Робітниче-селянський університет у Харкові
Підготовча комісія при Раді Народніх Комісарів УСРР пророблює нині питання про утворення в Харкові вечірнього робітниче-селянського Університету. Організація цього Університету має на меті цілковито та систематично задоволити потреби широких мас трудящих в галузі соціяльно-економічних та природньо-біологічних знань. Робітниче-селянський університет має дати слухачам низку систематичних лекцій-нарисів наукового та практичного знання, об'єднаних одним загальним світоглядом. Слухачам робітниче-селянського університету можуть бути всі трудящі республіки, віком від 16 років. Кожний одвідувач університету слухатиме лише те, що його цікавить. Одвідування лекцій в Університеті не накладає ніяких прав та не дає ніяких привілегій.
Спочатку робітниче-селянський університет матиме два факультети - соціяльно-економічний, та природниче-біологічний. На першому факультеті читатиметься такі предмети: історичний матеріялізм, політичну економію, економічну географію, нову історію Заходу, історію Росії, історію України, ленінізм і історію партії, на другому - світоутворення, фізику, хемію, біологію, фізіологію, фізіологічну хемію, загальну гігієну, професійну гігієну і соціяльну гігієну. Крім того, окремим циклом лекцій буде проведено курс профілактичної та клінічної медицини і анатомії. Надалі передбачається організувати факультети технічний та с.-господарський.
До загальних завдань робітниче-селянського університету входить, крім лекцій, також видання серії науково-популярних брошур та нарисів по окремих галузях знання. Загальною діяльністю університету має керувати рада, що її склад визначається окремою постановою Ради Народніх Комісарів. Безпосередньо роботою відає правління університету.
За проектом університет матиме спеціяльний будинок з відповідним устаткуванням.
Безгосподарність на Мереф'янській Гуті
Регулярно, на кожному засіданні, Президія Окрвиконкому слухає доклади про роботу окремих підприємств Окрвідділу місцевих підприємств. Вчорашнє засідання Президії Окрвиконкому було присвячено обговоренню доклада про роботу Мереф'янської Гути за 1925-26 рік.
Як виявилось, за звітний період Мереф'янська Гута мала багато хиб і безгосподарности в своїй роботі. Завод виробив 408.333 пуди ріжного шкла. Виробництво збільшилось на 62,2%. Здається, все гаразд. Але виявляється, що за той же час зарплата збільшилась вдвічі, а накладні видатки аж на 106%. І це сталося тоді, коли гуту частково було механізовано. В наслідок безгосподарности велика мереф'янська гута дала прибутку лише 12.712 карб.
Так само не гаразд було і з капітальними роботами: їх провадили без плану і на ці роботи поза кошторисом витрачено 73 тисячі карб. Навіть, не зважаючи на заборону ХОВМП, перевитрачено ще 30.000 карб. Фінансовий стан заводу, що був тяжким у 24-25 році, а на 25-26 рік ще погіршав. Гута дає остільки мало прибутку, що наближається до нерентабельного підприємства.
Зважаючи це, Президія Окрвиконкому визнала роботу Гути незадовольняючою й ухвалила всі матеріяли передати до прокуратури, щоб вона розслідувала цю справу й винних у безгосподарности притягла до відповідальности.
Поширення заводу „Світло Шахтаря"
Завод «Світло Шахтаря» відограє, як відомо значну ролю в справі постачання Донбасу механічним приладдям. Незадовольняючий стан механічного цеху заводу, зношеність його устатковання, погане помешкання було причиною того, що заводоуправління почало його капітально переустатковувати. В 1926 році на території, додатково даної заводові, почато будувати механічний цех. Тепер цех вже майже закінчено. Відкриття цеху намічено зробити 17-го липня. Новий механічний цех буде обладновано мостовим крантом і до нього буде проведено під'їздну залізницю з станції Баварія.
Разом з тим побудовано новий модельний цех. Він, очевидно, почне працювати лише з нового операційного року. На далі намічено побудувати новий ливарний цех, що даватиме продукції - 30 тис. пуд. чавуна проти теперішніх 7 тис. пудів. Крім цього намічено поширити котельний та ковальський цехи. Для ковальського цеху недавно прибув новий великий паровий молот, а для котельного - спеціяльні вальці.
► 1.200 крб. на культроботу у військовій частині. Президія Міськради асигнувала 1.200 карб. для Н-ського підшефного полка на культосвітню роботу.
► Заходи до поліпшення роботи почти. Щоб поліпшити роботу почти і зокрема виявити всі хиби приставки кореспонденції в м. Харкові, Окрконтора звертається до клієнтури з проханням повідомляти про ненормальності такого роду: пізнє одержання кореспонденції, одержання її у зіпсованому вигляді, неправильне стягання плати за приставку, нерегулярне одержання газет то-що. У повідомленнях клієнти повинні обов'язково зазначати дату, коли саме та який трапився випадок, чи немає він систематичного характеру та докладну адресу. Повідомлення не оплачується почтовим збором. Їх можна кидати до всіх почтових скриньок міста.
► Зменшення театрального податку для Центр. Профсада. Президія Окрвиконкому ухвалила зменшити театральний податок на вистави в Центральному профсоюзному саду до 5% з вартости вхідного квитка.
► За небажання вчити українську мову. Окркомісія украйнізації ухвалила зняти з роботи двох службовців Гумотресту і 3-х Ново-Іванівської цукроварні.
► Щоб відзначити заслуги померлого інженера Войткевича президія Міськради ухвалила видати його родині трьохмісячний оклад плати і дати в новому будинку кватирю з 3-х кімнат. Комунальній секції доручено обговорити питання про назву Клочковського спуску ім. Войткевича.
Червоний суд
У Найвищому суді УСРР
Сільські гвалтовники
Виїздна сесія Одеського окрсуду розглянула справу 9 хуліганів-гвалтовників, що в серпні 1925 року згвалтували наймичку Ткаченкову. Обставини справи такі:
Ткаченкова ввечері гуляла з місцевими хлопцями. Проводити її до дому після гулянки взявся хлопець Третяк. Вони й пішли вдвох на другий кінець села.
По дорозі вони зустріли компанію з восьми хлопців. Трятяк підійшов до них і запропонував їм «на швидку» використати дівчину. Заперечень не було. Один хлопець з нової компанії - Птащенко накинув на голову Ткаченковій бурку, хлопці повалили її на землю і потягли в недобудовану хату.
Там, по черзі, хулігани її згвалтували. Потім, крадькома, вийшли з хати і залишили дівчину непритомною.
Коли вона очунялася і прийшла до дому, росповіла хазяїнові про подію і разом з ним пішла до сільради заявити про насильство. В сільраді вона росповіла хто брав участь в насильстві. Гвалтовників притягнено до відповідальности.
За час слідства гвалтовники намагалися покінчити справу «мировою». Вони пропонували дівчині гроші та обіцяли видати заміж, щоб тільки вона не порушувала справи. І справді, вони видали її заміж за одного бідняка, що прожив з нею півтора місяці, забрав гроші в неї, а потім зник. Через деякий час наймичка Ткаченкова вмерла від тяжкої хвороби. Але справу не було припинено. Один з наймитів надіслав листа до союзу Робземліс, де виклав усі обставини справи. В наслідок цього листа всіх обвинувачених посадили на лаву підсудних.
Окрсуд засудив головного керовника насильства Птащенка на десять років позбавлення волі з суворою ізоляцією, а решту обвинувачених на ріжні строки від 3 до 8 років.
Найвищий суд УСРР присуд затвердив.
В Окрсуді
Справа про пожежу на Канатці
На вечірньому засіданні 14-го травня тревав далі допит свідків. Перед судом пройшло кілька нових свідків, що їхні свідчення дали мало нового матеріялу.
Один із свідків Боровий, машиніст парової машини, заявив, що ключ від машини він випадково забрав із собою, бо був тоді вільний від роботи.
Зупиняють увагу свідчення майстра джуто-прядильного цеху, де трапилась пожежа - Мокровусова. Він вказує на якусь дивну затримку в зупинці машин після тривоги. Чи по інерції, чи з якоїсь іншої причини, але машини рухалися ще після тривоги, і таким чином розносили іскри по цеху.
Оборона намагається всіма засобами виявити, чи не могла виникнути пожежа від руки якогось злочинця.
Все ранкове засідання в неділю 15-го травня зайняв допит свідка директора заводу Бурцева. Бурцев, колишній заводський чорнороб, комуніст, керує заводом з 1923 року. Його свідчення дуже цікаві. І не дарма як обвинувачення, так і оборона звертали на цього свідка найбільше уваги.
Свідчення т. Бурцева
Бурцев характеризує стан пожежної охорони на заводі, як виключно сприятливий.
- На жодному підприємстві, - каже він, - не налагоджено так добре пожежної охорони. На «Канатці» це має особливе значіння, бо пожежі, завдяки характеру виробництва, там звичайне явище. За три роки його керування заводом, було 100 дрібних пожеж та 200 тривог. Через те, пожежна охорона заводу набирає особливої уваги. І справді, пожежне устаткування там на належній височині.
В день пожежі пожежна команда, як і завжди, була на своєму місці. Коли Бурцев прибув на місце пожежі через півтори-дві хвилини після тривоги, пожежна команда була вже там напоготові. Вже було прокладено навіть лінію для накачування води.
На думку цього свідка, відсутність ключа від парової машини не затримала гашення пожежі.
- Від чого могла виникнути пожежа? З таким питанням в ріжноманітних формах, зверталися до свідка Бурцева і суд і сторони.
- Не знаю! - була одна відповідь. Вже п'ять місяців над цим думаю і ні на якій версії зупинитись не можу.
Версія, що пожежа роспочалася від рури, на думку свідка, досить хитка. Він стверджує, що робив досвіди в цій справі, зокрема, вимірював температуру рури і виявив, що вона не перевищувала 140о себ-то такої температури, колизапалювання матеріялів неможливе.
- Скільки часу треба для того, щоб запалилась дошка, що лежала біля рури?
- Наші техніки точно зазначити не можуть - від тижня і до кількох літ…
- Чи можливо, щоб робітники палили цигарки на виробництві?
- Ні, неможливо, робітництво надто дисципліноване в цьому відношенні!
Свідок Бурцев також зупиняється на питанні про виробничий порох по цехах. Він каже, що порох у них на фабриці - це неминуче лихо. Що-дня прибирають порох біля варстатів з метою охорони праці, а не з протипожежною метою, бо вже одної години праці варстатів досить для того, щоб накопичився порох, найкращий вогнепровідний матеріял.
Прокурор допитує свідка в справі ремонту. За ремонтом повинен стежити головний інженер. Але, як свідчить т. Бурцев, на фабриці що-дня працювало 120 ремонтних робітників, себ-то провадилося біля 100 ремонтів. Ремонти були дрібні і головний інженер не міг стежити за ними. Це входило в обов'язок начальників цехів. Навіть, сам директор заводу дав наказ, щоб головного інженера Фролова не обтяжували дрібним ремонтом.
За ініціятивою прокурора оголошується справка юридичного бюра ВРНГ. За цією справкою, відповідальність за ремонти на підприємствах покладається на головного інженера.
Ізоляція рур була недостатня. Але про це говорив і сам Фролов не один раз. Порушувалося це питання і в заводоуправлінні, але його не вважали за першочергове, бо підприємство було тоді зайнято капітальним ремонтом та новим будівництвом.
Характеризуючи Фролова, свідок говорить, що це фахівець з величезним заводським стажем. Він енергійна, ділова і віддана виробництву людина.
Тов. Бурцева допитують і що-до характеристики окремих обвинувачених. Здебільшого, він доброї про них думки, і тільки зауважує, що всі відповідальні робітники на фабриці були надзвичайно обтяжені роботою, працюючи найменше по 12 год. на добу.
Вчора на вечірньому засіданні суд перейшов до допиту обвинувачених.
