Українці в союзних республіках
На території союзних республік, головним чином на території РСФРР, розселено чимало українців, що переселилися туди в різні часи. Обслуговування культурних потреб української трудящої людности на території тих республік проходить не скрізь однаково, і не скрізь в достатній мірі. Щоправда, останнє в багатьох випадках залежить від відсутности в тих місцевостях відповідно підготовлених культурних та педагогічних робітників, а також відсутности досвіду в цій роботі у тих сил, які є. Безперечно, що в останніх випадках УСРР мусить допомогти тим далеким поселенням українців трудящих своїми вказівками, а можливо й робітниками. Такі вимоги ставлять подекуди й на місцях як, наприклад, на Далекому Сході.
Ця культурно-освітня робота серед української нацменшости в союзних республіках має своїм завданням і підвищувати культурний рівень трудящих українців, і разом, знайомити трудящих братерських республік з досягненнями української радянської культури.
В нашій сторінці «українці в союзних республіках» ми ставимо перед собою завдання - ознайомити радянську суспільність України з культурним життям українських поселень на терені інших радянських республік і тим самим давати їм змогу брати участь в тому культурному житті, допомагаючи трудящим українських поселень в їхній культурній роботі і в процесі їхнього соціялістично-будівничого культурного зросту.
-----------------------------
Починаємо й ми
За розпорядженням Північно-Кавказького крайового центру, Єйський район Донської округи з першого січня 1930 року українізується. Всі школи та інші радянські установи заздалегідь повинні були провести відповідну підготовну роботу. Коли ми звернемося до статистики, то доводиться лише запитати, чому тут раніше не проведено українізацію? За відомостями Донстатуправління, Єйський район має населення 138.700 чол., з них українців - 88.600 чол., руських 46.785 чол., а крім того тут мешкають ще дрібними групами вірмени, грузини, перси та євреї. До останнього часу в районі ніякої роботи з українцями не провадилось і ніхто ними не цікавився. Всього буде українізовано в 1930 році 53 школи, де навчається понад 17 тис. дітей.
Маса українського населення радо вітає заходи уряду щодо українізації і активно береться до підготовної роботи.
Замч Іван.
-----------------------------
Українізація в Центральній Чорноземній області
На сьогодні українізація Росошанської, Острогозької та Білгородської округ іде прискореним темпом, як в царині освіти, так і в інших галузях радянського будівництва. Особливо великі досягнення в цьому напрямку має Росошанська округа.
Тут майже цілком українізовано державні установи в самій окрузі і в районі. У м. Росоші більш як пів року виходить українською мовою газета «Робітниче-Селянська Думка».
Невеличке колись повітове, а тепер районне місто Павлівське у Росошанській окрузі та на всій українській території Ц. Ч. О. набирає значіння культурного центру. Та й справді тут є український педтехнікум, дев'ятирічка, що має вже декілька гуртків з українською викладовою мовою; український відділ при Воронізькому робфаці, організовано в окремий робфак і передано до м. Павлівського; цього ж такі року тут організована укр. радпартшкола І-го ступня, що до цього часу існувала як укр. відділ при Воронізькій радпартшколі.
Гарні приміщення для авдиторій і гуртожитків значно сприяють Павлівському бути справжнім культурним містом, а географічне місцеположення центром української радянської культурної роботи у Ц. Ч. О.
