Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




Обліку праці не налагоджено

Не дивлячись на те, що майже закінчується засівна кампанія, низка колгоспів Сумщини й досі не зуміли налагодити обліку робочих днів своїх членів. Ось в Ново-Дмитрівському та Самотаївському колгоспах дехто робив по 5 або 10 днів, а їх і досі немає в табельній книжці. Така сама справа по багатьох колгоспах. Ця постановка роботи викликає цілком справедливе незадоволення колгоспників і дає ворожим елементам гарний матеріял для антирадянської роботи.

В Краснопільському районі колгоспи шкутильгають через погану організацію праці. Часто трапляється так, що бриґади самі собою розпоряджаються, день виїдуть в поле, день ні, а то вирішать розібрати коней для приватних господарських потреб. Виїздять у поле хто коли збереться, мовляв, спішити нічого, спочивають теж «до схочу».

А все через те, що й досі немає норм виробки, ще не запроваджено системи нарядів, не встановлено певних розрядів, а головне, не розподілено, що кому робити, вірніше, яку саме роботу?

Все це не налагоджено майже по всіх селах Краснопільського району, по всіх колгоспах.

Я. Жовтень.

—————————-
Не поспішають

На Київщині з оглядом організації праці по колгоспах не поспішають. Фахові колгоспсоюзи тільки недавно взялися за цю роботу, відрядивши на райони своїх представників. Районні адміністрації - райземвідділи, кооперація й колгоспоб’єднання ще не розгойдались і в справі огляду роблять ще дуже мало. Районна та сільська громадськість теж, як слід, не розворушились. Зокрема треба підкреслити, що в огляд майже зовсім не втягнуто виробничі наради по колгоспах.

За таких обставин огляд ще не дав конкретних наслідків щодо поліпшення організації праці в колгоспах. А колгоспи тут дуже шкутильгають.

У Кагарлицькій комуні й досі нема балянсу робсили й пляну робіт до двору не довели. Через кепську організацію праці, комуна спізнилась з засівом буряків і не починала їх сіяти, коли на районі вже засіяли 30-40% бурякової площі. Члени комуни працюють не однаково й трапляється іноді, що в полі працює здебільшого молодь, а дорослі пораються біля городів.

Не може похвалитись доброю організацією праці й Скотецька комуна. Тут висівали на гектар лише по 3-5 пудів вівса, коли треба 8 – 8 1/2 пудів. Від такого засіву на добрий врожай чекати не доводиться. Така злочинна негосподарність, звісно, дасть тільки зброю глитаєві для його аґітації.

Кепсько і в Кодонській артілі. Тут теж помітно в полі більше молоді; у складі бриґад бувають часті зміни, що кепсько відбивається на всій роботі; наряди на роботу дають не з вечора, а вранці тогож дня, що призвдить до затримок і плутанини.

Основна й загальна хиба – це відсутність балянсу робсили й розподілу робочих днів. Тим то часто-густо робочу силу використовують нерівномірно і є колгоспники, що відпрацювали вже у кілька разів більше днів, ніж інші.

Хоч весняна сівба й кінчається, питання організації праці залишаються актуальними, бо колгоспи повинні організовано зустріти й жнива й осінню сівбу.

К. Ф.

—————————-
Перші гарні наслідки

Є в Козачій Лопані, Золочівського району, на Харківщині, с.-г. артіль ім. Леніна. Спочатку в артілі було всього 22 господарства незаможників та середняків, але впертою працею, добрим врожаєм, машинозабезпеченням, зразковою дисципліною артіль так вплинула на п’яту земгромаду, що вона організовано колективно вступила до артілі.

Зараз в артілі – 1000 га землі. Головою правління одноголосно обрали 25-титисячника – тов. Калабального. Артіль зросла й зміцніла. Вже відчинили клюб, встановлено радіо, є книгозбірня. Артіль усуспільнила коней і с.-г. реманент. Розвинула городництво, має власні парники. Будують новий зразковий свинарник, молошну фарму.

Всі члени артілі розподілені по бриґадах, коло борін, сіялок, культиваторів, коней, збруї, насіння, фуража і т. ін.

Наряди на роботу складаються напередодні вивішуються в артілі, оголошуються ранком. Наряди одержують побриґадно.

- Сьогодні в степ на Бузинове виходить бриґада для боронування в складі – 26 борін, 52 коней, 26 погоничів, – зазначається в наряді. – Бриґадиром Вакуленко О.

- На сівбу відряджається бриґада з 5 сіялок, 12 борін, 84 коней, 15 чоловіка, з них 17 підлітків (5 до сіялок та 12 до борін), бриґадир Бойко.

- Кашоварами в степу призначаються – Дигало Н. Е. та Овчаренко А. К. – говориться в наряді. Кашовари в степу готують обід для бриґад, одержуючи продукти в завідателя господарчої частини артілі.

На зеленому промежку в полі влаштовується імпровізована похідна їдальня. Веселий, бадьорий настрій. Гуртом обідають. Спочивають дві години. Більшість членів свій відпочинок використовує для читання газет, журналів.

А після обіду знову бриґади організовано беруться за роботу. І знову після 1 – 1 1/2 год. праці на 3-5 хвилин коротенький відпочинок для куріння.

Підсумки роботи переводить на полі табельщик вкупі з бриґадиром, іноді з членом правління артілі.

- Бриґада в складі 5 сіялок, 12 борін, 34 коней, 27 чоловіка – сіяла овес. Посіяно 24 га, борони пройшли в два сліди, працювала бриґада 8 год., – коротко записує табельщик. Хутко підраховує також наслідки праці інших бриґад.

Підрахувавши, табельщик передає відомості до рахівничої частини артілі для відмітки в особистих рахунках кожного члена артілі.

Правління артілі видає колгоспникам аванси готівкою та продуктами харчування (борошно, пшоно, м’ясо, сало), а в книгах особистих рахунків робляться відмітки про видачу.

Кошти на видачу авансів артіль добуває підвозкою матеріялів для радгоспу та допомогою йому своєю тягловою силою для оранки радгоспівських земель. Далі артіль контрактує свині, корови одержує від кооперації за продуктивну худобу готівкою або товарами (оселедці, махорка, мануфактура, чоботи, платки, тощо). Використовуються для авансів також членські внески колгоспників, а біднякам-колгоспникам видається борошно й пшоно з фонду райвиконкому. Наймити-колгоспники одержують з Сельбанку кредити на свої потреби. Артіль організовано закуповує товари в кооперативах у Харкові й постачає своїм членам.

Організацію й оплату праці в артілі Леніна в основному вже налагодили. Правда, є й недоліки, є ще непорозуміння між членами постійними хліборобами й селянами-робітниками, що працюють на залізниці, та по різних підприємствах. Але й ці непорозуміння успішно ліквідуємо.

На сьогодні артілі потрібний лише постійний аґроном, що допоміг би успішніше боротись за кращий урожай.

Як. Решетняк.

—————————-
Огляд зробити масовим

По колгоспах Миколаївщини організації праці ще й досі не приділяють належної уваги. Ось окремі приклади. Якщо артіль «Червоний Жовтень», Варварівського району, налагодила організацію праці, прийнято норми виробітку та тарифікацію робіт по 4-х розрядах від 60 коп. до 1 крб. 20 коп., то тут же поруч, в артілі «Прибузька» встановлено порівняльну зарплату на місяць 30 крб. всім. Це шкодить підвищенню продуктивности праці. Підчас сівби в колгоспах – не було соцзмагання. Не гаразд справа з організацією праці по колгоспах Баштанського району. Тут не те що рядові члени колгоспів, а навіть не всі члени правлінь знають, як треба організувати працю. В колективі ім. Шевченка жоден член колективу не знає, скільки він повинен виробляти трудоднів та за якою оплатою? Обліку праці теж не організовано. Правлінці записують трудодні на шматках паперу і не звертають уваги на якість праці. Такий стан призводить до зриву колгоспної труддисципліни. Окремі члени колективу кажуть:

- Не піду на роботу!
- Чому, в чім річ?
- А так, не піду й край! Бо де ж правда? Я проробив 5 днів, а мені записано два…
- Ну, а інші, як працюють?
- Є такі, що два-три дні на місяць поробить і все…

Такі розмови поміж членами колгоспу свідчать за те, що до правильної організації праці тут ще далеко. Не краще і в Н.-Бузькому районі. Ось колгосп «Перемога». Він об’єднує шість населених пунктів, але правління чомусь дало наказ, щоб всі три табори провадили сівбу вкупі, через що було даремно витрачено багато часу на переїзди. Через погану організацію праці половина третього табору зовсім вийшла з колгоспу. В колективі – «Десяті роковини Жовтня», Н.-Одеського району, через невмілу організацію праці поміж членами колективу йде боротьба. Ті, що давно вступили, кажуть: «ми більш робили, тепер вам черга», а «молоді» колгоспники відповідають:

- Ми не хочемо, бо не наша черга.

Ото ж огляд організації праці в колгоспах треба зробити масовим, бо цього ще немає.

Радист. 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua