Архів старих газет; Архив старых газет

Відозва ЦК МОПР України

День 1-го серпня – 16 роковини імперіялістичної війни.

Ці роковини нагадують той історичний день, коли зрада керівників ІІ Інтернаціоналу віддала мільйони робітників і селян на жертву нечуваної доти кривавої бійні, яку почали банкіри, промисловці та поміщики.

1-ше серпня – спогади про ті незабутні дні, коли десять мільйонів забитих, двадцять мільйонів поранених – з них понад 40% припадало на молодь – усі вони віддали життя й здоров’я, щоб забезпечити інтереси розбійників капіталістів у цій грабіжницькій війні.

Не встиг просохнути атрамент, якими скріплялося грабіжницький Версальський «мир» між капіталістичними акулами, як почалося дальше готування міжнароднього капіталу для нової, ще руйнівнішої кривавої бійні.

Переживши після світової війни смугу часткової й відносної стабілізації, просякнутої зовнішніми й внутрішніми суперечностями, капіталізм тепер вступив у смугу гострої промислової й сільсько-господарської кризи. Банкрутство, масове закриття підприємств, 20 мільйонів безробітних, перехід значної частини тих підприємств, що працюють, на неповний робітний тиждень – ось теперішнє становище капіталізму. Запекла боротьба між собою двох найбільших імперіялістичних хижаків ПАСШ і Англії, зростання суперечностей між Англією й Францією, Францією й Італією, Німеччиною й Францією тощо – все це є міцний ґрунт, на якому спалахне майбутня світова бійня.

Вістря своїх воєнних готувань міжнародній імперіялізм спрямовує насамперед проти бази міжнароднього революційного руху – СРСР, який протиставить капіталістичній системі господарства систему соціялістичного будівництва, що проходить в умовах бурхливого зростання й піднесення.

Нечуваний білий терор проти компартій, робітничих і трудящих селянських мас, що відбувається в Европі, Америці, колоніях і напівколоніях, являє собою один із засобів світового капіталу готування до війни.

ПАСШ, Німеччина, Франція, Італія, Польща, Румунія, Хіна, Індія, Індохіна – скрізь лютує найжорстокіший терор, який відбувається за рішучої підтримки соціял-фашистських партій з ІІ Інтернаціоналу. Румунські бояри відновили середньовічні часи інквізиції; в убивствах, тортурах, знущаннях над комуністами робітниками й селянами вони досягли виключної винахідливості. Особливо лютують вони в пригнобленій Бесарабії, яку захопили як розбійники, – в країні, де трудящі маси люто ненавидять їх.

У Польщі кинено до в’язниць майже всіх депутатів-комуністів, а також депутатів Білоруської Громади й Українського Сельробу. Про неймовірне нахабство польського фашизму свідчить варварський присуд на страту, що його ухвалено для 3-х комсомольців – Гірша, Проппера та Югенда за поширення революційних листівок напередодні міжнароднього дня боротьби з безробіттям.

Уряд Мусоліні кидає в могільні застінки на безлюдні острови італійських комуністів і революціонерів, намагаючись фізичним винищуванням придушити зростання революції в Італії.

У Франції вже третій рік сидить у в’язниці засуджений на 5 років за антимілітаристські виступи Андре Марті.

Цифри 1929 року про білий терор у капіталістичних країнах і колоніях кажуть за те, що забито 140.000 революціонерів, поранено 65.000, страчено за вироками суду 15.000 і на 1-ше січня в тюрмах буржуазії було ув’язнено 62. 500 політ-в’язнів.

Буржуазія все частіше вдається до вбивств революційних борців. У польських в’язницях померли «наглою смертю» товариші Ляпон, Сорока, Кеніґсберґ і багато інших. У Юго-Славії «при спробі втекти» жандарі вбили члена ЦК компартії Дяковича й до 150 інших товаришів. Кілька день тому вчинено зухвалий акт порушення прав, навіть на погляд буржуазної «демократії»: лівих депутатів фінського сойму вислали силоміць до СРСР. Усе це роблять капіталісти в щільному союзі з соціял-фашистами своїх країн.

Тисячі розстріляних, повішених і ув’язнених у буржуазних катівнях борців у колоніях і напівколоніях доповнюють жахливу картину білого терору. У цей відповідальний момент вирішальних клясових боїв, коли пролетаріят під керівництвом компартії відповідає контр-наступом на атаки капіталістів, – опортуністи всіх кольорів як праві, так і «ліві», повигонені з лав Комінтерну, не знаходять нічого кращого, як підривати, гальмувати героїчну боротьбу міжнароднього пролетаріяту й цим допомагати всебічно буржуазії. Вони фактично стали спільниками ІІ-го Інтернаціоналу й недалекий той час, коли вони в нього увілльються.

У день 16-тиріччя імперіялістичної бійні робітники й трудящі СРСР, надсилаючи палкий привіт робітничій клясі й трудящим всього світу, що ведуть уперту боротьбу проти міжнароднього капіталу і його соціал-фашистських спільників – ані на хвилину не забувають про небезпеку війни. Викриття імперіялістичних махінацій проти Радянської країни, підтримка Радянського Союзу в його боротьбі за мир, боротьба проти нападу світового імперіялізму на СРСР, зміцнення обороноздатности Радянського Союзу – ось гасла, навколо яких гуртуються трудящі всього світу й трудящі країни диктатури пролетаріяту.

Боротьба за виконання п’ятирічки за 4 роки на всіх ділянках соціялістичного будівництва на підставі широко розгорнутого соціялістичного змагання, ударництва, критики, самокритики й повсякденної самоперевірки якости роботи – ось бойові гасла трудящих Радянського Союзу.

За ліквідацію глитая як кляси на основі суцільної колективізації – ось куди йде бідняцько-середняцька маса в спілці з пролетаріято за ленінським керівництвом комуністичної партії, що творить величезну соціялістичну перебудову в сільському господарстві.

За послідовну ленінську політику в національному питанні.

За загальне обов’язкове навчання, за культурну революцію в Радянському Союзі.

За міжнародню солідарність пролетаріяту – під бойові прапори Комінтерну в антимілітаристський день 1-го серпня.

Хай лізуть із шкіри геть ватажки соціял-фашизму Кавтські, Вандервельди, Криспіни, Блюми й інші, допомагаючи імперіялістам у готуванні до нової грабіжницької війни; ми будемо зміцнювати через їхні голови єдиний фронт пролетаріяту знизу.

Робітнича кляса Радянського Союзу в спілці з бідняцькими й середняцькими масами своїм могутнім соціялістичним будівництвом дасть імперіялістам належну відповідь.

Пролетарі всіх країн у день 1-го серпня з’єднаними демонстраціями дадуть відповідь на махінації міжнароднього імперіялізму.

Геть білий терор.

Геть капіталістичних хижаків і їх спільників – соціял-фашистів з ІІ-го Інтернаціоналу.

Довічна пам’ять міжнароднім революціонерам, загинулим за справу робітничої кляси.

Палкий привіт в’язням капіталу.

Хай живе міжнародня пролетарська солідарність у боротьбі проти бійні, що насувається.

На оборону Радянського Союзу – соціялістичної батьківщини трудящих цілого світу.

Хай живуть робітники й селяни Західньої України, Білоруси, Бесарабії, які ведуть героїчну боротьбу з своїми капіталістичними й соціял-фашистськими катами.

Хай живе штаб світового революційного руху – ІІІ-й Комуністичний Інтернаціонал.

Хай живе світова пролетарська революція!

ЦК МОПР УКРАЇНИ