Підготовка до святкування 25-річного ювілею революції 1905 року
2 червня з головування секретаря ЦК КП(б)У тов. Лаврентія, відбулося засідання Центральної комісії в справі святкування 25-річного ювілею революції 1905 року. В складі комісії т. т. Майоров, Рубач, Василенко, Ткач, Намілов, Коваль, Таран, Лівшиць і Рабічев.
Комісія затвердила літературно-видавний плян, присвячений подіям 1905 року. Комісія ухвалила обмежитися виданням лише науково-популярної бібліотеки, що має завданням в невеликих нарисах (3 – 5 друкованих аркушів) висвітлити основні проблеми революції 1905 року на Україні.
Комісія доручила т. т. Скрипнику, Майорову, Шліхтеру скласти брошуру про боротьбу селянства за землю 1905 року, про ради робітничих депутатів в революції 1905 року на Україні і про більшовицькі організації України революції 1905 року. Ухвалено також видати серію брошур найвидатніших учасників подій революції 1905 року.
Комісія зобов’язала ВУФКУ підготувати до ювілею випуск двох кінофільм, що з них одна присвячена горлівському повстанню в Донбасі, а друга є хроніка подій революції 1905 року.
Комісія ухвалила влаштувати кілька пересувних виставок, присвячених революції 1905 року. Ці виставки мають об’їхати округи України. В основному вирішено святкування 25-річного ювілею революції 1905 року пристосувати до грудневого збройного повстання, але разом з тим за постановою комісії слід висвітлити важливі етапи попереднього розвитку революційних подій 1905 року, тобто потьомкінське повстання, найважливіші страйки та демонстрації, загальний жовтневий страйк, найвидатніші виступи селянства і т. інш. За постановою комісії слід протягом червня-липня влаштувати по робітничих клюбах, партійних і комсомольських осередках доповіді про значення ювілею революції 1905 року і про підготовчу роботу до цього ювілею.
Ухвалено також широко використати радіо для передачі промов, спогадів і художніх творів, щодо революції 1905 року.
Комісія запропонувала округам відмітити ті місця де відбувалися важливі події 1905 року (збройні сутички, повстання, помешкання, де містилися ради робітничих депутатів і т. інш.) спеціяльними меморіяльними дошками, а в окремих важливих випадках поставити спеціяльні пам’ятники, особливо в Одесі, Горлівці і Харкові.
———————————————————————————————————————————————————————-
ПІВРОКУ РОБОТИ ОРГАНІВ СОЦСТРАХУ
110 МІЛ. КРБ. ВИТРАЧЕНО НА ПЕНСІЇ Й ДОПОМОГУ ЗАСТРАХОВАНИМ.
Зосередити громадську думку навколо роботи соцстраху
За останні півроку органи соціяльного страхування на Україні мають чимало безперечних досягнень. Фінансове становище органів соцстраху значно поліпшилось і вперше за всі останні роки бюджет страхових кас зведено без дефіциту.
За 6 місяців біжучого року Головсоцстрах України витратив на різні пенсії й допомогу застрахованим понад 110 мільйонів карбованців. Наприклад, органи Соцстраху виплатили за півроку трудящим за тимчасову непрацездатність 27.500 тис. крб., інвалідам – 17.850 тис., безробітним – 8.500 тис. крб., відрахували до фондів медичної допомоги й житлобудівництва 39 млн. крб. тощо. Як великий успіх у роботі Соцстраху треба також відзначити організацію зимових будинків відпочинку для робітництва.
Проте, в роботі Соцстраху, природньо, є не тільки досягнення, а й хиби. Про досягнення в роботі Соцстраху докладно розповів керівник сектору соціяльного страхування при Наркомпраці тов. Раюшкін на останньому засіданні ВУРПС. Другу частину роботи Соцстраху – неґативну, докладно висвітлили члени президії ВУРПС в дискусіях на доповідь.
Найголовніша хиба роботи органів Соцстраху, є на думку членів президії, відірваність від робітничої маси. Передавши велику частину своїх функцій безпосередньо на підприємства, пошті, збезкасам й т. інш. – органи соціяльного страхування втратили майже всякий зв’язок з широкими масами робітництва. Це спричинилось до того, що в апараті страхових кас надто посилились елементи бюрократизму й тяганини.
Громадської думки навколо роботи органів Соцстраху не зосереджено. Майже по всіх округах страхові комітети працюють тільки на папері, а іноді не працюють навіть і президії цих страхових комітетів. Ще й досі не ліквідовано випадків нечулого й неуважливого відношення до потреб застрахованих.
Органи Соцстраху не виконали також двох своїх найважливіших завдань: страхування на старість і 100%-ве охоплення соціяльним страхуванням наймитства.
Цілком незадовільний зв’язок органів Соцстраху з профорганізаціями. Далі Окрпрофрад місцеві страхові каси звичайно не йдуть. В цьому також винні й профорганізації, що іноді говорять: «в нас, мовляв, немає часу приділяти увагу якимсь соцстрахівським питанням».
Члени президії ВУРПС вважають за конче потрібне рішуче змінити дальший напрям і характер витрачання фондів Соцстраху. Наприклад, минулого року органи Соцстраху виплачували допомогу 200 тис. безробітних. Тепер, у зв’язку з великим зменшенням безробіття, органи Соцстраху виплачують допомогу тільки 60 тис. чол. Отже гроші, призначені на допомогу безробітним, слід призначити на перекваліфікацію решти безробітних. Страхові каси повинні також взяти на себе організацію спеціяльних баз культури й відпочинку для робітників, утворення різних дитячих закладів, тощо.
Президія ВУРПС доручила спеціяльній комісії опрацювати ряд заходів, скерованих на дальше поліпшення роботи органів соціяльного страхування на Україні.
—————————————————————————————————————————————-
ПЕРША СПРОБА
(Міжпрофсоюзний культпохід)
Парк «металіст» був переповнений, робітництвом майже всіх харківських підприємств. Металісти, будівельники, залізничники, друкарі, комунальники та ін. зібралися, щоб провести культурну змичку між робітництвом об’єднаним у різних профсоюзах та обговорити господарську і культурну п’ятирічку.
Це перша спроба такий масовий міжпрофсоюзний культпохід. Очевидно з цієї причини в цьому були певні організаційні хиби. Так, робітники багатьох підприємств прийшли до парку з запізненням, деякі підприємства зовсім не прийшли організовано. Надалі профсоюзи повинні енерґійніше та організованіше провадити такі походи, бо користь і вага їхня – безперечні.
***
Парк було прикрашено плякатами, гаслами, прапорами. Кожне гасло та плякат говорив про виконання п’ятирічного пляну соціялістичного будівництва в чотири роки:
- Через соціялістичну індустріялізацію СРСР до комунізму.
- Плян великих робіт виконаймо в чотири роки!
- Широко розгорнемо національнокультурне будівництво на Україні!
- За міцний пролетарський інтернаціональний зв’язок робітництва радянського Союзу з закордонними пролетарями!
Таких гасел безліч. Кожне з них відображає всі наші господарські та політичні завдання.
Всі гуртки та секції клюбу «Металіст» у цей вечір широко розгорнули свою роботу в галузі вербування нового активу. Активісти гуртків вивчення української мови та культури, політекономії, фізкультури, драматичного та ін. не встигали записувати робітників цих підприємств, що бажали працювати в гуртках.
Навколо 3-х трибун згуртувалися робітники. Розпочинається коротенький мітинґ.
Тов. Гулий, вітаючи робітництво від українського Уряду та ЦК КП(б)У зазначив
- Нині ми переживаємо такий час, коли вся наша країна мобілізує всі свої сили для виконання плянів господарського та культурного будівництва. Комуністична партія готуючись до ХІ-го з’їзду КП(б)У та XVI з’їзду ВКП(б) тепер складає звіти про свою роботу перед пролетарським суспільством та трудящим селянством.
Ми маємо великі успіхи в розгортанні нашого соціялістичного будівництва. Звичайно, здійснювати це будівництво в країні технічно та культурно відсталій було важко. Цих труднощів пролетаріят на чолі з комуністичною партією не злякався й ми переможно йдемо вперед на шляху будівництва соціялізму.
- Тепер ми повинні ще більше розгорнути наше будівництво, щоб п’ятирічку виконати в 4 роки. Цим самим ми здійснимо гасло Леніна – наздогнати та випередити!
Тов. Фурер, вітав присутніх робітників від XIV-ої партконференції Харківщини.
- Партія вела робітничу клясу в бої та перемогла всякі труднощі. Наша боротьба є боротьба світового пролетаріяту. Кожен новий завод, новий колгосп дає ще більшу силу закордонним пролетарям сміливіше вести свою боротьбу. Ми повинні ще інтенсивніше розгорнути наше будівництво, бо ми працюємо для всесвітнього комунізму.
- Наша партія нині широко розгорнула радянське культурне будівництво, – зазначив далі тов. Фурер. – В цьому ми маємо великі успіхи. Але цього замало. Ми повинні озброїти наших трудящих культурою українською формою, інтернаціональною змістом.
Будівельник тов. Моринець, робітник ДЕЗ’у тов. Супрунов та ін. запевняли Уряд та ЦК партії, що вони прикладуть усіх зусиль, щоб п’ятирічний плян культурного та господарського будівництва виконати в найкоротший строк.
Л. Б.
