Архів старих газет; Архив старых газет

Робітники одностайно схвалюють випуск позики “П’ятирічка за чотири роки”

Широко розпочалася попередня передплата нової позики

НА ОДЕЩИНІ робітники зустріли постанову уряду про випуск позики “п’ятирічка за чотири роки” з великим задоволенням. По великих підприємствах розгорнулася попередня передплата нової позики. Робітники взуттєвої фабрики, шкірзаводів та інших підприємств вимагають встановлення твердої контролі над продажем та заставою обліґацій. На джутовій фабриці на тисячному мітинґу робітники почали передплачувати позику за передплатним листом. Вже на мітинґу було зібрано 5.000 крб. передплати.

НА КИЄВЩИНІ робітники трьох цехів заводу “Червоний орач” №2 передплатили нову позику на півторамісячний заробіток. Робітник 1-ї держтютюнової фабрики Кащенко на зборах передав представникові Держбанку талони своїх обліґацій 3-ї позики індустріялізації, відмовившись від участи у розиграші. На Червонопрапорному заводі поміж цехами, бриґадами та окремими робітниками почалося змагання на дотермінову передплату позики.

НА КРЕМЕНЧУЧЧИНІ робітники Крюківського тартаку Українлісу на загальних зборах ухвалили всі свої обліґації різних позик передати на зберігання до Держбанку. Члени артілі “Червоний Шкірняк” ухвалили всі свої обліґації передати на зберігання до кінця п’ятирічки.

НА АРТЕМІВЩИНІ на підприємствах Костянтинівського, Риківського та Ракитянського районів відбулися мітинґи, де робітники ухвалили обліґації всіх позик внести на зберігання до Держбанку та розгорнути додаткову передплату на нову позику. Артемівська комісія сприяння держкредиту додатково передплатила нову позику на місячний заробіток.

——————————————————————————————————————————————-
Трудящі Білорусі вітають урядову постанову про випуск позик.

МЕНСЬК, 28. Трудящі Білорусі вітають постанову уряду СРСР про випуск позики “П’ятирічка за чотирі роки”. У Менську, Витебську та Гомелі попередня передплата на нову позику становить уже десятки тис. карбованців.

Попит на обліґації в Ленінграді

ЛЕНІНГРАД, 28. Ленінградський відділ Держбанку відзначає, що зовсім припинився продаж облігацій позик 1926 і 1927 р.р. За останні два дні помічається навіть попит на обліґації цих позик, переважно на обліґації 10-відсоткової позики 1927 року.

Ленінградські робітники передплачують позику

ЛЕНІНГРАД, 28. Дотермінова передплата на нову позику “П’ятирічка за чотири роки” на великих ленінґрадських підприємствах проходить самопливом. 1750 чоловіка двох комуністичних цехів металозаводу ім. Сталіна – котельного і турбінного ухвалили передплатити нової позики на суму не менш від місячного заробітку. Більшість цехів “Красного Треугольника” ухвалили постанову про передплату позики на суму не меншу від місячного до півторамісячного заробітку.

——–
ТВЕР, 28. На підприємствах і в установах почалася попередня передплата на позику “П’ятирічка за чотири роки”. Загальні збори робітників Багжанівки, що на них було 100 чоловіка ухвалили здати обліґації позик індустріялізації на колективне збереження. Вже здано обліґацій на 50 тис. карб. Робітники зобов’язалися крім того вступити до 1-го березня всі до одного вкладниками до ощадкаси.

————————————————————————————————————————————-
Всі трудові заощадження – на соціялістичне будівництво

МОСКВА, 28. 28-го лютого відбулися всесоюзні радіозбори, присвячені місячникові заощаджень. Збори відбулися під гаслом: “Всі трудові заощадження – на соціялістичне будівництво”.

Наркомфін СРСР тов. Брюханов, відкриваючи збори, відзначив, що глитайство і непмани поширюють нісенітні чутки, щоб підірвати довір’я трудящих до державних позик та ощадкас. Цю ставку клясового ворога на “несвідомість” трудящих уже бито. Масовий продаж обліґацій позик 1926 р., 1927, 1929 р.р., що спостерігається у перші дні після видання декрету про обмін обліґацій позик індустріялізації на позику “П”ятирічка за чотири роки”, вже припинився. Успіх місячника заощаджень буде ще дужчим ударом по клясовому ворогу, який муситиме переконатися в тому, що доля наших позик та державного кредиту є в надійних руках – руках трудящих.

У переклику міст брали участь великі заводи Ленінграду, Харкова, Ростова н/Д., Баку, Тифліса, Іваново-Вознесенська та інш.

————-
Зниження собівартости на заводі ім. Томського

МАКІЇВКА, 28 (Спец. кор. РАТАУ). На металюрґійному заводі ім. Томського стан зниження собівартости ще більш загрозливий, ніж на Сталінському заводі. Завод має за завдання дати країні чавун по 40 крб. 17 коп. тонну. У першому кварталі собівартість тони чавуну становила 48 крб. 50 коп., а у січні – 50 крб. 88 коп. Директор заводу тов. Берзін запевнює що у лютому собівартість тони чавуну буде зменшено до 46 крб. Але навіть і це зниження вище за передбачене майже на 15%. Висока собівартість чавуну на заводі ім. Томського пояснюється не досить серйозним ставленням заводуправи та громадських організацій заводу до цієї справи, недостатнім керуванням цехами і сподіванками на “самоплив”. Зовсім нічого не зробили, щоб здешевити чавун шляхом використання пляну мартенівських печей. Але ж головна причина полягає у нечуваних перевитратах руди та коксу. Перевитрачення коксу та руди збільшує собівартість тони чавуну майже на 4 крб.

З мартенівською сталлю також не гаразд. Собівартість становить 71 крб 10 коп., цебто на 10 крб. більше плянових передбачень. За приблизними підрахунками наслідом невиконання плянових передбачень щодо собівартости, завод ім. Томського протягом 5 місяців загубив 1 млн. 750 тис. крб.

—————————————————————————————————————————————-
Готування до весняної сівби

- З ініціятиви робітників КИЇВСЬКОГО паровозоремонтного заводу союз залізничників півд. зах. залізниць влаштував два вагони-майстерні для ремонту с.-г. реманенту. При вагонах, що вже виїхали до районів, є аґрономи. Крім цих двох вагонів, що обслуговують Київську округу, півж. зах. залізниця випустила ще 14 вагонів-майстернь.

- На ВОЛИНІ майже по всіх районах с.-г. машини лежать ще по складах і не розподіляються. ІЗ 3.293 ПЛУГІВ, РОЗПОДІЛЕНО ВСЬОГО ЛИШЕ 386, З 300 КУЛЬТИВАТОРІВ РОЗПОДІЛЕНО 150. Є такі райони, як наприклад Ярульський, що за ввесь час РЕАЛІЗУВАВ ЛИШЕ ОДИН ПЛУГ, а Радомисльський – один культиватор.

- На машинотракторні станції ЗІНОВ’ЄВЩИНИ прибула перша партія тракторів – 160 тракторів “Інтернаціонал”. Машино-тракторні станції цілком забезпечені причепними знаряддями – сіялками, плугами, букерами і т. ін. Бідняцько-середняцькі господарства сіл, які обслуговують машинотракторні станції цілком колективізовані.

- НА ПОЛТАВЩИНІ Союзхліб та Зернокооперація ще не розпочали розгортати обмін чистосортного насіння по колгоспах.

- НА ЛУБЕНЩИНІ перевірка стану готування до весняної сівби виявила по багатьох сільрадах злочинну млявість. Надто незадовільно проходить організація машино-кінних станцій.

- АРТЕМІВСЬКА округа цілком одержала матеріял для протруєння. Зерноочистку провадять посиленим темпом. Вже очищено близько 70% всього насіння.

- НА МОЛДАВЩИНІ, щоб посилити готування до засівкампанії на села відряджено ввесь міський актив комсомольців. З ініціятиви комсомольських організацій по багатьох районах організовано тракторні курси для молоді. Окружком готує кадри комсомольців для колгоспів.

- НА ГУМАНЩИНІ багато колгоспів округи злочинно байдуже ставляться до готування насіння, щоб закладати насінньові маскви. Округа не має певних відомостей про цю роботу через те, що колгоспи навіть не вважають за потрібне тримати зв’язок з Колгоспспілкою та Зерноспілкою.

——————————————————————————————————————————————
Треба посилити розвиток вищих форм колгоспів – артілей та комун на Україні

МОСКВА, 28. Правління Колгоспцентру СРСР, заслухавши повідомлення про те, як проходить колективізація та готування до весняної сівби на Україні ухвалила постанову, відзначаючи в ній дуже нерівномірний розподіл колективізації в основних округах республіки. У колгоспному русі на Україні ще переважають товариства “СОЗ” і не досить розвиваються вищі форми колгоспів – артілі й комуни. Не досягнуто потрібного темпу в усуспільненні робочої та товарово-продуктивної худоби.

Правління колгоспцентру СРСР запропонувало колгоспним організаціям України підсилити роботу в справі колективізації відсталих районів, домагаючись організувати нові колгоспи за статутом артілей та комун.

У зв’язку з посиленням колективізації збирання насіння в колгоспах треба продовжувати і завдання щодо утворення насінньових фондів місцям треба збільшити.

Визнано за успішну роботу щодо мобілізації “25-тисячників”, організації робітничих бриґад та сітки колгоспних курсів. Водночас визнано за потрібне чималою мірою підсилити збут сільсько-господарських машин, забезпечити виконання пляну будівництва силосів та поліпшити використання зайвої тяглової сили в деяких районах СРСР.

Колгоспцентрові України запропоновано посилити роботу щодо контрактації свиней, збирання еспортного фонду та розміщення тракторних зобов’язань.