Швидче до праці
Товариші робітники вільного Катеринославу!
Моторошно стає, дивлячись на вашу недбалість.
Ми за весь час революції з гордістю рахували робітників авангардом соціяльної революції. Зараз-же, коли ми увіходимо дійсно в царство соціялізму, визволяючись від усяких влад, що нас гноблять, чомусь то ми іменно в потрібний мент, коли вимагає обов'язок революції, перестали бути авангардом її.
Кров наших товаришів-повстанців, що полягли за наше визволення, вимагає від нас не тільки праці, але й того, щоб ми самі йшли знищувати ті банди офицерства, що залишилися не розбитими. Робітники повинні покинути всякі балачки, взяти до рук бомби, гранати та зброю і бити до єдиного білогвардєйця, щоб ніхто більше не зміг перешкоджати нашому вільному будівництву.
І так, товариші робітники, ми повинні знати, що для тих товаришів-повстанців, котрі залишилися лежати на великому тернистому шляху, також світило сонце, також були матері, діти і жінки, котрих вони залишили і пішли сміло, без ремства в бій.
Ми повинні усі стати в ряди військової повстанчеської армії, котра несе смерть усьому огидному і загнившому ладові, на руїнах котрого відроджується зоря нового, вільного, живого людського життя.
Тільки тоді ми знов наладимо економичне життя і забезпечимо своїх матерів, жінок та дітей.
І так, товариші, зіллємося всі єдиним, вільним духом, помсти, перемоги та завзятости до нового життя.
К.
