♦ Вшанування українських вчених. Президія Укрнауки ухвалила взяти участь у святкуванні 35-річного ювілею проф. Красуського К. А. (Харків, 1-го липня), 40-річного ювілею проф. Танфільєва (Одеса) та 45-річного ювілею проф. Суслова (Одеса - 29-го травня). Президія Укрнауки прохає також колегію НКО про надання проф. Красуському К. А. звання заслуженого професора.
♦ Прийом рукописів на присудження вченого ступіня - припинено. Президія Укрнауки визнала за вчасне та доцільне встановити певні вимоги до наукових праць, що подаються на присудження вченого ступіня. В звязку з цим комісії вчених ступінів запропоновано припинити прийом рукописів, розглянувши ті праці, що вже надійшли до цього часу. Надалі праці на присудження вченого ступіня друкованими не прийматиметься.
♦ Всеукраїнські курси робітників шкіл селянської молоди. З 1-го липня по 15-те серпня НКО організує 1-ші Всеукраїнські курси робітників шкіл селянської молоди та агрономізованих семирічок. Курси розраховано на 2020 години. Програма їх: програма курсів шкіл селянської молоди та агрономізованих семирічок в системі освіти України, головні завдання сільського господарства, в звязку з розвитком всього народнього господарства та індустріялізацією країни, аналіз програми окремих дисциплін, методи краєзнавчої праці, ланкова система, метод проєктів, методика пророблення окремих дисциплін, зразкова методична розробка кількох тем програми, практична праця учнів взимку та влітку, питання самоврядування учнів, взаємини школи з організаціями ЛКСМУ та ЮП, чергові завдання ЛКСМУ та ЮП на селі.
♦ Курси заочного навчання рахівництва. Методком Укрпрофосвіти затвердив навчальний план курсів заочного навчання рахівництва. Курси мають на меті підготувати рахівників 1-го та 2-го розряду, помішників бухгалтерів, а також поширити рахівничі знання осіб, що працюють на технічних рахівничих посадах.
Термін навчання на курсах розраховано на 900 годин, з них 700 - на обов'язкові дисципліни і 200 на факультативні.
Чергові завдання в політосвітній роботі серед сільської молоди
В неділю в Наркомосвіті відкрилася 1-ша всеукраїнська нарада в справі культурно-масової роботи серед молоди на селі. Відкриваючи нараду, завполітосвітою Наркомосу т. Озерський вказав, що 1-ша всеукраїнська нарада має підсумувати хиби та досягнення, що є в роботі серед молоди на селі.
Від ЦК ЛКСМУ привітав нараду зав. Агітпропом ЦК т. Лимар, після чого нарада заслухала доклад тов. Озерського про чергові завдання політосвітроботи на селі та завдання культурної роботи серед сільської молоди.
- Виконання завдань, що їх поставив 14-й партз'їзд і 5-та всесоюзна конференція ВЛКСМ, - каже т. Озерський, про напрямок виховавчої роботи серед молоди, щільно звязується з підвищенням культурного світогляду широких мас молоди.
Сучасні конкретні шляхи будування соціялізму в нашій країні - надзвичайно гостро висувають питання ширшого, як це було досі, застосування до виробництва нових досягнень науки. Все це можна здійснити, коли ми підвищимо культурний рівень робітника і селянина.
Будування нової української культури, - сказав тов. Озерський потрібує як найширшої участи робітників і селян, тому завданням молоди у місті і на селі, стати активними учасниками всіх культурних заходів партії, органів народньої освіти і т. ін. Політично-освітні установи і осередки ЛКСМУ, переводячи ці заходи повинні взаємно підтримувати один одного в цій роботі. Особливу увагу в цій культурно-освітній роботі слід звернути на боротьбу з шовінізмом і як одним із наслідків його - антисемітизмом.
Розгортання культурно-освітньої роботи серед молоди повинно йти двома лініями - освітньою і масовою. Один із важливих моментів, що забезпечує успішне переведення цієї роботи, це утворити міцні ділові взаємини між органами політосвіти і організаціями комсомолу зверху донизу.
Закінчуючи свій доклад т. Озерський зазначив, що зараз слід звернути окрему увагу на питання позавійськової підготовки молоди. Військова робота повинна йти по лінії найширшого охоплення молоди гуртками військових знаннів, стрілецькими тирами, та формами масової військової пропаганди. Конкретні шляхи участи комсомолу й молоди в будуванні української культури, це далі провадити роботу в справі ліквідації неписьменности, поширити літературну роботу серед молоди, розвинути художнє виховання, охоплюючи ним всі галузі мистецтва та ін.
Вчора точилися дискусії по докладу тов. Озерського, після чого почалася секційна робота.
Всеукраїнська виставка Асоціяції художників Червоної України
1927 рік може увійти в історію українського образотворчого мистецтва, як визначна дата на шляху розвитку українського радянського мистецтва. Починаючи з січня місяця улаштовуються художні виставки: «Художник сьогодні», потім виставка АРМУ і, нарешті, виставка АХЧУ. Після того, як в попередні роки не було жодної виставки, організувати відразу три - це, звичайно, було нелегко. Самий факт їх відкриття свідчить, що ця ділянка мистецького фронту, про яку найменш досі дбали, вирівнюється, виявляє не аби які ознаки життя. А значна кількість художників, що бере участь в цих виставках, переважно з молоди, доводить про уперту роботу цієї молоди над розвитком образотворчого мистецтва, над опануванням мистецькою формою й виображенням нашої дійсности. Під цим зглядом цікавою була виставка художників Асоціяції Революційного мистецтва України (АРМУ), що цими днями тільки закінчилась.
Заслуговує на увагу відкрита 15-го травня виставка Асоціяції художників Червоної України (АХЧУ). Збудований в Комунальному паркові спеціяльно для виставки павільон заповнений картинами, як художників цієї організації, так і тих, що близько стоять до неї. Це виставка майже виключно станкового мистецтва, в протилежність АРМУ, де була ціла низка експонатів художньо-прикладного значіння, особливо керамічних. Станковізм у мистецтві - це правда програмовість АХЧУ. «Шляхи використовування високої техніки минулого на підвалинах реалізму в переважно станковистських виявленнях», - так формулюють вони свою художню програму.
Серед виставлених картин значну долю займають портрети. Найбільше їх показує художник Жук. Етюди так само досить представлені на виставці. Менше сюжетних картин. При чім де-які з них пройняті символикою. Це картини Міппери й Сапожникова.
Скульптура представлена кількома роботами Кавалерідзе І. П.
Відкриття виставки відбулося з привітань ріжних художніх організацій.
Наркомос України тов. Скрипник М. О., виступивши на відкритті, зауважив, що виставка справляє приємне вражіння, і тим саме доводить, що образотворче мистецтво України має значні досягнення. Не далекий час, зауважив тов. Скрипник, коли у нас буде заснована картинна галерея, про що Наркомос порушує зараз питання і не одна картина з цієї виставки могла б попасти до майбутньої галереї.
М. Г.
Зінов'ївська округа
► Ювілей лікарів-активістів. Лікарська секція союзу «Медсантруд» готується влаштувати лікарів-активістів, що мають заслуги як на лікарській, так і на громадській ниві. Серед них лікар Чвалинський працює 30 років, Додін - 35 років, Чауський - 40 років, Гольденберг - 30 років.
► Літній театр. Окрполітосвітою розроблено проекта побудови в Зінов'ївському літнього театру, що вміщав би 2.000 чол. Театр передбачається пристосувати під кіно й цирк.
► Конкретні наслідки. Підведено підсумки зниження цін. В середньому, на протязі лютого-березня роздрібні ціни в окрузі знизились на 3-5%. Отже, споживачі до 1-го квітня 27 р. з'економили на своїх закупках - 208 тис. крб. З цієї суми на місто припадає 70.000 крб., а решта припадає на село. На робітниче населення міста з загальної цифри економії припадає 56.000 крб.
Коли до кінця поточного року директиви про зниження цін буде повністю виконано, то це дасть споживачам 1.726.000 крб. економії. З цієї суми на бюджет робітників та селян припадає - 1.555.000 крб.
Прилуцька округа
► Цікава нахідка. В селі Ряшках, Іваницького району на Прилуччині, селянка Параска Бибик випадково викопала глечик, в якому було 683 срібних монет старих часів. Серед них біля 90 монет московського карбування XVI-XVII століття, 10 монет австрійських часів імператора Максиміліяна, решта польських часів королів Сигизмунда І та Сигизмунда ІІ.
Монети передано до Прилуцького Окружного Музею.
Роменська округа
► Відбудовуємо цегельні. Раніше в м. Гадячі було дві цегельні, одна приватня і друга земська. Земську цегельню було знищено майже до краю, стояли лише труби. В минулому році Роменський комборбез відремонтував і пустив колишню приватню цегельню. Від «земської» відмовились. Зараз вже йде ремонт земської цегельні. Ремонтує її Роменський окрмісцьгосп. Передбачається перша випалка цегли на початку липня. Збут продукції забезпечений. Комунгосп має замовлення на 2.000.000 цегли.