Каінова справа
(Про більшовицьких катів)
П'ять з лишком місяців минуло з того часу, як більшовицький трібунал у Харкові засудив до розстрілу семеро людей по справі „Штабу батька Махна" - анархистів Михальова й Бурбигу та селян Олійника, Коробку, Костина, Полунина й Добролюбова.
Жахом віє од цього присуду, який повернув нас до старих неправних часів Жорстокого ката й вішателя Столипіна. Власне кажучи, як це стало відомим вже пізніше, жадного й суду не було. По наказу Троцького, всі семеро повстанців-революціонерів були страчені без слідства й розгляду іх справи.
Кого ж це забили більшовики?
А, бачте, найбідніших селян, що з першого ж дня революціі повстали проти гніту й понесли своє життя в офіру за ліпшу долю своіх братів…
Що ж зробили злочинного ці бідолахи?
А, бачте, вони одержали доручення від Гуляй-Польськоі Військово-Революційноі Ради оповістити селян Гуляй-Польського району про скликання з'ізду селян цього району.
Троцький, в своєму дикунському засліпленню проти дійсно революційноі поведінки гуляй-польців, наказав хватати й знищувати всіх, хто в той чи ин. спосіб був причасний до згаданого з'ізду.
Ганьба на віки тій партіі, котра дозволила собі, виходячи з вузько-егоістичних міркувань, лити безневинну кров синів трудового люду.
Безпосередньо вбивцями є такі особи:
1. Троцький, що дав наказа вбити.
2. Ворошилов, що арештував страчених.
3. Пятаков, Рафаіл і Буздалін, що підписали присуд.
Хай нарід запам'ятає ці ганебні прізвища й покличе іх у відповідний мент до дійсного суду й помсти.
Ол. С.
