Сільські бюджети
Глибокий революційно-будівничий зміст установлення сільських бюджетів в зв’язку з поширенням прав низових органів радвлади, не раз уже докладно освітлювався на сторінках «Вістей».
В системі чергових заходів до корінної перебудови державного і господарського апарату, до усунення самого грунту, що ним живляться залишки бюрократичної системи і методів, до будівничої активізації найширшої маси радянського селянства і до максимального полекшення процесів соціялістичної перебудови на місцях – поширення бюджетних прав сільрад і перенесення цілої .. безпосередніх державних, господарських і соціяльно-культурних будівничих функцій на їх компетенцію є одним із корінних і грунтовних заходів, що мають дати, і дають уже, великі реальні наслідки.
Сітку сільських бюджетів почато розгортанням з 1927-28 бюджетного року. Процес цього розгортання, побудова бюджетів і виконання їх не виходили з-під пильного вивчання й керівництва провідних органів протягом усього цього періоду, і на сьогодня ми маємо багаті матеріяли для висновків про перспективи дальшого розвитку і зміцнення сільських бюджетів – зокрема в районах суцільної колективізації, і про ті зобов’язання, які встають перед місцевими органами в цій справі.
Кількісні покажчики зросту сітки сільських бюджетів, якнайяскравіше свідчать про органічно-назрілу соціялістично-будівничу потребу, що їй назустріч ішов цей захід, задовольняючи її.
За три роки кількість сільрад з самостійним бюджетом по Україні виросла з 618 до 10234, тобто з 5,6 процента до 93 процентів усіх сільрад.
При цьому стопроцентно охоплені сільбюджетами 27 округ (промислові і найміцніші округи); від 90 до 100 проц. – 4 округи; від 83 до 88,3 – 2 окр. і від 73 до 79,7 – 5 округ; по 2-х округах – біля двох третин охоплення, і найвідсталіша АМСРР, де перейшли на свій бюджет лише 39,8% сільрад.
Послідовний неухильний зріст з року на рік дають і пересічні цифри бюджетів на кожну сільраду, – од 7,6 тисяч крб. в 1927-28 р. і 7,8 тис. торік, до 8600, – а з коштами самообкладання до 13000 карб. – у біжучому році. (Найбільші бюджети по промисл. районах, найменші – по Поліссю).
Разом же цифра сільбюджетів по Україні зросла тільки за рік з 27.022.800 карб. до 133 мільйонів, причому треба зауважити, що і всі кількісні покажчики зросту припадають в найбільшій мірі на останній рік, тобто на період широкого розгортання колективізації.
Але на особливо пильну увагу заслуовує характеристика бюджетів за напрямком, за тенденцією їхнього розвитку, як у прибутковій, так і в видатковій частині.
Що правда, податкові прибутки посідають у бюджетах перше місце, але за рік позначається вже деяка тенденція до зменшення їхньої питомої ваги, і разом – значне збільшення абсолютної цифри неподаткових надіходжень і збільшення ваги наніходжень з інших джерел (кошти самооподаткування, кошти земельних громад тощо).
З другого боку, як негативний покажчик, треба зазначити і зріст питомої ваги «допомог та позик» на збалянсування бюджету.
Це сиґналізує необхідність більшу увагу приділити зміцненню власної фінансової бази сільрад.
Аналіза видатків по сільбюджетах подає такі особливо характерні покажчики: зменшення, за рік, питомої ваги видатків на адміністративні потреби (з 16,2% до 11,4%); незначне зменшення проценту видатків на культурно-соціяльне будівництво (з 77,9% до 75,3%), причому абсолютна цифра цієї графи виросла майже вп’ятеро (з 21 міл. до 100 мільйонів карб.) – в тій же пропорції, що й увесь бюджет; і помітний зріст витрат матеріяльно-продуктивного характеру, по графі «господарсько-виробничих» видатків, що в абсолютних цифрах піднялися з 1.183.000 до 12.422.000 крб., а питомою вагою в бюджеті – з 4,4% до 9,4%.
Це дуже красномовні покажчики і здорової в основі тенденції розвитку сільбюджетів і реальних наслідків їх виконання.
Досвід бюджетної практики виявляє і низку недоліків та недоробленостей, що повинні звернути на себе увагу місць в тим більшій мірі, що з збільшенням ролі сільрад у соціялістичній перебудові села та з тими потребами соціяльно-культурного будівництва, які висуває процес колективізації, чітка побудова і зміцнення сільбюджетів набирають особливої ваги, пекучости і невідкладности.
З цих недоробленостей, крім такого явища, як відставання деяких округ в розгортанні сітки сільбюджетів, відзначаються: млявість і недостатність переведення на місцях підготовної роботи до організації сільбюджетів; неповне переведення передачі в сільські бюджети належних прибуткових джерел; недостатнє втягання до сільбюджетів коштів земгромад; замала увага перевірці виконання сільбюджетів з боку райвиків, а також і недосить активна робота ревізійних комісій, недостатнє втягання в фінансово-плянувальну роботу сільського активу; недостатня подекуди впорядкованість в розмежуванні бюджетно-будівничих функцій і обов’язків як між сільрадою і районом, так і між сільрадою і колективом в конкретних будівничих завданнях, – і багато іншого, що гальмує роботу.
Потрібні огляд і перевірка виконання сільбюджетів з боку округових виконавчих комітетів, з широкою участю сільської радянської суспільности, в світлі тих підрахунків і висновків, які зробить центральний орган радянської влади на підставі даних набутого і вивченого досвіду по всій Україні.
Досвід треба врахувати, щоб усунути всі недоробленості в організації і виконанні сільбюджетів, досягти найбільшої соціялістично-будівничої ефективности в витрачанні коштів і втягти найширшу масу до активної свідомої участи в будівництві.
——————————————————————————————————————————————-
НЕГАЙНО ДОМОГТИСЯ ПЕРЕЛОМУ В СІВБІ КУКУРУДЗИ
Поставлене завдання за всяку ціну треба виконати
Директива тов. Чубаря
9-го травня тов. Чубар звернувся радіом до всіх окрвиконкомів кукурудзяних округ зі радіограмою, де сказано ось що:
- Остання зводка доводить катастрофічний стан з засівом кукурудзи. Найважливіший захід щодо забезпечення посухостійкого рільництва, поширення кормової бази і утворення на Україні нової сільсько-господарської індустрії перебуває під загрозою зриву. Партія й уряд надають виключного значіння розвитку кукурудзи. Зрив пляну засіву цієї культури є жорстокою загрозою озимому клину майбутнього року, а також головним заходам підвищення врожайности.
Пропоную негайно добитися рішучого перелому в цій галузі. В найближчі 10 днів плян засіву кукурудзи повинно виконати повнотою. Негайно мобілізувати потрібну кількість членів президії окрвиконкому, а також активу, забезпечити безпосереднє керівництво в усіх без винятку районах та селах, що відстають у сівбі. Підняти всю суспільність і пресу, організувати бойову кампанію за засів кукурудзи. Перевірити доведення засівних плянів щодо кукурудзи, до кожного радгоспу, колгоспу, селищних виробничих товариств, груп засівачів, господарств. Перевірити і забезпечити всіма засобами якнайширше ознайомлення населення з пільгами.
Попереджую, що засівні пляни не будуть вважатися за виконані, без 100%-ного виконання завдань щодо кукурудзи.
Про вжиті заходи протягом 3-х днів телеграфувати Раднаркому.
——-
На засіданні колеґії Наркомзему 8-го травня керівник кукурудзяно-соєвого бюра Союзного Наркомзему т. Брагин загострив питання про цілком незадовільний перебіг засіву кукурудзи на Україні.
- Проблема кукурудзи і сої – зазначив тов. Брагин – стає на порядок денний всієї радянської суспільности. Кукурудза стає основною проблемою кормової бази. Чого варте одне те, що цього року чверть мільярда пудів кукурудзи закріплюємо, як корми для свиней. Силосне будівництво в основному ґрунтується на кукурудзі. Силосна справа переростає в колосальну громадську кампанію. Наркомзем СРСР тов. Яковлев звернувся через «Комсомольську Правду» до комсомолу з закликом взяти активну участь у силосному будівництві. Тов. Яковлев пропонує збудувати 1 млн. силосних ям і траншей.
І в той же час на Україні – основному районі кукурудзи, – на Україні, де треба засіяти цієї весни 3 млн. га, засів проходить абсолютно незадовільно. Досить сказати, що на 1-ше травня було засіяно тільки 30% плянової площі кукурудзи. Залишилося тільки 2-3 тижні. Потрібні рішучі заходи, треба підняти на ноги всю громадськість, загострити на цій найважливішій справі її увагу. Треба негайно розворушити громадську думку, розгорнути таку ж політичну кампанію, як це було зроблено щодо цукрового буряку. З цією справою дуже негаразд і ніяк не можна припустити, щоб Україна – головний район кукурудзи – програла цю найважливішу кампанію.
Виступивши на засіданні, член колеґії Наркомзему тов. Волошинов теж підкреслив, що справа з засівом кукурудзи стоїть негаразд, при чому особливо відстають ті райони, для яких кукурудза є відносно новою культурою.
Колеґія Наркомзему ухвалила у 3-хденний термін утворити при Наркомземі спеціяльне кукурудзяно-соєве бюро, як оперативний орган. До 15 основних округ, де сіють кукурудзу, ухвалено відрядити спеціяльних уповноважених – відповідальних робітників Наркомзему стежити за перебігом сівби. Колеґія вважає за потрібне, щоб преса ввесь час добре висвітлювала цю найважливішу ділянку засівної кампанії.
——————————————————————————————————————————————
ЗАСІВНЕ ЗВЕДЕННЯ СОЮЗНОГО НАРКОМЗЕМУ
МОСКВА, 9. За даними зведення Наркомзему СРСР на 5-те травня по СРСР засіяно всього 37.627,2 тис. га, що становить 50,8%. У колгоспах засіяно 19.845,5 тис. га, в одноосібних господарствах 16.925,4 тис. і в радгоспах 1.756,3 тис. га. Пшениці засіяно 64,8% пляну, цукрового буряку 67,7% пляну, соняшника 53,5%, бавовняника 23,4%, льону 6,3%, сої 32,3% і картоплі 18,9% пляну.
