Архів старих газет; Архив старых газет

НЕДОСТАТНІЙ ІНСТРУКТАЖ, ВІДСУТНІСТЬ МАСОВОЇ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ, МЛЯВЕ КЕРІВНИЦТВО ЗАГАЛЬМУВАЛИ ЦЮ СПРАВУ

—
ВСІМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ТРЕБА НЕГАЙНО ПЕРЕКЛЮЧИТИ МАКСИМУМ УВАГИ НА ЦЮ ДІЛЯНКУ РОБОТИ

—
КОЛГОСПИ! ЗА ДОПОМОГОЮ РОБІТНИЧИХ БРИГАД НАЙШИРШЕ РОЗГОРНІТЬ ЗАГОТІВЛЮ ПРЕДМЕТІВ ДРУГОРЯДНОГО ЕКСПОРТУ. ВІД ВАС ЗАЛЕЖИТЬ ЗБІЛЬШИТИ КОШТИ НА ЗАКУПІВЛЮ ДОДАТКОВОЇ КІЛЬКОСТИ ТРАКТОРІВ

—
Експортних фондів по колгоспах ще не створено

На ділянці створення експортних фондів по колгоспах і досі мало що зроблено. Спеціяльна нарада в НКТорзі ухвалила налагодити інструктаж місць, щоб колгоспи й кооперативні організації знали, як збирати й сортувати експортні товари, зокрема утильсировину.

Нарада виділила спеціяльні бриґади, що об’їдуть місця й налагодять інструктування їх у цій галузі; в першу чергу буде утворено експортні фонди в тих округах, де суцільна колективізація набрала великих розмірів.

Поки що виділяється 4 бриґади (по 3 чол.), що на початку лютого виїздять на місця. Ці бриґади мають завдання організувати постійний нагляд у кооперації і над утворенням експортних фондів.

Серед інших заходів, що їх накреслила нарада, намічено також видати спеціальну масову літературу, щоб популяризувати питання експорту серед колгоспників.

——–
ЗАНЕДБАЛИ БАГАТІ МОЖЛИВОСТІ

Квартальне завдання заготівлі предметів другорядного експорту на Першотравнівщині виконане з перевищенням на 60%. Найбільш задовільно заготовлялося бобові культури, плян яких виконано на 208%, гарбузове насіння, з заготівлею якого плян перевищено на 89, рапсове та інш. насіння, що з ними плян перевищено в т10 разів. Не гірше було і з заготівлею коров’ячого масла (127%), яєць (111%), птиці (110%). Але звернувши найбільшу увагу на ці номенклятури, заготівці, особливо кооперативні, занедбали інші. Маку заготовлено тільки 52% завдання, лікарських рослин — 7%, меду — 39%, хутра — 36%, кісток — 11% та кишок — 76%. Майже ніяких наслідків не дала заготівля щетини. А зробити можна чимало, особливо в справі збирання соняшникової олії, лікарських рослин тощо. Треба тільки інтенсивніше запрацювати.

Досі робота з заготівлею не налагоджена як слід. Плян експортних заготівель доведено до районів, а села не мають певних завдань. По всіх селах округи організовано сільські комісії сприяння експортним заготівлям, проте вони не скрізь працюють однаково: в інших селах комісії зуміли втягнути до роботи наймитсько-бідняцький актив, розворушити навколо цієї справи організації села, місцями ж комісії не подали ознак життя від самого часу їх організації.

Комсомольська організація оголосила місячник збирання покидьків. Кожному членові комсомолу дано завдання зібрати певну кількість покидьків та пояснити населенню значіння цієї справи. Активно взялися до цього й учителі, що через школярів та докладами на зборах доводять до свідомости селян вигоду і важливість заготівель.

Я. М.

———
ГОЛОВНА ПЕРЕШКОДА — ВІДСУТНІСТЬ МАСОВОСТІ

Усю роботу з заготівлею предметів другорядного експорту по селах Дніпропетровщини кінець-кінцем покладено на райспоживсоюз. Низівка спожкооперації заходилася до неї без підготовки, без потрібної пояснювальної кампанії. Не потурбувалися про розгортання пояснювальної роботи і сільради, профсоюзи, школи та хати-читальні. Населення зовсім не проінформоване про величезні результати, яких можна дійти збиранням малоцінних, на перший погляд ні до чого не придатних предметів, про високі ціни на деяку продукцію для другорядного експорту. У багатьох випадках на збирання дивляться, як на пусту витівку, вигадану десь у канцеляріях.

За таких умов не дивно, що сільська спожкооперація не виконує своїх, порівняно невеликих і цілком реальних, плянів. За перший квартал плян заготівлі хутер виконано на 75%, кінського волосся — 50%, кісток — 66%, ганчір’я — 70%, а шкір — з перевищенням; не більш, як на 25% виконано плян збирання гарбузового насіння, овечої вовни, пуху та пір’я.

Заготівлям перешкоджало те, що не було твердих цін, бракувало фахівців-збірщиків тощо. А головна перешкода — це відсутність широкої пояснювальної роботи, яку треба було розгорнути особливо по колгоспах, що одержали певне завдання зібрати ту чи ту кількість предметів на експорт. Результати заготівель задовільні тільки по п’яти районах, де пояснювальну роботу відразу було налагоджено як слід.

І. Д.

———
ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ НЕЗАДОВІЛЬНІ

Цьогорічне експортне завдання для Вінницької округи складає 5.285 тис. крб. Рівняючи до минулого року плян по профгрупі збільшено більш як на 1 млн. крб.; решта ж груп (с.-г. сировина, на яку багате Поділля) мають незначне збільшення — на 7-8%. Таке збільшення треба вважати за недостатнє і за таке, що не відповідає директивам про всебічне поширення експорту.

Як дуже недооцінюється експортні сировинні можливості округи пляном торговельної секції Окрпляну свідчить те, що лише за два місяці Вінницька контора Держторгу виконала квартальний плян заготівлі конопель, гороху, яблук, кінського волосу й інше на 158%. Отже не дарма ОкрРСІ, обслідувавши експортну роботу, визнала, що для округи треба визначити орієнтовно плян в 6½ млн. крб.

Які ж результати експортної роботи місцевих організацій за перший квартал? Плодосоюз, Кооптах і РАТАО, мавши завдання в 209 тис. крб., заготували тільки на 155 тис. крб., не виконав свого пляну й Держторг. А треба зауважити , що саме в ці перші два місяці кварталу буває посилено викидання на ринок сезонних с. г. продуктів та хутер. Таким чином два ударні місяці заготівель сировини використано незадовільно.

Тимчасом Окркомісія сприяння експортові майже не існує. Тож не дивно, що на місцях райвиконкоми зовсім не цікавляться експортною роботою. Коли приїхав до Вороновицького району представник НК РСІ обслідувати експортну роботу, то голова райвиконкому заявив, що це питання його не обходить і відіслав його до окремих заготівців. Голова Турбівського райвиконкому навіть не знає, що на терені району є база Держторгу.

В окрузі зовсім не виявляється нових номенклятур для експортних заготівель. Закордонні ринки ставлять великий попит на липовий цвіт; в окрузі є 250 клм. липових алей, але старе липове дерево, насаджене понад 100 років тому, гине, бо немає за ним догляду, бо липовий цвіт експлуатується по-хижацькому. Таким чином, плян експорту в цієї галузі, складений на 100 тис. крб., є під великим сумнівом.

Недбале відношення до експортної роботи характеризується таким от (одним з багатьох) прикладом головотяпства: Турбівський каоліновий завод став на два місяці для ремонту, директор його не потурбувався попередити про це відповідну експортну організацію, а в результаті зрив угоди з італійською фірмою на поставку 750 тонн каоліну в грудні.

Г. Гольдінер.

—-
ПОТРІБНА ШИРОКА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ

На Зінов’ївщині Колгоспсоюз та контора Держторгу спромоглися дати низівці вказівки про збирання предметів другорядного експорту тільки 10 січня. Щоправда, склали вони директиву ніби вичерпну, поклали відповідальність за виконання завдань на колгоспи, але два місяці вона лежала нерухомо. Що ж буде, коли з таким темпом заходяться до роботи і на місцях? Треба зауважити, що й місцева преса не досить віддавала уваги цій справі. А на Зінов’ївщині, що є зразковою округою, треба мати інші темпи роботи, не плентатись у хвості інших. Завдання колгоспів округи — з усією енергією заходитися до виконання важливого завдання. Партійні, радянські та громадські організації по селах повинні взяти перед у розгортанні пояснювальної роботи про значіння цієї справи. Не завадило б видати популярного пляката, що постійно нагадував би кожному селянинові, кожному членові колгоспу, проте. Якої шкоди собі та цілому народному господарству він заподіває нехтуванням збиранням різних предметів, які можна використати на експорт. ВУФКУ також мусило б випустити хоча б коротенького фільма, з якого кожний бачив би, що можна мати за покидьки, як їх збирати тощо.

Ю. Чайка.