Правильна організація харчування людности, а особливо дітей стає нині за проблему дня. З цим тісно зв’язане питання про вітаміни. Що ж таке вітаміни?
Читач знає, що наша їжа складається з 3-х головних груп речовин: вуглеводанів (цукор, крохмаль та ін.), білків і жирів (рослинних і тваринних), різних солей та води. Крім того, різних харчових речовинах бувають всякі корінні домішки, етерові олії, алкалоїди (напр. кофеїн у каві, теїн у чаї). Але всього цього ще не досить, щоб їжа могла відповідати своєму призначенню – підтримувати життя, нормальний розвиток та працездатність організма. Виявляється, що для цього потрібна присутність у їжі окремих речовин, що їх беручи на увагу їхнє важливе значіння для життя, названо вітамінами (латинс. віта – життя). Вони містяться в певних сортах їжі в дуже малих кількостях і тому не є поживні речовини в тісному розумінні, а відограють в організмі ролю ферментів (квасила) при обміні й засвоєнні речовин. Коли ж довгий час харчуватися їжею, позбавленою вітамінів, то неминуче виникають різні хоробливі розлади, що зовуться авітамінозами. Розрізняють 5 окремих вітамінів, і відсутність будь-якого з них у їжі викликає окремий характерний авітаміноз. Але до того ж всі вітаміни крім характерних для кожного властивостей, мають одну спільну для всіх якість – підвищувати опорну силу організму щодо різних інфекцій і недостача їх у їжі полегшує наступ і розвиток інфекцій. Ми скажемо тільки найголовніше про найважливіші з вітамінів.
1) Вітамін росту, визначуваний літерою А, міститься в різних жирах тваринного походження, у вершках, вершковому маслі, яєчному жовтку, яловичному жирі, але особливо багато його в риб’ячому жирі. В тілі ссавців вітаміни, як правило, не утворюються, а потрапляють до нього з рослин. З рослинних продуктів розглядуваний вітамін А міститься в шпинаті, зелених салатах, капусті, брукві, моркві, в жовтій (солодкій) картоплі, в баклажанах, кукурудзі. Кількість його в деяких речовинах іде паралельно з кількістю в них жовтого піґменту (барвника) каротина. Тим то його більше, наприклад, в жовтому молоці, або маслі, ніж у білому. Цей вітамін витримує нагрівання до 120°, але тільки без допливу повітря, бо в противному разі він окислюється і руйнується.
Відсутність в їжі вітаміну А викликає відсталість в рості і зменшення ваги, що особливо виявляється, звичайно, у дітей. Крім того, розвивається захорування очей (керофтальнія) з тяжкою поразкою їхньої рогівки (кератомаляція).
2) Вітамін В. Є хороба, так звана, “бері-бері”. Головна ознака її – множинне запалення нервових стовбурів – поліневріт, що супроводжується паралізами. Цю хоробу й викликає, саме, недостача в їжі згаданого вітаміну В. Міститься він у пивних дріжджах та в зернах різних зернівців (риж, пшениця, жито), в моркві, капусті, буряках, горосі, бобах, баклажанах, померанчах, яблуках. В картоплі його небагато. Він міститься також у молоці (молочній сироватці) та яйцях. Руйнується цей вітамін за дуже довгочасного нагрівання, особливо при високій (при 120°) температурі. Янсенові й Донатові пощастило одержати з рижових висівок речовину, що охороняла птахів від захоруванння бері-бері за вжитку його 0,003 міліграми на день. У людини дозою, що виліковує від бері-бері, є 1 мг. на день.
3) Вітамін “С” зветься антискорбутним, бо відсутність його в їжі викликає у людей захорування на скорбут (цингу). Ознаки цинги загально відомі: загальний занепад сил, змарнілість, підшкіряні крововиливи, підпушення й запалення ясен тощо. У дітей розвивається подібно до цього захорування, відоме під назвою хороби Барлова. Вітамін “С” міститься, головним чином, в рослинних продуктах, особливи в свіжій зеленій городині – капусті, салаті, буряках, цибулі, редьці, картоплі, в садовині, посамперед, цитринах та померанчах, баклажанах, суницях, яблуках тощо. В коров’ячому і жіночому молоці кількість цього вітаміну залежить від їжі. Антискорбутний вітамін не витримує нагрівання, надто довгочасного. В консервах його зовсім немає. За звичайного ж виготовлення городини в їжу, хоч частину вітаміну й руйнується, але залишається ще досить його, щоб забезпечити нас від захорування на скорбут.
4) Вітамін “Д” або антирахітичний. Як видно з назви, відсутність його веде до захорування дітей на рахіт (англійська хороба). Хороба ця, як відомо, виявляється в м’якості кісток наслідком недостатнього відкладання в них вапна, в результаті чого викривляються кістки ніг, хребет тощо. Вітамін Д міститься у невеликій кількості в риб’ячому жирі та в курячому жовтку (у вершковому маслі його дуже мало). Багаті на нього зелені частини рослин (листи), що в них вітамін можна здобувати спиртом або етером.
Пощастило довести, що за діяння ультра-фіялкового проміння на різні рослинні й тваринні продукти, а також на самих тварин, в них збільшується кількість вітаміну Д, завдяки тому, що в нього переходить якийсь попередній продукт (провітамін). Гадають, що вітамін “Д” утворюється за освітлення ультра-фіялковим промінням і в самій шкірі з речовини, що міститься в шкіряному салі. Це пояснює нам цілющий вплив сонця при лікуванні рахіту і взагалі значіння світла для розвитку дитини. Безпосереднє діяння сонця збільшує кількість вітаміну “Д” в городині, а тому городина, що виросла на грядках, завжди багатша на нього, ніж вирощена в парниках та оранжереях (під склом), бо скло погано пропускає ультра-фіялкове проміння. Останнім часом за кордоном роблять спроби масового постачання дітям продуктів із штучно збільшеною кількістю вітаміну, напр., молока, що його поперед було освітлено ультра-фіялковим промінням. Але до цього не можна ще ставитися серйозно. На думку декого (проф. Лепський) це не позбавлено навіть деяких шкідливих моментів. Треба сказати (думка останнього автора), що правильна організація харчування не повинна полягати в запровадженні в їжу будь-якого штучного препарату, а лише в поліпшенні нормального харчування всієї людности. Особливо ж треба дбати про достатнє постачення дитячому населенню свіжої городини та садовини, тваринних жирів та повноцінних білкових продуктів.
Д-р Л. Н.