Коли ризи свої роздирає вся польська преса на сам спогад про париську „несправедливість" і нападає за це всіх, кого попало, то иншим тоном хоче говорити „Ґазета Поранна" в ч. 852. Для порівнання париського рішення з берестейським договором наводить те, що Найвища Рада забирає Польщі не лиш Східну Галичину, але мабуть і Холмщину, бо визначує Польщі як східну границю лінію Лісько - Любачів - Чесанів. За „ганебний" поступок на польськім народі грозить згадана газета виповідженням Антанті польської любови. („Одвруцон сє польске серца од коаліциі")… Цілий польський нарід відкине рішення Антанти і потрафить постояти за свою волю. Бо Поляки пересвідчилися, що перед Антантою має більшу перевагу чеська брутальність на Шлеську, сила кулака д'Анунція, німецька брутальність, українська лесть і російський батіг, чим правом і цифрами поперті виводи - без пястука. Париське рішення певно відкине польський сойм і підніметься другої війни за Східну Галичину, яка буде мабуть ще більш крівава. Демократична „Поранна" забувається в своїм святім („пораннім"!) болю аж до того, що ризикує висказом, немов-то міліонові маси анальфабеті малиб рішати на рівні з культурними елементами, які мають капітал і землю. Польськість Східної Галичини становлять найвищі і найширші (?) народні маси. І вони сконсолідуються до другої святої війни за землю, за культуру і за лад. Польські делєґати повинні - на знак обурення виїхати з Парижа.
Заборона українських університетських курсів у Львові
Львівська „Ґазета Поранна" з дня 2. жовтня повідомляє: На самого св. Михайла прислав ґенеральний делєґат д-р Ґалецький на руки проф. д-ра Щурата письменну заборону українських університетських курсів, які саме тепер мали початися з ініціятиви Наукового Товариства ім. Шевченка.
Арештування
На Покутті. Поляки арештували укр. підполковника-лікаря дра Петрушевича і осадили в коломийській вязниці. Около 10 вересня арештовано: радн. суду Чернявського, проф. Чайківського, шк. інсп. Витвицького, мец. дра Чайковського і почтових урядовців, Івасюка і Балицького. З початком вересня перевели Поляки багато арештувань по селах цілого Покуття, головно бувших членів полевих і лісних комітетів. Між иншими арештовані парох Криворівні і Печеніжина.
В Снятинщині арештували Ляхи: учительку Ольгу Ґоївну, Марію Жуковецьку, Тодащука, Василя Радевича, Дмитра Лукавецького, Михайла Якимця, учит. Василя Равлюка, учителя Семена Фодчука, писаря Миколу Кузика і 8 селян з Волчковець. В Городенщині: о. Івана Пісецького, дир. Евстаха Дорожинського і учит. Юлія Шлимхова. Всю дорогу знущалися над ними страшенно.
В Теребовельщині арештували Поляки Семка Миколаєнка і 65-літного старця Теодора Панаса, який вже 5 тижнів відсидів в тернопільській тюрмі, учителя Павла Ковальського, упр. почти Галоньку, Михайла Мельника з Кобиловок і Андрія Посмітюха з Ілавча. 20. вересня арештували учит. Зенона Ружицького, який перед 6-ти днями вернув з полону, з Манджурії.
Конфіската пастирського послання
Пастирське послання видав укр. Епископат в Галичині до вірних з приводу останніх воєнних подій. Більшу часть, яка малює тяжке положення укр. народа в Галичині, сконфіскувала польська цензура.
Заборона видавання „Свободи"
„Вперед" повідомляє, що прохання о дозвіл видавати популярний український тижневик „Свободу" вдруге полаґоджено відмовно.
52 укр. мерців в одним дні!
„Вперед" містить фамелії 52 укр. інтернованих, які „померли" 2. вересня в берестейськім таборі (їх, розуміється, убили Ляхи. - Ред.).