Президія ВУЦВК пильно стежить і перевіряє перебіг колективізації

(Розмова з головою ВУЦВК т. Г. І. Петровським).

В розмові із співробітником Ратау голова ВУЦВК т. Петровський повідомив, що незабаром президія ВУЦВК вислухає ряд доповідей окружних виконавчих комітетів з питань суцільної колективізації і реконструкції сільського господарства.

Останнім часом хвиля усуспільнення й заключної реконструкції сільського господарства поширилась на всю Україну. Президія ВУЦВК дуже уважно стежить за роботою окрвиконкомів в царині сільського господарства і за тою клясовою боротьбою, що точиться на селі між наймитами, бідняцтвом і середняцтвом з одного боку, та глитаями – з другого. На останньому засіданні президія ВУЦВК вже вислухала перші дві доповіді Полтавщини й Луганщини. Незабаром на засіданнях президії ВУЦВК стоятимуть доповіді інших округ.

Президія ВУЦВК, насамперед, перевіряє чи місцеві органи мобілізують навколо реконструкції сільського господарства наймитів, бідноту й середняків. Тепер перед місцевими органами влади і нашою громадськістю стоїть питання ще більше зміцнити ради як орган диктатури пролетаріяту на селі, що повинен керувати здійсненням суцільної колективізації і знищенням глитайства як кляси.

Суцільна колективізація повинна значно збільшити продуктивність сільського господарства. Отже, президія ВУЦВК оцінюватиме діяльність того чи іншого окрвиконкому з того погляду, чи збільшується в наслідок його заходів продуктивність сільського господарства, чи дає соціялістична реконструкція позитивні виробничі наслідки, чи збільшує вона товаровість, та яку участь в цьому беруть наймити, бідняки й середняки.

Доповіді Луганського й Полтавського окрвиконкомів вже відзначили певні виробничі зрушення і досягнення цих округ. Розвиток сільського господарства на Луганщині й Полтавщині набирає набирає вже плянового характеру. На Полтавщині поступово збільшується товаровість зернохліба, збудовано велику беконну фабрику і останнім часом значно посунулася вперед садово-городницька справа.

Певні досягнення має Луганщина. Там поширився засів картоплі, яку раніше довозили здалеку, щоб постачати робітничий люд … На Луганщині поширюють також й інші городні культури, яких досі мало було на її території. Луганщина, безперечно, має сприятливі перспективи щодо дальшого поширення й розвитку інтенсивних культур, городини тощо.

Майбутнє Полтавщини ще краще. Проте, досягнення Луганщини й Полтавщини ще не можна визнати за достатні. Члени президії ВУЦВК підчас дискусії це цілком правильно відзначили. Ще недосить притягнуто широкі маси селянства до соціялістиної реконструкції с.-г. виробництва. Мала ще в цьому також і участь робітництва. На Полтавщині є добре устаткована досвідна станція. Її наукові досліди треба повніше застосувати в сільському господарстві, особливо тепер, за широкої хвилі колективізації.

Врожайність ланів на Полтавщині і Луганщині трохи збільшилась, порівнюючи з довоєнним рівнем, але можна було б в цьому досягти більшого. Ми мусимо найближчим часом подвоїти нашу врожайність проти передвоєнної.

Стан скотарства ще не можна визнати за задовільний. Треба вжити всіх заходів, щоб поліпшити цю ділянку нашого господарства, збільшивши її в кілька разів проти передвоєнних часів. Споживання молочних і м’ясних продуктів значно поширилось. Навіть біднота, яка раніше не мала змоги споживати ці продукти, тепер вживає їх дуже багато.

Президія ВУЦВК поставилась критично до доповідей Луганщини й Полтавщини. Члени президії вимагали суворо перевіряти матеріяли доповідей, особливо цифри, що їх подає окрвиконком. Треба, щоб всі відомості цілком відповідали б дійсності, були цілком реальні і побудовані на дійсному стані на селі.

Найближчим часом Президія ВУЦВК вислухає доповіді Шевченківщини і Миколаївщини про суцільну колективізацію цих округ. Отже, доповідачі повинні використати досвід Луганського і Полтавського окрвиконкомів, зважити на гостру критику цих доповідей на засіданні президії і подати добре перевірені матеріяли. Тільки тоді президія ВУЦВК матиме змогу обізнатися з досягненнями й хибами в роботі місцевих органів в галузі рекострукції і колективізації сільського господарства, та дати вичерпні практичні директиви уряду щодо найшвидшої реконструкції сільського господарства.

——————-
Колективізоване селянство вітає уряд

Щодня на ім’я голови ВУЦВК т. Петровського надходить сила привітальних телеграм від бідняцько-середняцьких зборів різних сіл, що переходять на суцільну колективізацію. В своїх телеграмах, селяни-колективісти запевняють робітничо-селянський уряд в тому, що вони рішуче підтримують політику партії і радянської влади на селі, спрямовану до піднесення добробуту і культурности трудящого селянства й остаточного знищення глитайського визиску.

- Ми віримо, пишуть бідняки Карнавацької сільради на Криворіжжі, – що колективізація – це єдиний правдивий шлях для бідноти, наймитів і середняків.

Біднота й середняцтво села Задунаївського на Мелітопільщині, повідомляють, що вони організували всім селом с.-г. артіль ім. Гриторія Івановича. Маслівська сільрада, на Білоцерківщині, членом якої є т. Петровський, також повідомляє про суцільну колективізацію села.

Колективісти села Копитенець, на Проскурівщині, обрали т. Петровського на почесного члена правління свого колгоспу і назвали колектив ім’ям Григорія Івановича.

——————————–
Тов. Молчанів, Харківський робітник з 14-літнім вироб. стажем, їде добровільцем на село.

—–
Циглерівська сільрада на Полтавщині, повідомляючи про суцільну колективізацію села, вимагає, щоб уряд рішучіше ставився до завдань боротьби з релігійним дурманом. Селяни вимагають негайно закрити церкву і перетворити її в осередок справжньої культури.

Чимало сіл пристосували перехід на суцільну колективізацію до ленінських днів. На жалібних зборах з нагоди 6-х років смерти В. І. Леніна оформлено утворення нових колективів.

—————————————
ДО 100% КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

В с. Красному ( Батуринський р., на Конотопщині) 17 січня поширений пленум сільради ухвалив перейти цілим селом на колективне господарювання та викликати інші села району піти за його прикладом. СОЗ, що існує зараз у селі, вирішили перевести на статут артілі, довівши його до 200 дворів і охопивши 800 га. землі. Вирішено також організувати СОЗ у хуторі Карпенковому з 340 дворів, а в Красному з 660 дворів. З глитаями, що ще подекуди ведуть підпільну аґітацію проти колективів, бідняцько-середняцька маса веде вперту боротьбу.

І. Бариш.