Архів старих газет; Архив старых газет

Реформісти намагаються зірвати єдиний фронт робітників

Робітники мужньо приймають виклик підприємців

БЕРЛІН, 31. Спілка підприємців гірничої промисловости північно-західнього промислового району Німеччини прийняла ухвалене арбітражною комісією рішення, що передбачає для 230 тис. гірників зменшити зарплату пересічно на 10% та встановити 57-годинний робочий тиждень. Зменшення зарплати становить для кожного робітника 286 марок (140 карб. на рік).

Реформістські, христіянські і гіршдункерівські профспілки формально відкинули рішення арбітражу, але спокійно чекають на постанову про обов’язковість цього рішення, яке дасть їм «об’єктивну» підставу відмовитись від боротьби.

Конференція профбюрократів спілки металістів обмежилась тим, що доручила своїм лідерам домогтися в міністерстві праці невизнання арбітражного рішення за обов’язкове. Однак, конференція жодного слова не сказала про те, що робити на випадок, коли рішення визнають за обов’язкове.

Революційна профспілка безупинно розгортає роботу щодо мобілізації робітничих мас, як гірників, так і металістів, готуючись до страйку, на випадок, коли арбітражне рішення набере чинності.

БЕРЛІН, 1. В Золінґені 7.000 металістів листовно заявили про готовість боротися під керівництвом профспілкової опозиції. Металісти підтверджують своє довір’я опозиційному правлінню місцевої спілки металістів, виключеному реформістськими бюрократами.

Робітнича молодь берлінських великих заводів «Берґман унд Фльор» і одного заводу «Загальної електричної Компанії» колективно пристала до революційної профопозиції.

БЕРЛІН, 2. Орган компартії «Рур Еке», що виходить в Есені, сповіщає, що пруське міністерство Внусправ, на чолі з соціял-демократами доручило всім нач. поліції провести шпигунів до компартії і підкупити урядових осіб партії, з тим, щоб використати їх як шпигунів. В ряді міст Руру уповноважені політичної поліції пропонували значні суми урядовим особам компартії, щоб схилити їх і взяти на себе ролю шпигунів. Ці спроби зазнали поразки.

***
БЕРЛІН, 2. 31-го травня 13 тисяч робітників (94% всього числа робітників, що працюють на підприємствах Мансфельдського концерну), відкинувши умову про 15% зниження заробітньої плати оголосили страйк згідно з постановою конференції революційної профопозиції. Першого червня пікети разом з загонами пролетарської самооборони, почали знімати робітників. Домені печі загашені. Всупереч вимогам реформістської профбюрократії, припинено всілякі потрібні технічні роботи.

У центральному пункті Мансфельдського району – Гетштедті пощастило утримати штрейкбрехерів від роботи. На всіх заводах у Гетштедті працюють не більше як 60 штрейкбрехерів. В окремих цехах працюють тільки по 4-6 чол. Більшість штрейкбрехерів – члени фашистського «Сталевого шолому». Робітники мідяно-обробного заводу ухвалили приєднатися до страйку. У Гетштедті на конференції делеґаток обговорювали конкретні заходи для співробітничання жінок у проведенні страйків. Робітники Гетштедту бурхливо вітали делеґаток, що прибули на вагоновозах з інших місць району.

В іншому місці Мансфельдського району – в Ейслебені застрайкували всі заводи. В суботу на цих великих заводах відбулися під керівництвом профопозиції збори, на яких одноголосно ухвалено розпочати страйки. Обрано страйком і організовано загін пролетарської самооборони та утворено пікети. В цілому Мансфельдському районі до загонів пролетарської самообонони влилось уже багато сотен робітників. Реформісти всіляко намагаються організувати саботаж скликаних на сьогодні зборів революційної профопозиції.

***
БЕРЛІН, 2. Страйкові пікети у Мансфельдському районі не допустили штрейкбрехерів до роботи на всіх шахтах і заводах.

В той же час реформісти скликають закриті збори членів профспілок, намагаючись, як звичайно, ввігнати клин між організованими і неорганізованими робітниками. Проте, на всіх цих зборах робітники підтримують представників революційної профопозиції.

——————————————————————————————————————————————
Радянська нота урядові Польщі з приводу Варшавського замаху

МОСКВА, 1. З доручення союзного уряду 31 травня повпред СРСР в Польщі тов. Антонов-Овсієнко передав польському урядові нову ноту в справі про викриття 26 квітня замаху на висадження будинку повпредства СРРС у Варшаві.

***
Ред. Уряд СРСР звернувся з нотою до уряду польської республіки з приводу викритої 26 квітня спроби вчинити замах на радянське повпредство у Варшаві. Уряд полковника Славека посів щодо цього обурливого факту надзвичайно чудну позицію. Передавши справу судовій владі, польський уряд спокійно й байдуже поставився до того, що минав тиждень за тижнем, а слідство жодних результатів не давало та й досі не дає. Так само спокійно й байдуже польський уряд спостерігав непристойну свистопляску, організовану органами, що близько до нього стоять, органами, які намагалися довести, що загалом не було ніякого замаху, що набій зовсім не був набоєм, що заряжено його було мало не опилками і що загалом вся ця історія організована самим радянським повпредством. Непристойність такої поганої брехні з приводу найсерйознішого і тяжкого інциденту, що загрожував в разі успіху замаху, успіху, що його запобіг не польський уряд, а випадкова людина, двірник, найтяжчими наслідками, кидається у вічі кожній нормальній людині. Польський уряд спокійно дивиться на це щодня збільшуване ганебне явище і гадає, що в цьому й полягають нормальні політичні взаємини з Радянським Союзом. Радянська суспільність сподівається, що нота уряду СРСР примусить уряд полковника Славека вийти з цього стану спокійного й байдужого спостерігання та поглиблювання найтяжчого інциденту.