасівному матеріялі треба поповнювати за рахунок насінньових фондів населеная району діяльности маш.-тракторних станцій Тому Укрколгосп запропонував окрколгоспсоюзам негайно створити ці фонди там, де їх немає.
До пляну роботи МТС введено мобілізацію коштів для авансів на трактори; зокрема ухвалено посилити тракторизацію прикордонних округ. В районах МТС ухвалено довести процент вищих форм колгоспів (артілів і комун) до 50%.
В тих же районах намічено збільшити площу технічних культур, зокрема сої та бавовни.

Кредитна робота серед нацменшостей

Укрсельбанк ще в 1928 р. почав будувати низову кредитну сітку для обслуговування окремих націоанальних районів. Для кредитних т-в цих районів дано було низку пільг, наприклад, зниження норми господарств, зменшення радіюсу тощо.
На сьогодні на Україні в 179 нацменівських кредитних т-в. це 8,3% усієї низової сітки, а загальна кількість членів у цих т-вах —близько 125 тис. господарств.
Сітка нацменівських кредитних т-в від 105 в 1928 р. зросла до 179 в 1929 р. (на 70%). На першому місці за національною ознакою стоять т-ва російські—44,6 % всіх нацменівських т-в, далі—єврейські 19,5%, нарешті, німецькі—16,6%.
Найбільший процент наіональної кредитної сітки припадає на степ: там же в степу найбільше й нацменівського населення. Отже, будування нацменкредитної сітки в основному відбило національну політику радвлади.
Проте, у фінансуванні сільського господарства нацменшостей є й вузькі місця. Середні покажчики фінансування одного нацменівського т-ва в третьому кварталі 1928—29 р. свідчать за те, що ці т-ва обслуговується не гірше, ніж українську сітку. В середньому на українське т-во кредитів у цьому кварталі виділено 63.286 крб., а нацменівські— 58.840.
Але поруч цього не можна не відзначити одного негативного явища: дуже мало дається кредитів нацменівським т-вам на ті галузі сільського господарства, що переважають в економіці нацменівських районів: тваринництво, виноградництво, садогородництво, техкультури. Нацментовариства Миколаївщини одержала від сельбанку на розвиток цих галузей лише 1,4% всіх виданих їм кредитів, в Одеській охрузі—3,8%, в Дніпропетровській та Криворізькій—0,9% і т. д. Отже, окремі важливіші галузі сільського господарства національних меншостей лишилися поза увагою системи с.-г. кредиту, і звичайно, це не могло не позначитися на темпі об’єднання навколо тих галузей бідняцько – середняцьких мас нацменшостей.
Другим моментом, що характеризує роботу кредитної кооперації національних районів є спрямування кредитів, кооперування та кредитування бідноти і справа про кадри.
Нацмент-ва щодо кооперування мають вищі покажчики, рівняючи до українських т-в. За відомостями 62 нацментовариств, вони кооперували 53% всього населення проти 42,4% по всій сітці відповідних округ. Але зле те, що інтереси бідноти в цій справі занедбано. Беремо на вибір 11 нацменівських т-в (8 німецьких і 3 болгарських). В болгарських т-вах є лише 30,8% господарств, цілком звільнених від податку, в німецьких – 20,2%. Характерно те, що самі німецькі т-ва показують процент бідноти в розмірі 62,9% всього складу своїх членів. Така оцінка т-в. А коли цю «бідняцьку» групу диференціювати за розміром оподаткування, то в ній зовсім звільнених від податку—27,4%, частково— 6,7%, оподаткованих за нормальним порядком—60,7%, з надвишкою 4,9% і експертників—0,3%. Отже, висновок цілком ясний: в окремих т-вах, а особливо в німецьких, маємо недокооперування бідноти.
Не краще і з ооціяльним напрямом кредиту. По цих самих німецьких т-вах група «зовсім звільнених» в 1928—29 р. одержала всього тільки 21,3% кредиту. За суб’єктивними ж покажчиками т-в—біднота одержала 67,2%. Але обслідування показує, що серед цієї групи є 4,1% таких, що платять податок з надвишкою, 0,1% експертників і тих, що платять за нормальним порядком—60,2% Особливо заслуговує на увагу те, що до бідняцьких господарств потрапили навіть експертники. Вони є також і в «бідняцькій» групі болгарських т-в.
І тут висновок ясний: Я сопіяльним напрямом кредиту в нацрайонах не все гаразд. Кредит і досі ще не зробився знаряддям у боротьбі проти свого «власного» глитая. Одно з причин такого стану є нестача клясово-витриманих кадрів у нацменрайонах.
Надалі треба виправити всі дефекти кредитної роботи національних районів, щоб уже біжучого 1929—30 р., який за словами тов. Сталіна мусить бути роком «великого перелому»—позбутися всіх хиб на цій ділянці.
Скеровуючи роботу на сприяння колективізації, кред. т-ва в нацрайонах мусять дбати за втягнення наймитів, бідноти и середняцтва до процесу соціялістичної перебудови їхнього господарства. Кредит тут повинен відіграти значну ролю.
Отже, на соціяльний напрям кредиту в його новій фазі: кредит—колективному секторові—треба звернути особливу увагу, сполучаючи роботу на цій ділянці з пильною перевіркою соціального складу кредитованих колгоспів та рівня внутриколгоспного усуспільнення.
До кредитування нацрайонів і кожного зокрема т-ва треба підходити так, щоб зважати при цьому на всі економічні особливості кожної нацменшости, бо лише така увага до цих ніби «дрібниць» ґарантує нам потрібний напрям кредиту і забезпечить потужний вплив його на усуспільнення виробничих процесів сільського господарства.
Щоб спрямувати потрібним річищем кредитну роботу в нацменрайонах, треба забезпечити кредитну сітку клясово-витриманими кадрами з наймитсько-бідняцьких шарів села. До того ж рішуче треба змінити ставлення окремих окружних організацій до обслуговування трудящих із нацменшостей. Треба рішуче створити стан, коли б творчу енерґію нацменів влити в загальне річище колективізації, посиливши активну боротьбу проти глитая.

Всесоюзний з’їзд колгоспниць

Днями закінчився в Москві 1-й Всесоюзний з’їзд колгоспниць, що розв’язав багато питань про участь жінки в колективному будівництві. Особливу увагу присвятив з’їзд завданням культурно-освітньої роботи в колективах.
Цього року колгоспи одержать 2.000 кіно-установок, 5.000 радіо-приймальників і гучномовців. 15 млн. крб. відрахувань на культурно-побутові потреби будуть цілком витрачені на організацію в колгоспах ясел, дитячих майданчиків, клюбів, громадських їдалень. Нархарч передбачає побудувати в колгоспах великі їдальні, розраховані на 1—1… тис. чол. в усіх районах суцільної колективізації. При кожному колгоспі ставиться за завдання організувати постійні ясла, створити каси взаємодопомоги матерів.
Наркомздрав у закладах охорони матері й дитини має навчити до 10.000 колгоспниць, що потім працюватимуть при яслах і майданчиках у колгоспах.
З’їзд пильну увагу віддав справі підготовки до весняної засівної кампанії. У виконанні всіх завдань на цій ділянці колгоспниця повинна взяти активну участь. Роботи тут буде багато, надто ж коли взяти до уваги, що площа засіву в колгоспах зростає до 32 млн. га замість 4,2 млн. в минулому році. Що ця площа значна, свідчить хоч би й те, що засівна площа всієї Німеччини дорівнює тількн 20 млн. га.
З’їзд колгоспниць склав угоду з Головполітосвітою та Надзвичайною комісією в справі ліквідації неписьменности про поширення заочного навчання колгоспниць і про ліквідацію неписьменностн серед них.

Окружні та районні с.-г. з’їзди-наради

Колегія Наркомзему ухвалила протягом січня провести по всій Україні широкі районні наради та оиружні з’їзди представників колгоспів, аґро-уповноважених, аґрономічного персоналу, земельних та ілш. організацій тощо.
На цих нарадах та з’їздах мають підвести підсумки того, що зроблено в справі широкої колективізації в галузі підвищення продуктивности сільського господарства, зокрема, врожайности. На них мають також накреслити чіткі оперативні завдання щодо поширення та поглиблення процесів соціялістичної перебудови села. Підводячи підсумки роботи, виявлятимуть так досягнення, як і хиби, а також перешкоди і опір соціялістичної реконструкції сільського господарства, що їх чинять глитаї і взагалі ворожі нам елементи.
Наркомзем мобілізує певне число своїх працівників обслуговувати ці наради на місцях.

Кращих робітників – на фронт колгоспівського будівництва

Мобілізація робітників на роботу до колгоспів та радгоспів триває з непослабним успіхом.
На Київщині багато профспілок уже перевищили норму вербування. Спілка друкарів мобілізувала 40 чол. замість 10, харчовиків— 80 замість 34, текстильники — 45 замість 5, будівельники — 80 замість 25. З цієї кількости добровільців вербувальні комісії відбиратимуть найкращі кандидатури, які потім ще обговорюватимуть на загальних зборах. З усього числа мобілізованих 200 чол. мають поїхати на Кубань, 50 працюватимуть за голів та членів правлінь великих колгоспів на Київщині, 75 за організаторів колгоспів і 53 буде відряджено на Чернігівщину.
На Артемівщині вже є 2.000 чол. що бажають добровільно поїхати на роботу до колгоспів та радгоспів. Найбільше добровідьців припадає на спілку металістів (910 чол.). Надходження заяв триває. Більшість добровільців— старі виробничники, що виявили себе на громадській роботі. Серед всієї кількости добровільців 800 чол. безпартійних. В Артемівському організовано курси, щоб підготовити робітників до роботи на селі.
На Кремінчуччині мобілізація робітників до колгоспів проходить з неменшим успіхом. Уже записалося 216 робітників, що бажають поїхати на село. Майже 50% з них позапартійні.
На Первомайщині серед робітників, що добровільно їдуть на роботу до колгоспів та радгоспів, більшість з виробничим стажем від 10 до 20 років. Завдания, покладене на Першомайські профспілки виконано цілком.
На Зінов’ївщині намічено було мобілізувати на роботу до колгоспів 126 робітників. Але на заклик парторганізаціі та профспілок уже тепер добровільно записалося 240 робітників. Заяви робітників уже розглядали на виробничих зборах по цехах та підприємсгвах. Тепер комісія відбирає найкращих з них, щоб відрядити на провідну роботу до колгоспів та колгоспних кущів.