Учень і соратник Леніна і Сталіна
Трудящі Радянської України відзначають сьогодні славний ювілей - шестидесятиріччя з дня народження Григорія Івановича Петровського, одного з найкращих представників старої більшовицької гвардії.
Григорій Іванович Петровський, вірний син народу, з ранніх років віддав свої сили, своє життя на боротьбу за інтереси робітничого класу, на боротьбу за комунізм. Він пройшов важкий шлях злиденного життя і жорстокої класової боротьби. Онук кріпака, син кравця, він юнаком ввійшов у робітниче середовище, став сам робітником, познайомився з видатними революціонерами у Катеринославі - В. І. Бабушкіним, П. Морозовим, згодом в Донбасі - з П. А. Мойсеєнком, з їх допомогою опановував вчення про соціалізм і класову боротьбу, поринув у революційну роботу і на все життя зв'язав себе з долею робітничого класу.
Григорій Іванович Петровський пройшов велику школу революційної боротьби. Катеринослав, Харків, Миколаїв, Донбас, Маріуполь - скрізь, де працював Григорій Іванович у роки царизму, як вірний і стійкий син більшовицької партії, він провадив велику роботу по організації сил робітничого класу, був учасником жорстоких класових боїв з темними силами самодержавства, проти капіталістичної і поміщицької кабали.
У 1912 році Григорія Івановича Петровського обирають депутатом IV Державної думи від робітничої курії Катеринославської губернії. Бувши головою більшовицької фракції Державної думи, з доручення більшовицької партії, під керівництвом Леніна і Сталіна, він через голови дворян, фабрикантів, поміщиків звертається з трибуни царської думи до всього робітничого класу із закликом до боротьби, викриває криваву природу царизму, зрадництво буржуазії, веде рішучу боротьбу з запроданцями меншовиками, відстоює більшовицькі лозунги.
Григорій Іванович Петровський зазнав жорстоких репресій і переслідувань за свою революційну роботу. Але тюрми і заслання не зломили волі більшовика-ленінця, ніщо не могло послабити його революційної енергії. Царські опричники не здолали стійкого більшовика-революціонера. Підпільна робота виховала загартованого і непримиренного борця за інтереси робітничого класу, біднішого селянства, всіх пригноблених і поневолених.
Більшовицька партія організувала сили робітничого класу, який в союзі з селянством переміг численних ворогів. Восторжествувала Велика Жовтнева Соціалістична революція, відкривши новий шлях до щасливого, радісного, творчого життя для трудящих.
Під керівництвом партії Леніна-Сталіна в нашій країні побудовано соціалізм, створено могутню індустріальну багатонаціональну державу, щасливі народи якої закріпили свої історичні завоювання у великій Сталінській Конституції.
На основі Сталінської Конституції виборці нашої батьківщини, виявивши величезну моральну і політичну єдність, обрали народний соціалістичний парламент. Радянський народ послав до свого парламенту кращих синів і дочок, полум'яних патріотів, стійких борців за справу Леніна-Сталіна. Серед посланців народу у верховному органі влади нашої країни і Григорій Іванович Петровський. Його, як кращого сина народу, непохитного більшовика, визначного державного діяча, послали виборці у Верховну Раду СРСР.
Весь український народ гаряче вітав обрання Григорія Івановича Петровського до Ради Національностей, бо заслуги і діяльність його, незмінного Голови Центрального Виконавчого Комітету України з 1919 року, відомі всьому робітничому класові, колгоспному селянству, інтелігенції Радянської України. Заслуги і діяльність Григорія Івановича Петровського перед народом відомі далеко за межами Радянської України - його знають в усьому Радянському Союзі. На першій Сесії Верховної Ради СРСР його обрано заступником Голови Президії Верховної Ради Союзу РСР.
Непримиренний борець за справу більшовицької партії, учень і соратник Леніна і Сталіна, Григорій Іванович Петровський невтомно працює над процвітанням соціалістичної Радянської України. Радянська Україна у братній сім'ї республік великого Радянського Союзу посідає одне з провідних місць. Передова індустріально-колгоспна республіка рік-у-рік добивається нових успіхів, пишається своїми кращими людьми, ініціаторами стахановського руху - відбійником Олексієм Стахановим, машиністом Петром Кривоносом, заспівувачкою руху п'ятисотенниць Марією Демченко, організатором жіночих тракторних бригад Пашею Ангеліною, всією численною армією своїх палких патріотів.
У новий рік трудящі Радянської України вступили з величезним політичним і виробничим піднесенням. Під керівництвом партії Леніна-Сталіна вони невтомно працюють над тим, щоб у першому році третьої сталінської п'ятирічки дати країні ще більше вугілля, металу, хліба, цукру. На сторожі радянських кордонів стоїть могутня Червона Армія - плоть від плоті і кров від крові народу. Соціалістична Радянська Україна - незламний форпост СРСР на Заході.
Ніколи не здійсняться гидкі марення фашистських людожерів і їх продажної агентури - троцькістсько-бухарінської та буржуазно-націоналістичної банди - про поневолення українського народу, про віддання його знову на поталу поміщикам і фабрикантам. Могутня Червона Армія, перевірені каральні органи стоять на сторожі здобутків Великої Пролетарської Жовтневої революції. Український радянський народ, як ніколи, згуртований навколо своєї більшовицької партії, радянського уряду, рідного друга і вчителя - великого Сталіна.
Сьогодні щасливий український народ шле свій гарячий привіт і поздоровлення любимому Григорію Івановичу Петровському, загартованому більшовикові-ленінцю.
