За кордоном
Лист з Букарешту
Від нашого дописувача, який був в кількох державах, а тепер перебуває в Румунії, одержали ми слідуючий лист:
В Італії є 8 таборів українських полонених. Італійці йдуть на зустріч нам, хотіли узброїти і вислати полонених на Україну, але до них ніхто не зголошувався в цій справі. Італійці робили таке саме також для инших народів: Поляків, Чехів. Полякам дали навіть тяжку артилєрію, офіцерів і т. п.
Румунія ставиться дуже прихильно до України. Між Румунією й Антантою непорозуміння, бо Антанта зажадала від Румунії видачі зброї після того, як Румунія зайняла Угорщину. Румунія відмовила. Антанта признала Румунії Трансильванію під умовою, що Румунія дасть деяким державам Антанти нафту. Коли Румунія зайняла Трансильванію, нафти не дала, але зажадала щоби француські війська опустили Румунію. Вони дійсно відійшли до Болгарії. Ні Румунія, ні Сербія, ні Італія не підписали з Антантою мирового договору. Румунія відповіла: у нас є тепер сила, 2 міліони штиків, а у Антанти нема її. Треба признати, що всі румунські партії обстоюють в першій мірі національні і державні а щойно опісля партійні інтереси. Патріотизм в цілій Румунії стоїть дуже високо. Кабінет Братіяну був визначно антантський і уступив. Тепер є кабінет Романічано, який має бути тільки переходовий, а опісля прийде инший кабінет з зовсім иншою орієнтацією. Не підлягає сумнівови, що в Румунії є велика прихильність до самостійної України і що для України є великий інтерес іти рука в руку з Румунією. Є в Румунії навіть окрема українофільська група, зложена з визначних людей.
У Франції поширена деморалізація і тому революційний настрій зростає.
Болгарію і Туреччину зайняли Французи.
На Кубані дуже ворожий настрій до росийських добровольців.
Гетьман Скоропадський входить в порозуміння з росийськими чорносотенними кругами, мабуть, щоби осягнути намісництво на Україні. Він був на конференції в Стокгольмі з ген. Юденічом і в. кн. Миколаєм Миколаєвичем. В Букарешті працює 5 росийських організацій і одна польська. Всі вони заосмотрені в великі грошеві засоби і в багато фахових людей. На чолі рос. монархічної організації стоїть кн. Путятин. На чолі добровольчої - рос. ген. Ґенуа і полк. Віноградов. Ґрупа буржуазна стоїть під проводом Николаєва, б. предсідателя приватних залізниць на Україні. На чолі ґрупи „Старої Росії" стоїть б. амбасадор Поклевський-Козел. Ґрупа крайних лівих працює в підполлю і має більші гроші. Всі вони проти України, так, як Поляки, які одначе в останніх часах присіли. Бувші гетьманські міністри, як Кістяківський, Гербель, Гаврилів, Ненарокумов, Варун-Секрет, Рейнбот, Палтов були в Румунії, а тепер порозїздилися. Якийсь час були інтерновані.
Остання ставка Франції на єдину Росію - це Денікин. Коли він провалиться, а це наступить напевно, тоді провалиться оконечно і велика Росія.
