Декрети, накази та постанови Уряду УСРР

ПОСТАНОВА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ Й РАДИ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР

Про зміну арт. арт. 340 і 341 Цивільного процесуального кодексу УСРР

Щоб забезпечити найшвидше виконання вироків судових органів про справляння грошових сум з державних установ і підприємств, що є на державному або місцевому бюджеті, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Рада народніх комісарів УСРР постановили:

Арт. арт. 340 і 341 Цивільного процесуального кодексу УСРР (Зб. Зак. УСРР 1929 р. №25, арт. 201) ухвалити в такій редакції

«340. На майно, яке належить державній установі чи підприємству, що є на державному або місцевому бюджеті, справляння не звертається.

Кошти присуджені з цих установ і підприємств, справляти так:

коли зазначені установи й підприємства на день одержання виконавчого листа мають за відповідними підподілами своїх кошторисів кредити, потрібні на задоволення правіжника, то вони повинні виконати вирок протягом реченця, встановленого в арт. 338 цього Кодексу.

Коли за відповідними підподілами кошторису кредитів на задоволення правіжника нема, то зазначені установи й підприємства повинні протягом десятьох днів погодити з Народнім комісаріятом фінансів УСРР або АМСРР чи з округовим фінансовим відділом, з ким слід, справу про те, з яких кошторисних підподілів даної установи або підприємства треба сплатити задовженість.

Коли сплачення задовжености з кредитів поточного бюджетового року може спричинити суттєве порушення оперативної роботи установи або підприємства, то вони повинні у той самий реченець (10 днів) подати заяву до Народнього комісаріяту фінансів УСРР або АМСРР чи до округового фінансового відділу, до кого слід, про дозвіл сплатити задовженість з кредитів наступного бюджетового року. У разі недосягнення згоди у цій справі між відповідними установою або підприємством і зазначеними фінансовими органами, справу передається на розв’язання до Ради народніх комісарів УСРР, Ради народніх комісарів АМСРР або округового виконавчого комітету, до кого слід.

На підставі постанови про сплачення задовжености з бюджету наступного року, потрібні для цього кредити повинно обов’язково вносити до кошториса довжника. При цьому на відповідну суму можна зменшувати асиґнування на інші видатки.

Коли довжник не виконає вироку суду в реченець, установлений в арт. 338 цього Кодексу, то правіжник має право просити Народній комісаріят фінансів УСРР або АМСРР чи округовий фінансовий відділ, кого слід, виплатити належну з довжника суму. Зазначені фінансові органи повинні протягом десятьох днів з дня одержання заяви правіжника виплатити належну йому суму, якщо не відбулася постанова про виплату задовжености з бюджету наступного року. Для сплачення довгу відповідний фінансовий орган вивертає кошти з довжникового кошториса. Таке вивертання можна робити не тільки з коштів асиґнованих за відповідними розділами й параграфами кошторису, а й за всіма іншими розділами й параграфами кошторису довжника».

«341. Справляння коштів, присуджених з державних установ і підприємств, що є на державному або місцевому бюджеті, за позовами трудящих і професійних спілок, розгляненими порядком, установленим для розв’язання трудових конфліктів, а так само справляння з зазначених установ і підприємств коштів, що їх дотично порядку справляння прирівнено законом до заробітної плати (відшкодування за каліцтво або смерть, справляння авторами належної їм винагороди тощо) провадиться порядком, зазначеним у попередньому артикулі, з тим, що сплачення цієї задовжености не можна переносити на наступний бюджетний рік».

Харків, 25 квітня 1930 р.

Вик. об. голови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету М. ВАСИЛЕНКО.

Заст. голови Ради народніх комісарів УСРР В. ЗАТОНСЬКИЙ.

Вик. об. секретаря Всеукраїнського центрального виконавчого комітету В. ПОЛЯКОВ.

———————————————————————————————————————————-
ПОСТАНОВА НАРКОМПРАЦІ УСРР

з 9-ІІІ-30 р. №39.

Про упорядкування оплати грабарів на будівництві, на кар’єрних розробках і по виробництву будматеріялів

Щоб усунути рябизну в зарплаті грабарів в різних районах та на різних роботах, що утворює ненормальну плинність грабарів і негативно відбивається на будівництві – Наркомпраці УСРР постановив:

1. Упорядкувати оплату грабарів, встановивши для них так само, як і для будівельних робітників єдині поясні розцінки на грабарські роботи.

2. Щодо оплати грабарів – усю Україну поділити на 3 пояси й віднести:

а) До 1-го поясу: Артемівську, Луганську, Дніпропетровську, Сталінську, Запорізьку, Криворізьку, Харківську, Київську, Одеську, Маріюпільську й Миколаївську округи.

б) До 2-го поясу: Старобільську, Херсонську, Зінов’ївську, Кременчуцьку, Полтавську округи й АМСРР.

в) До 3-го поясу: Бердичівську, Білоцерківську, Волинську, Вінницьку, Конотопську, Куп’янську, Лубенську, Мелітопільську, Могилівську, Ніженську, Уманську, Першотравенську, Прилуцьку, Проскурівську, Тульчинську, Чернігівську, Роменську, Сумську, Шевченківську й Шепетівську.

3. Встановити на 1930 рік денну ставку для грабаря з конем на будівництві на кар’єрних розробках та на виробництві будматеріялів за 8-ми год. робітний день для 1-го поясу 4 крб., для 2-го поясу – 3 крб. 75 коп. і для 3-го поясу – 3 крб. 60 коп. на день.

Примітка: Ці ставки вважати за кінцеві і перевищувати їх ні в якому разі не можна, зменшувати-ж їх припускається в тих випадках, коли за місцевими умовами це можливо.

4. Всім державним, кооперативним і іншим організаціям, а також і приватним особам, які користуються з праці грабарів, встановлюючи задільні розцінки на грабарські роботи, виходити з поясних ставок, що їх встановила ВРНГ УСРР за участю будівельних організацій та погоджених з ВУК’ом Будівельників. Ці норми видає найближчого часу ВРНГ УСРР окремим виданням.

5. Грабарі-заробітчани члени колгоспів мають право на одержання від наймача:

а) даремної медичної допомоги,

б) ветдопомоги,

в) фуражу для коней за твердими цінами,

г) харчування, згідно з нормами Наркомторгу за твердими цінами,

д) даремного житлового помешкання.

6. Умови здійснення зазначеного в п. 5 визначається спеціяльними погодженнями поміж господарниками та правліннями колгоспів.

7. Всі умови, що складені до видання цієї постанови з оплатою вищою, ніж та, яку зазначено в п. 3, з моменту видання цього аналюють.

Наркомпраці УСРР Гулий.

Зав. Сектору Реґулювання умов праці Афонін.

Погоджено ВРНГ УСРР Сухомлин.

НКТорг УСРР Вейцер.

—————————————————————————————————————————————
НАКАЗИ ПО ВРНГ УСРР

Наказ №276

15 березня 1930 р. м. Харків

До всіх трестів та підприємств, підлеглих до ВРНГ УСРР, ВМП, ВМГ та РНГ АМСРР.

Про зміну такси зборів за перевірку манометрів.

І.

Пропонується взяти до відому та виконання нижченаведений наказ ВРНГ та НКФ СРСР з 29-го листопада 1929 року №323 з 22-ХІІ-1929 р.

«На підставі арт. 9. Положення про міри і ваги, за редакцією Постанови ЦВК і РНК СРСР з 29 жовтня 1927 року про зміну порядку фінансування установ по перевірці й догляду за мірами і вагами (С. З. 1927 р., 62 арт. 626) ВРНГ і НКФ СРСР ухвалили:

На зміну і доповнення постанови ВРНГ та НКФ СРСР з 5-го березня 1928 року (оголош. в Сист. Збірн. НКФ СРСР т. ІІІ, №430 та наказом по ВРНГ СРСР з 5-го березня 1928 року за №457 збір за перевірку манометрів, що їх встановлюється на редукційних клапанах, а також інших манометрів, діаметром не більш 50 мм. і для тиснення не звише 50 гпз. (30 атм.), призначити розміром тридцять (30) коп».

ІІ.

Цього наказу видається на зміну та доповнення наказу ВРНГ УСРР №303 з 11-V 1928 р.

Голова ВРНГ УСРР Сухомлин.

Пом. Начальника Адм.-Фін. Управління Москвич.

—————————-
Наказ № 30

7 травня 1930 р. м. Харків

1.

1 та 4 травня 1930 р. в газеті «Вісті» №№ 100 та 101 було оголошено 2 накази по ВРНГ УСРР не належно оформлені та не зареєстровані.

Наказ, що його оголошено в газеті з 1-V-30 р. №100 має лише підпис Заст. Голови але не має підпису Відповідн. Секретаря Президії ВРНГ УСРР, не погоджений з Юрбюро та не зареєстрований.

Наказ, що його оголошено в газеті з 4-V-30 р. №101 не має жодних підписів, не погоджений з Юрбюро та не зареєстрований, що визначає, що такого наказу не було навіть ВРНГ УСРР видано.

Обидва накази самовільно надіслав до Редакції газети Вісті співробітник Упр. Кадрів ВРНГ УСРР т. Кривохацький.

Ураховуючи, що накази по ВРНГ УСРР є відомчі розпорядження, які мають нормативний характер, що таке неуважне ставлення до видання та оголошення наказів дискредитує ВРНГ УСРР, та зважаючи на те, що такі самовільні дії тов. Кривохацького є неприпустимі й порушують загальний порядок проходження, видання та оголошення наказів по ВРНГ УСРР – оголошую т. Кривохацькому сувору догану з попередженням про звільнення та опублікуванням в органах друку.

ІІ.

Щоб уникнути надалі такого неприпустимого явища пропоную всім Управлінням та Відділам ВРНГ УСРР суворо додержуватися встановленого наказом по Управліннях та Відділах ВРНГ УСРР №27 з 4-IV-30 року та постановою Президії №34 від того ж числа порядку видання та оголошення наказів ВРНГ УСРР.

Заст. Голови ВРНГ УСРР Гавеман.

Відп. Секретар Президії ВРНГ УСРР Волоцький.

————————
Наказ №319

від 4 квітня 1930 року м. Харків.

До всіх трестів, об’єднань та інших організацій, підлеглих до ВРНГ УСРР, ВМП, ВМГ та РНГ АМСРР.

Про норми проєктування будівництва.

1.

Оголошуючи при цьому до відому та керування постанову №24 Комітета по Стандартизації при РПО від 14-ІІІ-1930 р., що її оголошено в газеті «За індустріялізацію» №67 від 23-ІІІ-1930 р. пропонується:

1. при опрацюванні всіх проєктів, початих з 31 березня 1930 року, керуватись лише нормами затвердженими зазначеною Комісією по стандартизації при РПО;

2. по проєктах, що їх почато до 31-ІІІ-30 р., керуватись зазначеними нормами тоді, коли це не вимагатиме корінної переробки проєкта й не вплине на своєчасне подання проєктів на затвердження.

2.

РНГ АМСРР, ВМП та ВМГ видати відповідне розпорядження до підлеглих підприємств.

Заст. голови ВРНГ УСРР Свистун.

Голова правління Укробудоб’єднання ВРНГ УСРР Гаврилов.

Т. В. О. Нач. АФУ ВРНГ УСРР Волоцький.

=====================================================================

Редактор Евг. КАСЯНЕНКО

Видає ВУЦВК Рад. Р. С. та Ч. Деп.