Введення диктатури на Західній Области У. Н. Р.
ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!
Ч. 1658. през. Акт Президії Укр. Національної Ради і Державного Секретаріяту
З огляду на вагу хвилі і на небезпеку, яка грозить Вітчині, для скріпленя і одностайности державної влади Президія Виділу Укр. Національної Ради Західної Области У. Н. Р. і Державний Секретаріят постановляють отсим надати право виконувати всю військову і цивільну державну владу, яку доси на основі конституції виконував Виділ Укр. Нац. Ради і Державний Секретаріят Др. Евгенови Петрушевичеви як уповновластненому Диктаторови. Ся повновласть важна до відкликаня.
Заліщики, дня 9. червня 1919.
За Президію Виділу Української Національної Ради:
Др. Евген Петрушевич.
За Раду Державних Секретарів:
Др. Ізидор Голубович, Др. Іван Макух, Інж. Іван Мирон.
ДИКТАТОР ДО АРМІЇ
Українське військо!
Прийшов час нашого рішаючого бою з Польщею, що йде грабити нашу землю, несучи нашому народови руїну і загладу. В ту важну послідну хвилю треба доложити всіх зусиль, щоби оборонити край перед ворогом.
Щоби скріпити державну владу, Виділ Української Національної Ради і Державний Секретаріят передали всю свою військову і цивільну власть уповновласненому диктаторови. Моя воля тепер найвисшим приказом для всякого, хто живе в нашій Державі. Хто їй не повинуєсь, тому не буде пощади, хто її буде слухати, заслужить собі найвисшу нагороду, бо виратує нашу Вітчину від ворога.
Із скріпленою державною владою мусить скріпити ся карність, дісціпліна передівсім у війську. Жовніри знайте, що без карности нема війська, а без війська пропаде наша Держава. Тому слухати мусите безоглядно своїх старшин, а старшини мусять стати взором для жовнірів у виконуваню своїх обовязків. За непослух і невиконуванє жовнірського обовязку, дезерцію і т. п. буде вимірена кождому строга кара до кари смерти включно, бо краще щоб згинуло кількох злочинників ніж мала би гинути Вітчина.
Першим обовязком кождого збільшити нашу воєнну силу. Шкільні діти кидають шкільну лавку і міняють книжку на кріс. Старі господарі кидають свої господарства і добровільно стають у військові ряди, щоб разом з Вами, молоді жовніри, до послідного віддиху бити ворога. Начальна Команда армії подбала за доставу потрібного оружа, муніції і поживи.
Польські воєнні сили, що прийшли палити і грабити наші села, мордувати українських дітий, насилувати українських жінок і забезпечити для польського панства панованє на нашій богатій землі, стають що раз менші. Вони відходять на захід, бо там треба їм воювати з Німеччиною, яка обявила війну Польщі.
Вперед, українські жовніри! Ми знаємо, що Ви падете під тягаром воєнних трудів і геройських боїв, та ми віримо, що Ваша любов до рідного краю переможе всі труди і недостатки. Вже майже на краю своєї галицької землі добули Ви з себе послідних сил, щоби не дати своєї Вітчини ворогови. І от від того Вашого удару ломить ся ляцька сила. Ви за два дні свого походу вперед визволили великий шмат втраченої землі, взяли Чортків, Бучач, Монастириска, Копичинці.
Далі вперед, українські діти! Ждуть Вас замучені польською неволею українські села і міста, чекають Вас там Ваші родини, благословить Вас на послідний бій і на славну побіду весь український нарід.
Заліщики, дня 9. червня 1919.
Др ЕВГЕН ПЕТРУШЕВИЧ
уповновласнений диктатор
