Місячник збирання утильсировини
Сотні мільйонів карбованців ідуть в брухті й відходах на смітники.
Ганчір’я, паперову макулятуру, металеві й інші покидьки зберімо й передаймо підприємствам на переробку.
—
МОБІЛІЗУВАТИ УЧАСТЬ ШИРОКИХ МАС ТРУДЯЩИХ
Місячник збирання утильсировини, що сьогодні починається, має остаточно завдати вдару недбайливості в справі збирання та використання покидьків і відходів.
На жаль, в цій справі зроблено дуже мало і навіть є небезпека зриву виконання намічених завдань. Окружні профсоюзні організації в особі Харківського ОРПС ніякої участі і досі в проведенні підготовчої роботи до місячника не взяли. ХОРПС не провів пояснювальної роботи на підприємствах, заводах та червоних кутках, не дав директив своїм організаціям. Лінією комсомолу зроблено ще не все. Харківська комісія допомоги місячникові звернулася до комсомолу з проханням пожвавити роботу на цій ділянці. Так само комісія висунула пропозицію, щоб комсомол організував студентські та фізкультурні організації для проведення аґітаційної роботи у справі збирання утилю. Харківське окрбюро пролетстуду та окрбюро фізкультури мають негайно організувати спеціальні студентські й фізкультурні бриґади.
Кооперація житлова поставилась до підготовки надзвичайно недбайливо. За весь час харківський окржитлосоюз дав лише одну директиву і не подав вказівок, як провадити збирання покидьків і відходів по житлокоопах. Житлокоопи не мають ящиків, де складати утильсировину, не склали вони й угод із заготівцями.
Харківська комісія допомоги запропонувала організаціям провести пояснювальну роботу серед хатніх господинь, скликавши до 5-го лютого спеціяльні жіночі збори. Так само харківський житлосоюз має протягом п’ятьох днів скликати районні звітні збори уповноважених житлокоопів у справі проведення місячника, перевірити роботу та форсувати її.
Комісія так само визнала за потрібне після організації збору утиля в Харкові та виявлення певного досвіду в цьому, негайно організувати збирання покидьків і відходів та другорядних видів експорту в інших місцях округи та по селах.
ШКОЛЯРІ ДОПОМАГАЮТЬ
Піонери й школярі Жовтневого району в Харкові організували збирання утильсировини. 60 підвід, навантажених покидьками, паперовим та залізним брухтом — це перші наслідки робот дітей м. Харкова у збиранні утильсировини. Піонери Жовтневого району викливали на змагання піонерів та школярів решти районів Харкова.
ЗАХОДЖУЄМОСЬ ДО РОБОТИ
На Вінниччині почався місячник збирання утильсировини. Завдання місячника — зібрати в окрузі 100 т. ганчір’я, 200 т. кісток, 490 т. металевого брухту, 120 т. паперових покидьків і т. ін. Для збирання утильсировини організовано спеціальні бриґади, місто розбито на 5 районів. За зібрану утильсировину на місці сплачуватимуть грішми, або ж дефіцитними товарами. До кампанії притягнуто партійні та профсоюзні організації, кооперацію, господарські заклади, а також студентів, учнів та хатніх господинь.
Г.
—————————————————————————————————————————————–
ЛОЗА І ВИРОБИ З НЕЇ, ЯК ПРЕДМЕТ ЕКСПОРТУ
Нашу українську лозу з плянтацій Київського т-ва “Лозоплетіння” на Віденському ринкові визнано за таку, що відповідає якісним вимогам. Отже лоза-сировина з наших дикорослих лозняків, має певні перспективи щодо експорту.
Яку ж кількість лози переробляють кустарі України, які є можливості до продукування її та місця для вирощування? Практика роботи на Київщині показує, що за рік кустар в середньому переробляє 30 пудів лози, чищеної від кори, а разом кустарі Київщини, Чернігівщини та Шевченківщини переробляють за рік мало не 130 тис. пудів, усі ж інші гнізда кустарів-кошикарів на Україні складають меншу частину проти згаданих. Отже, треба вважати, що Україна в цілому переробляє за рік не більш, як 250 тис. пуд. білої лози. Наші дніпрянські та деснянські дикорослі лозняки, де проведено розчистку, дають в середньому з гектара 150 пуд. сирої лози, або 50 пуд. сухої, чищеної від кори. Отже, щоб забезпечити теперішню потребу кустарів України, треба мати 5000 га. лозняків таких, як є по річищах Дніпра, Десни і т. ін. Самі лозняки потрібної кількості сировини не дадуть, бо вони заїдені худобою, понівечені, сплюндровані та і не всі породи лози придатні для кошикоплетіння. Треба також створити досвідні ділянки, саліцетуми для наукових досліджень тощо.
Чи доцільно створювати промислові лозові плантації і чи не краще використовувати наші природні лозняки? За нашими приблизними підрахунками в річищах Дніпра, Десни та Прип’яті є островів та заливних луків не менш, як 75 тис. га. Це піскуватий та багнистий ґрунт, де не можна розводити лісу чи використати площу для рільництва, а самі природні умови буйно вирощують дикорослі лозняки. Коли на цій площі довести лозняки до культурного стану, то можна зібрати лози (чищеної від кори) мало не 3.750.000 пудів. Це вже така солідна кількість, якої вистачить не тільки для кустарів України, а й на експорт, що може дати десятки тисяч карбованців закордонної валюти, або тисячі тракторів для реконструкції нашого сільського господарства.
Отже, на нашу думку, треба негайно широким обсягом ставити справу про вирощування лози-сировини, використавши для цього природні лозняки на річищах Дніпра, Десни, Дінця та ін., а не витрачати кошти на експерименти з створенням промислових лозняків на ґрунтах, які можна використати під інші культури.
І. І. Чуванів.
