Архів старих газет
 ---------------------------------------------------
www.oldnewspapers.com.ua
Ціна 2гр.
 ---------------------------------------------------




На книжковому базарі

Дати українську книжку, а не стару макулятуру

На Радянському майдані розкинулось ціле «книжкове місто»… Крамниці й крамнички, кіоски й рундучки – скрізь книжки з найрізноманітніших галузей: – наука і техніка, художня література тощо.

Досвід минулих років показав, що книжковий базар користується величезною популярністю серед населення і проходить зі значним успіхом. Отже, можна сподіватись, що завдання продати мільйон книжок на книжковому базарі буде виконано.

Справді, ввесь час повнісінько людей на базарі. З ранку заповнюють майдан школярі, згодом випадкові покупці, що користуються з будь-якої вільної хвилини, щоб підшукуавти собі потрібну книжку або взагалі «щось нове». Але – гарячкова пора це після четвертої години, коли кінчається робота на підприємствах і установах. Тоді вирує майдан. Біля всіх рундуків і кіосків – черги; розриваються продавці.

Цілком зрозуміло, що за нинішньої доби реконструкції народнього господарства й індустріялізації країни величезний попит на технічну книжку. Проте, добре йде й художня література. Але не можна не відзначити неприпустимого відношення до споживачів з боку організаторів базару та видавництв, що на ньому представлені, в справі добору літератури.

На базарі здебільшого стара книжкова макулятура. Книжковий базар повинен відогравати велику ролю щодо просунення української книжки в маси. Отже, слід було б дати на базар найкращу й найновішу літературу, аґітувати за нову українську книжку, рекомендувати покупцям певні видання. Цього на книжковому базарі немає.

Очевидно, комерційні інтереси видавництв превалювали над основним завданням книжкового базару.

Українських книжок загалом на базарі надто мало. Продавці не аґітують за українську книжку, прагнучи аби збути будь-яку макулятуру. Цілком зрозуміло, що за такого відношення сама ідея книжкового базару і його основне гасло дискредитуються.

На це слід негайно звернути увагу. Не можна підходити до книжкового базару виключно як до комерційного підприємства. Це великий і важливий захід просунення української книжки в трудящі маси. Це, насамперед, культурний заклад.

Так давайте ж не макулятуру, а українську книжку! І аґітуйте за неї!

М.

——————–
З білим стажем
(На чистці апарату ощадних кас)

Лише недавно закінчився місячник ощадження. Всю увагу радянської суспільности було зосереджено на роботі низових органів ощадження – ощадкасах.

Проте, надто мало уваги зверталося підчас місячника на апарат кас, на тих, що їх доручено керувати великою й важливою справою ощадження. А шкода, – чимало цікавого можна було б виявити.

***
Бухгальтер окр. ощадкаси Нікіфоров колись відважно боронив Лозову від нападу ворожого бронепотяга. Навіть був дуже серйозно поранений підчас цієї операції.

Тоді він був у петлюрівських лавах і боронив Лозову від наступу Червоної Армії…

- Чому ви забули вказати про вашу службу в петлюрівській армії в анкеті? – питають Нікіфорова.

- Я не знав, що мене поранили червоні. Я був не в петлюрівській армії, а в … червоному відділі – пліте Нікіфоров.

Але тут же виявилося, що цим «червоним вагоном» командував… підполковник. Ориґінальний «червоний» відділ!…

***
Помічниці контрольора Кішкіній раніше пощастило в житті:

- Я родом селянка, – оповідає вона, – але щасливо вийшла заміж за дворянина Кішкіна, брата «знаменитого» Кішкіна (видатного буржуазного діяча, члена ЦК кадетів). Сама «кол. селянка» працювала у білих за сестру-жалібницю.

Але – за радянської влади Кішкіній більше не щастить: чоловіка розстріляли, як активного білоґвардійця, братові – також білоґвардійцеві – довелося тікати аж до Франції.

В ощадкасі, де працює Кішкіна, вона зовсім не користується популярністю.

- Вона антисемітка, ввесь час незадоволено шипить: «Висувають лише євреїв».

- Де Кішкіна – там завжди чвари; до того ж – і якість її роботи останнім часом значно підупала.

Такі думки колективу.

***
Бухгальтер Гаражій надзвичайно ображений з того, що йому закидають, ніби він евакувався з білими.

- Нічого подібного, – палко заперечує він, – аджеж я не користався вагоном, а їхав увесь час на підніжці чи на ґанкові…

До ощадкаси він вступив ось як: прийшов до завідателя, сказав, що служив на почті в Писарівці, але «за родинними причинами» повинен жити у Харкові, і попрохав посаду. Його й приняли…

А нині виявилося, що з Писарівської почти він був примушений піти … після ревізії.

Про цю ревізію він нічого не говорив.

До Писарівки він працював у Богодухові, де також був примушений залишити посаду, бо на почті панували такі чвари, що довелося розігнати ввесь апарат.

І в центрі цих чвар стояв Гаражій.

***
Бухгальтер Кравченко, правда, не приховує того, що евакувався з білими, але намагається запевнити, ніби його евакуювали «примусово».

- І навіть з родиною ви «примусово» евакувалися? – питають Кравченка.

Підчас перебування білих на Україні Кравченко працював у державному банкові і допомагав евакувати банк… разом з своєю власною особою. Був позбавлений виборчих прав, лише нині йому ці права повернено. Син Кравченка білий еміґрант, мешкає за кордоном.

Одночасно виявляється, що Кравченко зовсім позбавлений будь-якої ініціятиви, суто формально ставиться до роботи, ніякої раціоналізації в роботу ощадкас не вніс хоч він, як банківський робітник, має більший досвід і кваліфікацію, ніж робітник ощадкас.

- Я – лише технік… – виправдується він.

***
Такий «букет» виявлено в ощадкасі лише за перші 3 дні.

Чи не надто багато?

Горба.

——————–
Організація всеукраїнського акц. т-ва „Сільгосппостачання”

Теперішня система постачання сільському господарству с.-г. машин і будівельних матеріялів зовсім не відповідає тим збільшеним вимогам, що їх ставить сільське господарство.

Вона дуже складна і незграбна і через дуже велику кількість організацій, що просувають машини й матеріяли на село, фактично неможливо реґулювати цю найважливішу справу. Крім того, за сучасної системи, нема ґарантії, що виділені для села матеріяли раціонально використовується.

Отже, колеґія Наркомзему ухвалила організувати всеукраїнське акційне товариство «Сільгосппостачання», що має постачати сільському господарству с.-г. машини і будівельні матеріяли. Це буде єдина постачальницька організація, що провадитиме цю роботу.

———————–
Радіофікація клюбів і фабзавкомів

ВУРПС склала п’ятирічний плян радіофікації фабзавкомів і клюбів. Тепер на Україні радіофіковано до 20% фабзавкомів і понад 50% клюбів. П’ятирічка намічає радіофікувати протягом усього періоду всі клюби і фабзавкоми. Передбачається радіофікувати 21.570 фабзавкомів і 271 клюб та палац культури. 

Copyright 2010-2015 oldnewspapers.com.ua
pressaxix at gmail dot com
 designed in Happines.in.ua