Архів старих газет; Архив старых газет

Кредитна реформа на Україні

Сьогодні Держбанк переходить на нові методи роботи

Реформа спрощує кредитування, економить сили й кошти, підсилює плянову дисципліну, стимулює виконання якісних і кількісних завдань промфінпляну

Держбанк єдиний розрахунковий центр усуспільненого господарства, основний реґулятор народнього господарства, могутня підойма соціялістичної перебудови

Сьогодні перший день кредитної реформи. Закон від 30 січня 1930 р., що цілком змінює методи й форми банківської роботи, починає провадитися в життя.

Перший період кредитної реформи буде найбільшим іспитом для апарату Держбанку й дасть можливість перевірити ступінь його підготованости до сприймання нових соціялістичних метод кредитної діяльности.

Зайва річ доводити, в якій мірі основні положення закону вносять радикальні зміни в усю суть банківського кредиту. Ліквідуючи комерційний кредит і змінюючи його банківським кредитом, даючи кредит безпосередньо тому, хто його потребує – Держбанк одночасно стає невиданим у своєму обсязі розрахунковим центром.

Увесь березень місяць проходив у надзвичайно напруженому готуванні до кредитної реформи. Від сьогоднішнього дня всім госпорганам дається право на кредит на зовсім інших умовах. Усі свої розрахунки вони зобов’язані зосередити в Держбанку, а на Держбанк покладено обов’язок повного розрахункового обслугування всіх госпорганів.

Якщо до цього часу за основну підставу для одержання кредиту був вексель, то з моменту кредитної реформи підставою для одержання кредиту є плян, що відбиває матеріяльні процеси, які виникають у даній госпорганізації. Наявність строго продуманого пляну, що відбиває обсяг діяльности даної госпорганізації, є одна з основних передумов для одержання кредиту. Через це і ступінь підготованости до кредитної реформи визначається ступенем підготованости госпорганів до складання кредитних плянів.

Доводиться, проте, відзначити, що цей перший іспит склали далеко не всі, і низка галузей господарства виявила ще надзвичайно малу плянову дисципліну й зовсім недостатнє засвоєння основних елементів плянової роботи.

Тому перші дні кредитної реформи вже натикаються на низку труднощів, що виникають з недостатнього запроваджування елементів пляну в діяльності низки господарських організацій. Скільки питання кредитної дисципліни по суті є питання плянової дисципліни, то цілком очевидно, що початок кредитної реформи відразу дає можливість перевірити ступінь плянової дисципліни, і на цій ділянці ми вже маємо підстави бити на сполох, відзначаючи низку несприятливих моментів.

Очевидно також, що основною умовою для правильного переведення кредитної реформи є, перш за все, дальше посилення плянових засад в роботі всіх госпорганів, і боротьба за плян мусить тепер стати основним у всій роботі Держбанку.

Не менш складне і питання про правильну організацію технічного обслуговування апарату самого Держбанку. Розрахункові фунції, покладувані на банк, відразу покладають на нього величезну технічну роботу щодо проробки великої кількости рахівничих матеріялів, одержуваних від госпорганів. Очевидно, що й тут Держбанк повинен цю роботу провадити з максимальною чіткістю, бо інакше це визначатиме несвоєчасну видачу коштів госпорганам і утворення низки труднощів для них.

Кредитна реформа, побудована за принципом надання кредиту безпосередньо тому, хто його потрібує, ліквідує всю стару систему проходження кредиту через низку проміжних кілець, наближає кредит до низового кільця і одночасно кредит надається безпосередньо підприємствам.

В цих умовах кредитна реформа є одним з найміцніших знарядь поглиблення госпрозрахунку, стимулює виконання кількісних і якісних показників промфінпляну.

В цьому розумінні кредитна реформа – найміцніший помічник органам управління промисловістю в боротьбі за виконання промфінпляну.

Тут перший період підготовки до кредитної реформи виявив, що директиву партії про поглиблення госпрозрахунків на підприємствах у низці галузей промисловости ще недосить проведено. Ми маємо низку прикладів у республіканській і місцевій промисловості, коли безпосереднє надання кредиту підприємству впирається у відсутність госпрозрахунків на підприємствах та в неможливість негайної реалізації для цих підприємств основних елементів кредитної реформи.

Вже перший період підготовки до кредитної реформи виявляє низку слабких місць як у роботі госпорганів, так і в роботі самого Держбанку.

Останній місяць, використаний для підготовки до кредитної реформи, виявивши ці слабкі місця, ставить руба завдання рішучої боротьби за утворення таких умов, що забезпечили б безперебійне переведення кредитної реформи. На Держбанк у цих умовах покладається виключну відповідальність.

Цілком очевидно, що кредитна реформа створює всі передумови для того, щоб використати Держбанк як виключно міцний апарат, що сиґналізує виконання господарських плянів на окремих ділянках. Безпосередньо стикаючись з усіма галузями народнього господарства, Держбанк щоденно почуває биття пульсу господарського життя й відразу автоматично відзначає відхилення від плянових припущень.

Завдання робітників Держбанку полягає в тім, щоб усі ці величезні коньюнктурні матеріяли, що скупчуються в щоденній роботі, негайно передавати органам, що плянують та реґулюють окремі галузі господарства, і тим самим допомагати в розв’язанні основного завдання – виконання господарських плянів.

Кредитна реформа утворює нечувані передумови для значного поліпшення роботи госпорганів, звільняючи їх від цілком зайвої рахункової роботи й утворюючи умови, за яких Держбанк у великій частині знімає частину роботи з госпорганів.

Принцип обопільного рахункового обслугування в умовах кредитної реформи може значно поширитися. В основному кредитна реформа покладає всю роботу щодо розрахунків на Держбанк, звільняє підприємство від зайвого клопоту і дає йому можливість сконцентрувати всю свою увагу на виконанні госплянів.

Кредитна реформа в умовах досить напруженого фінансового стану, в умовах, коли низка галузей ще не підтяглася до виконання промфінпляну, а в окремих галузях господарства є значні перебої – мусить всебічно допомагати усуванню цих слабких місць у нашій господарській роботі і всякими способами стимулювати боротьбу за виконання промфінпляну.

Починаючи сьогодні роботу на нових засадах апарат Держбанку мусить усвідомити всю відповідальність, що покладається на нього, за забезпечення безперебійного переведення кредитної реформи.

Не підлягає ніякому сумніву, що одна з основних умов, що наперед вирішує безболісне переведення реформи, це – потреба цілковитого сприяння роботі Держбанку. Місцеві органи – і в першу чергу виконкоми – органи, що керують окремими галузями господарства, повинні врахувати ті величезні завдання, що покладаються на Держбанк, і своєю допомогою полегшити роботу апарату банку. Апарат же банку повинен усвідомити весь величезний обсяг завдань, що на нього покладаються, й докласти всіх сил та енерґії, щоб переведення кредитної реформи на Україні було забезпечено. Для апарату Держбанку нема іншого завдання, як виконання кредитної реформи, і ми гадаємо, що той іспит, який Держбанк складатиме в частині переведення кредитної реформи, треба конче скласти, бо кредитна реформа, бувши наслідком наших величезних успіхів у справі збудування соціялістичного господарства, вимагає, щоб і кредитна система в загальній роботі над будуванням соціялістичного господарства посіла належне місце. В цій почесній роботі Державний банк мусить не тільки не плентатися позаду, а й посісти місце в перших лавах тих, що боряться за будування соціялізму.

О. Певзнер.

—————————————————————————————————————————————–
Великий раціоналізаційний захід

(Розмова з заст. голови Ради Народніх Комісарів УСРР і НК РСІ тов. В. П. Затонським)

Володимир Ільїч так визначив ролю й значіння Держбанку:

- «Єдиний, найбільший із найбільших, Державний банк з філіями в кожній волості, при кожній фабриці – це вже 9/10 соціялістичного апарату. Це – загальнодержавне рахівництво, загальнодержавний облік виробництва і розподілу продуктів. Це, так би мовити, щось на зразок кістяка соціялістичного суспільства».

За умов плянового господарства банк, що відмовився від вексельного фетишизму, є найкращий барометр усякого відхилу, всякої фінансової незгоди на будьякій ділянці нашого господарського фронту. Скільки фінансова становище господарських організацій відбивається в банкові, стільки, виходить, банк – є апарат, що постійно висвітлює ступінь виконання пляну.

Як службовий апарат соціялістичного плянування банк в новому етапі своєї роботи здійснюватиме такі завдання: фінансуватиме певні господарські організації відповідно пляну, сиґналізуватиме про відхили їх від пляну, накресленого директивними органами і одночасно буде могутнім засобом у руках пролетарської держави для найшвидчого впливу на господарство, для виправлення помилок, припущених при виконанні пляну.

Заборона товарного кредитування, покладаючи на госпоргани обов’язки зосереджувати в Держбанкові всі свої розрахунки, конче ліквідує те, що – як указував Ленін – «Капиталистически уродует этот великолепный аппарат» й розчищає шлях для дальшого зміцнення плянової дисципліни в нашому народньому господарстві, одночасно розв’язуючи й інші важливі питання радянського господарства.

Перехід до нових метод кредитування є не тільки сміливий раціоналізаторський захід, але й новий доказ дальшого зростання та розвитку соціялістичного господарства. Тільки наші велетенські успіхи визначили можливість такої корінної перебудови кредитного апарату, що дає нам значну економію сил та коштів, а головне – є значним кроком до справжньо-соціялістиічної методи господарського реґулювання.

Звичайно, широкі права, що їх зараз одержує Держбанк, покладають на нього ще більшу аніж досі відповідальність, потрібують ще більшої гнучкости та чіткости в роботі.

Але треба сказати, що особливо на Україні саме Держбанк за останні роки провів дуже велику та корисну раціоналізаторську роботу. Я можу поставити українську контору Держбанку на перше місце серед тих, на жаль не багатьох, організацій та установ, що не чекаючи директив РСІ, провадили далекосяжні спроби ґрунтовної соціялістичної реорганізації як метод, так і змісту своєї роботи (а не лишень канцелярії).

От через що можна бути певним, що Держбанк зможе впоратись з своїми новими, надзвичайно поширеними функціями.

У всякому разі НК РСІ УСРР, що його пропозиції кредитної реформи зараз санкціоновані Союзним урядом, візьме реалізацію їх під догляд і допоможе як Держбанкові, так і тим, кого він кредитує, перевести цю реорганізацію якнайшвидче і якнайкорисніше для соціялістичного будівництва.