Архів старих газет; Архив старых газет

Фінляндія - буржуазна країна. В своїх старих межах вона займала територію в 388.279 кв. км. з населенням 3.834 тис. чол. По території Фінляндія в 57 раз менша від Радянського Союзу, а по чисельності населення вона дорівнює одному Ленінграду.

Озброєні сили Фінляндії складаються з регулярної армії, територіальних формувань, військово-фашистських організаціій і прикордонної охорони.

Армія мирного часу мала чисельний склад в 29.400 чол. і складалась з усіх родів сучасних військ. Більша половина цієї армії в мирний час перебувала на Карельському перешийку біля радянсько-фінляндського кордону (між Ладожським озером і Фінською затокою), що проходив лише за 32 кілометри від Ленінграда.

Всі покликані на дійсну військову службу, на підставі поліцейських даних, розподілялись на три категорії: «цілком надійні», «надійні» і «ненадійні». «Ненадійні» в армії перебували під посиленим наглядом офіцерів і до командних посад не допускались. Політичними правами солдати фінляндської армії не користувались, вони не могли обирати і бути обраними до парламенту - сейму. В казармах посилено проводилась політична обробка солдата в дусі ненависті і ворожнечі до радянського народу.

Армія мирного часу складалась з 9 піхотних полків, зведених в 3 піхотні дивізії, 2 кавалерійських полків у складі однієї кавбригади, 3 окремих самокатних батальйонів, 3 легких і 1 важкого артилерійського полку, 1 артилерійського полку протиповітряної оборони, 3 полків і 2 окремих дивізіонів берегової артилерії, 1 танкової роти. На озброєнні сухопутних частин було 1.500 кулеметів, 112 легких і 50 важких гармат. В основному армія озброєна зразками зброї царської російської армії.

Повітряні сили Фінляндії мізерні. В строю лише 100 літаків (з резервами коло 200). Авіація зведена в 2 ескадрильї (одна сухопутна і одна морська) по 4 загони в кожній. Крім того, є один сухопутний і два морських окремих авіазагони. Майже всі літаки іноземного походження - з Чехословаччини, Англії та інших країн. Аеродромів Фінляндія має багато, в багато разів більше, ніж їх потребує наявна авіація, а велика кількість озер дає можливість ширше використовувати гідролітаки. Льотні кадри готуються у військовій авіашколі.

Морський військовий флот становлять 2 броненосці берегової оборони, 4 підводних човни, 4 торпедних катери, 1 учбове судно і кілька сторожових суден. Такий маленький морський флот Фінляндії не може обслужити охорону своїх морських берегів, протяжністю коло 1.500 кілометрів.

У доповнення до кадрової армії, яка недосить «надійна» для захисту інтересів буржуазії, в Фінляндії існує військово-фашистська організація - шюцкор або охоронна гвардія (названа робітниками за терор і звірство при подавленні революції в 1918 році «гвардією м'ясників»). Законом 1927 року шюцкор визнано складовою частиною озброєних сил країни. Основні кадри шюцкора становлять буржуазні елементи міста і куркульська верхівка села. Шюцкор перебуває на державному бюджеті, він добре озброєний і має в своєму складі, крім піхоти, артилерію і кавалерію. Загальна чисельність організації шюцкора коло 100 тис. чоловік добровольців - білогвардійців. Загони шюцкора в мирний час несли жандармську службу. Крім шюцкорівської організації у Фінляндії існує жіноча військово-фашистська організація «Лотта-Сверд» чисельністю коло 50 тис. чоловік, покликана виконувати у воєнний час санітарну і постачальницьку службу.

Для сприяння повітряним силам у Фінляндії є цивільна організація «Союз повітряної оборони». Школа цього союзу щороку випускає 40 льотчиків для цивільної авіації.

У воєнний час Фінляндія з великим напруженням може виставити армію в 537 тис. чоловік (14 проц. від усього населення). Підготовлених до військової справи в резерві налічується коло 300 тис. чоловік.

Військова промисловість Фінляндії повністю задовольняє потреби армії мирного часу, але потреб армії воєнного часу задовольнити повністю не може. В країні є 1 пороховий, 3 патронних і один збройовий завод, авіаційний завод з продуктивністю до 40 літаків на рік і кілька військових майстерень.

В 1935 році при військовому міністерстві створено мобілізаційний відділ, що веде підготовку до мобілізації невійськової промисловості і господарства всієї країни.

Фінляндія не забезпечена військовою сировиною. Вугілля, нафти, бавовни - немає. Залізної руди недосить. Сільське господарство ледве покриває потреби в ячмені і картоплі, а жита невистачає процентів на 20.

Будівництвом озброєних сил і підготовкою країни до війни проти СРСР з 1920 року керувала Англія. До Фінляндії щороку прибували англійські інструктори і інспектори для перевірки фінляндської армії і керівництва підготовкою до війни. Під керівництвом головнокомандуючого сухопутною армією Англії генерала Керке Карельський перешийок заковано в залізо і бетон. Вищий командний склад фінляндської армії підготовлювався в Англії.

Шалена підготовка до війни викликала ріст військових витрат. Військовий бюджет країни становив в 1933 році 563 млн. фінських марок, в 1937 році - 865 млн., в 1938 році - 1049 млн., в 1939 році військові витрати перевищили 2 міліарди марок.

Буржуазний уряд Фінляндії на догоду капіталістам Англії і Франції 26 листопада 1939 року почав злочинну війну проти СРСР. Народ Фінляндії проти цієї війни, він не хоче жертвувати своїм життям за провокаторів війни. Народ Фінляндії знає, що єдиний шлях забезпечення і зміцнення самостійності своєї країни полягає в дружньому співробітництві з народами могутнього Радянського Союзу.

Під керівництвом комуністичної партії Фінляндії фінський народ з новими великими силами піднявся на боротьбу проти гніту поміщиків і капіталістів.

Народний уряд Фінляндської Демократичної Республіки, який утворився 1 грудня 1939 року, організовує свою Народну армію. Сформований перший корпус Народної армії Фінляндії успішно діє спільно з частинами Робітничо-Селянської Червоної Армії. Білофінські війська змушені були з великими втратами відступити від кордонів Радянського Союзу. Сильні морози, що раптово наступили, значно полегшили становище фінських військ, але, не зважаючи на це, останні не зуміли серйозно використати сприятливу обстановку.

В 1918 році народ Фінляндії зазнав поразки тому, що робітничий клас країни не мав тоді комуністичної партії - керівника революційної боротьби робітничого класу, - не мав змоги дістати допомогу від нашого великого радянського народу, бо радянська держава в ті дні була ще занадто слабою. Зрадництво ж соціал-демократії і реформістських профспілок посилило буржуазію, яка до того одержала велику воєнну допомогу від імперіалістичних держав.

Тепер народ Фінляндії переможе!

Переможе тому, що він має комуністичну партію, партію, яка протягом більш двадцяти років веде наполегливу боротьбу за економічні і політичні інтереси робітників і навчилась зважати в своїй політиці на інтереси селянства і інтелігенції. Під невпинними переслідуваннями вона загартувалась, набрала бойового досвіду, навчилась більшовицького мистецтва перемагати.

Народ Фінляндії переможе тому, що йому подає допомогу Радянський Союз - країна перемігшого соціалізму.