Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Основне завдання на сьогодні – організація праці в колгоспах

При складанні виробничих плянів – використати досвід старих колгоспів та максимально втягнути до цієї роботи аґрономічні сили!

Перші кроки

В Калинівському районі, Вінницької округи, на 20-ІІ було вже колективізовано 90% бідняцько-середняцьких господарств, не перейшли на колективні форми господарювання всього лише два села.

Зараз провадиться ударна робота – готування до весняної сівби. Насіння для засіву на 15-ІІ зібрано 120% пляну, засипка продовжується й зараз, але по культурах негаразд. Не вистачає ячменю, гороху, а є лишки вівса, проса, гречки тощо.

Тут трапилися й деякі неув’язки. Вінницький Буряксоюз 18-І ц. р. надіслав нам листа й обіцяв обмінювати зібране насіння на потрібні нам культури.

СОЗ’и зібрали насіння, утворили фонди для обміну, а рівно через місяць обмінювати зерно всі відмовляються. Час прогаяний, СОЗ’и нервуються, збирають додатково потрібні культури.

В оцінці усупільненого реманенту теж є великі розходження. В одному місці оцінюють дуже дорого, в другому – дуже дешево, а іноді немає зовсім ніякої оцінки – “валіть кулем після розберем”.

Так само і з кіньми, і з худобою. Записується усуспільнене майно на окремих папірцях, а іноді зовсім не записувалось.

Рахівництво в СОЗ’ах в загрозливому стані. На рахівництво, як на обов’язкову галузь роботи, не було звернуто уваги, обмежились вказівкою-повідомленням: “у Вінниці є книжки, приїздіть, привозьте гроші й можете купувати”. І все! На цьому й заспокоїлись.

Книги, форми, папір треба б новим с.-г. об’єднанням видати, коли не безплатно, так у всякому разі в кредит.

В Калинівському районі нехватає сіялок, і, певне, доведеться частково сіяти руками.

Усуспільнені коні майже в усіх СОЗ’ах стоять у клунях відібраних у глитаїв. І от, бувають випадки, наприклад, в с. Поляківці, де коні созівські стоять у дирявій холодній клуні, а з боку є гарне приміщення для коней, але воно належить середнякові, члену СОЗ’у і, значить, заняти не можна.

Весна вже близько, сіяти будемо скоро, а коні слабенькі. Ще не складено виробничих оперативних плянів. Форми розроблені Укрколгоспом дуже складні, аж на 33 сторінки. Складні вони настільки, що на місцях не можуть їх ніяк розібрати.

В районах суцільної коективізації виникає надзвичайно багато зовсім нових питань, що їх треба ув’язати з загальними виробничими плянами. Взяти, напр.. робочу силу в радгоспах, особливо сезонників. Ця ж робоча сила знаходиться в розпорядженні СОЗ’ів і, виробляючи пляна для себе, треба ув’язати його з плянами радгоспа. Хто буде працювати в колективі, а хто піде сезонником до радгоспу.

Треба, щоб було керівництво ради СОЗ’у, щоб була чіткість в роботі.

Так само й з питанням тягла. За підрахунками в районі тягла досить, а на окремих СОЗ’ах його не вистачає. СОЗ с. Медвідки забезпечений тяглом на 400%, а поруч СОЗ с. Павлівки забезпечений лише на 60%. Отже й тут треба заздалегідь передбачити утворення машино-кінних станцій, перекидку тягла, передбачити так, щоб земля не засіяною за відсутністю тягла не залишилась.

Надзвичайно складне становище з організацією праці. Практика робочих днів себе не виправдала, потрібно розробити точні норми здільщини, враховуючи сезонність, кількість і якість роботи. Треба встановити відповідальність окремих членів СОЗ’у за певні галузі с.-г. роботи (оранка, волочіння, сівба тощо). Розподілити відповідальність та обов’язки як членів СОЗ’у так і ради СОЗ’у треба так, щоб у гарячу пору сівби не плутатись і не скликати раз-у-раз нараду для вирішення дрібних питань і непорозумінь.

Майже 30 мобілізованих аґрономів постійно знаходяться в селах нашого району і майже в кожному селі є аґроном. Отже треба притягти цю армію аґрономів для складання виробничих плянів СОЗ’ів. І як одному із зразкових, як району суцільної колективізації, Калинівському району треба розставити усю роботу якнайкраще.

І. Нагорний.

——————————————————————————————————————————————-
Виробничий плян – це програма робіт, де кожен колективіст повинен знати своє місце, роботу й плату, щоб у гарячу пору польових робіт зайво не витрачати часу на організаційні дрібниці.

——————————————————————————————————————————————–
Село за селом

У Новоград-Волинському районі “Столипінщина” глибоко пустила коріння – “не викорчуєш”.. “Будь ти проклята”! – лає її виконавець, скликаючи на сход людей з далеких, розкиданих хуторів…

- “Біда нам з оцими хуторами”! – скаржиться політосвітробітник: “Хіба ж налагодиш систематичну політосвітроботу, хіба прищепиш знання оцим злидарям, що мов раки сидять на своїх хуторах та тільки дичавіють”… Лише піп, ксьондз та глитай були задоволені й тихенько жили-наживалися, аж поки біднота спільно з середняцтвом не сказали: “годі!”…

У Новоград-Волинському районі це “годі” вперше прозвучало в селі Киянці в 1924 році підчас заснування с.-г. артілі.

Глитайня за всяку ціну намагалася знищити цю першу артіль. Підчас горожанської війни Новоград-Волинський район вславився, як кубло “соколовщини”. Залишки контрреволюції спільно з глитайством по багатьох селах тероризували селянство, влаштовували єврейські погроми в Новоград-Волинську, Кам’яному Броді, у Киянці та ін.

Промисловість в районі слабенька: Чижовецька папірня, Новоград-Волинський Сельмаш, гуральня, броварня та маслобойний завод. Залізниця перетинає лише західню частину району.

Національний склад району різноманітний. Крім українців, в районі є до 8 тис. поляків і кілька тисяч німців і євреїв.

Працювати в районі спочатку було дуже тяжко. Але навесні 1929 р. організовуються нові с.-г. артілі: “Серп” у Суслах, на площі 825 га, в Гульську колектив на – 900 га, в Ржадківці, Романівці, Колодянці, Оріпах. В листопаді 29 р. Суслівська с.-г. артіль “Серп” перетворилась на першу в СРСР польську с.-г. комуну. В комуні добре налагоджено господарство, засіяно озимий клин, виорано зяблю, організовано гуртожиток, спільну їдальню, ясла для дітвори.

Минуло ще три місяці. Зараз район активно готується до сівби.

Реорганізовано сільсько-господарську кооперацію, по селах засновано 20 молочарських товариств. Район бере курс на розвиток товарно-продуктивного скотарства.

В районі проведено не одну нараду, не одні курси, не одну конференцію. Актив, підкувавшись, вирушив на села в похід за урожай, за масову колективізацію.

Партактив, ударні бриґади робітників, червоноармійців та учнів аґропрофшколи спільно з сільським активом біднотою та середняцтвом, взялися за роботу.

Закінчено засипку гамазеїв СТВ, швидким темпом проходить очистка насіння і ремонт с.-г. реманенту, мобілізація коштів…

Біднота й середняцтво вливаються до комун та артілів десятками, сотнями господарств.

- Киянка переходить на суцільну колективізацію!

- Кикова сколективізувалася на 100%…

- Кам’яний майдан…

- Ржадківка…

- Сусли…

Біднота й середняцтво одноголосно ухвалює:

- Годі слухати глитаїв! Годі триматися старих форм господарювання! За суцільну колективізацію!

Під червоними прапорами, на страх глитаям, виходять бідняки й середняки на вулицю, – на демонстрацію своєї сили, своєї перемоги, своєї власної волі до усуспільненого господарювання…

І лише там, де біднота кепсько підготувалась, глитай робить своє шкідницьке діло. В Наталівці загальні збори німців-селян, з’аґітовані глитаями та релігійниками, ухвалюють:

- Колективізуватись не хочемо і колектив нам непотрібний…

Де спить біднота, там діє клясовий ворог…

А по селах суцільної колективізації усуспільнено всю землю, господарські будинки, живий та мертвий реманент.

Треба якнайскоріше зліквідувати тут глитая. А також і там, де лише передбачається суцільна колективізація, треба якнайширше розгорнути аґітаційно-роз’яснювальну роботу, щоб не допустити випадків, подібних до Наталівського.

Село за селом, вже більше половини району колективізується!

Завдання: “40% колективізованої земельної площі – до весняної сівби” района вже виконав з перебільшенням.

Михайло Сідлецький.

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua