Архів старих газет; Архив старых газет

Схвалені сесіями ЦВК Союзу РСР і ВУЦВК єдиний фінансовий плян і єдиний державний бюджет Союзу і УСРР відбивають величезні досягнення соціялістичного будівництва в нашій країні.

Зростання фінансового пляну і державного бюджету, зміцнення фінансового господарства СРСР з усією яскравістю виявляють як зросла господарська міць країни, народній прибуток і матеріяльно-побутовий стан робітничої кляси і широких трудящих мас. На тлі економічної кризи капіталістичного світу, сили фінансових крахів, що супроводжуються величезним зубожінням трудящих, – сила нашої фінансової моці змальовується особливо яскраво.

Невпинне зростання народнього прибутку, єдиного фінансового пляну, державного бюджету, капіталовкладень у промисловість, у сільське господарство, витрат на культурно-соціяльні призначення і скорочення непродукційних, адміністративних видатків – такі ті принципи, що їх покладено в основу нашого фінансового господарювання. На цій основі побудовано і фінансову програму на 1932 рік, фінансову програму, що є складовою і невід’ємною частиною цілого народньо-господарського пляну останнього року п’ятирічки за чотири роки. Реалізації головного завдання, що її перед собою поставила робітнича кляса під керівництвом партії, а саме – виконання п’ятирічки за чотири роки – підпорядковано і фінансову програму поточного господарчого року.

Фінансова програма наступного року побудована так: державний бюджет зростає порівнюючи з минулим роком на 34.1% або на 6.975 млн. крб. На початку п’ятирічки саме цій цифрі дорівнювався цілий державний бюджет. Увесь бюджет складається з 27.541.966 тисяч крб. З цієї суми понад 20 млрд. передбачено витратити на народнє господарство, майже півтора млрд. на народню освіту. Набагато зростають капіталовкладення в соціялістичну промисловість: 1931 р. – 8.200, 1932 р.- 10.700 млн. крб., в сільське господарство, соцсектор: 1931 р.- 3.600 млн. крб., 1932 р.- 4.360 млн. крб. в транспорт: 1931 р. -2.720 млн. крб., 1932 – 3.330 млн. крб.

Разом з союзним бюджетом зростає й бюджет республік. Зокрема бюджет України проти минулого року зростає на 23.5%, єдиний фінансовий плян на 37.4%. Видатки на народнє господарство і соціяльно-культурні заходи складають 90 % усього республіканського бюджету, у тім числі приріст на культурні видатки на цей рік становить 50.3% до минулого року.

Зрозуміло, що виконання цілої програми народнього господарства в четвертому році п’ятирічки цілком залежить од того, наскільки буде виконано єдиний фінансовий плян і Союзу, і окремих республік (України зокрема), а це одразу ж ставить питання і про видаткову і про прибуткову частини бюджету, про джерела, що забезпечують нам реалізацію тієї будівничої програми, що її ми поставили. Досить проаналізувати складові елементи … стало ясно, якими саме засобами повинні ми забезпечити виконання бюджету. З 27.429 млн. крб. прибуткової частини бюджету 21.762,9 млн. припадає на нагромадження і податки усуспільненого сектору народнього господарства і 4.890 млн. – це кошти, що їх повинно мобілізувати в населення, в тім числі на обов’язкові платежі припадає лише яких 1.400 млн. крб. Решта – залучення добровільних вкладів з нагромаджень самого населення, позики, ощадкаси. Зрозуміло, що виконання державного бюджету на 1932 рік по прибутках вимагає відповідної боротьби і перебудови не тільки фінансових органів, а й покладає чимало обов’язків на всі партійні, радянські і господарські організації.

Хоч єдиний державний бюджет Союзу РСР на 1931 рік у цілому виконано з перевищенням, ми все ж маємо ряд прогалин у виконанні окремих статтів, особливо щодо нагромадження самої промисловости. Оскільки наступного року ці нагромадження за пляном повинні бути ще більші як цього року, перед господарниками з усяєю яскравістю постає завдання запровадження однієї з вказівок т. Сталіна – безумовне і цілковите виконання завдань щодо зниження собівартости, щодо нагромадження власних коштів, чітке запровадження госпрозрахунку, договорної дисципліни. Невиконання цього може загрожувати тому чи тому об’єктові нашого будівництва, може призвести до скорочення будівничої програми. Цього допустити ніяк не можна.

Друге завдання, що випливає з схвалених союзного і республіканського бюджету – це широке розгортання роботи по мобілізації коштів самого населення, що його нагромадження зросли, разом із зростанням матеріального добробуту на базі наших господарських досягнень, досягнень індустріялізації країни і соцперебудови села. Минулого року ми мали на цій ділянці чималі успіхи. Але досвід передових районів показує, що за умов широкого розгортання масової роботи ці успіхи можна подесятирити. І навпаки, якщо піддатись на самоплив, заспокоївшись на успіхах то ці успіхи можуть знизитись.

Третє завдання полягає в тому, щоб в світлі тих вказівок, що їх дали партія і уряд, домогтися зростання швидкости товарообігу, грошового обігу.

І зрештою, четверте завдання полягає в тому, що видаткову частину бюджету треба здійснювати з максимальною економією, щоб усі видатки робити якнайдоцільніше і зрозуміло в межах встановлених державним бюджетом, схваленим сесіями.

Фінансова програма поточного року не може не притягти до себе уваги усіх партійних, радянських і господарських організацій. Коли боротьба за фінансовий плян стане справою усіх партійних і радянських організацій і під їхнім керівництвом справою мільйонів трудящих мас, тоді його успішне здійснення буде безперечно забезпечено. А це визначає, що пляни соціялістичного будівництва, пляни капіталовкладень у промисловість, в сільське господарство в розмірах, що забезпечують нам виконання п’ятирічки … здійснені.